2.3 Дослідження гендерних особливостей ціннісних орієнтацій.

Система ціннісних орієнтацій особистості є важливим елементом її ціннісного ставлення до навколишньої дійсності, до матеріальних і духовних здобутків суспільства, яка уособлює в собі переконання, переваги та установки індивіда щодо вибору власної соціальної активності взагалі та здійснення поведінкових вчинків зокрема. За умов трансформаційних змін в українському суспільстві відбулися значні редукції в ціннісно-смисловій сфері великої кількості співвітчизників, що, в свою чергу, зумовило виникнення цілих осередків примітивізму, крайнього цинізму, брутальності, зневаги та жорстокості. Девальвація старих, радянських цінностей призвела й до того, що багато хто з громадян й по сей день залишається у ситуації не визначення, та в них посилюється тривога, апатія, відчуження тощо. За таких умов особливого значення набуває проблема формування системи цінностей у сучасної молоді взагалі, та юнаків і дівчат, що навчаються у вищих навчальних закладах зокрема.

Перед молодими людьми набуває актуальності проблема вибору цінностей та ціннісно-смислових категорій, які б мали змогу забезпечити їх необхідними, ефективними аксіологічними засобами існування в сучасних умовах життєдіяльності. Не меншу складність утворюють соціальні впливи, під які потрапляють юнаки та дівчата й ті, що беруть безпосередню участь у формуванні їхніх ціннісних орієнтацій.

Для вивчення гендерних особливостей ціннісних орієнтацій нами було використано методику «Ціннісні орієнтації» (автор М.Рокіч). З її допомогою було отримано наступні результати, що відображено у Додатку 3.

У системі термінальних цінностей найбільш пріоритетними як у юнаків, так й у дівчат виявилися цінності «здоров'я», «матеріально забезпечене життя», «активне, діяльне життя» та «вірні, гарні друзі». Тобто акцент був зроблений на індивідуалістські цінності, що свідчить про переважання у середовищі студентської молоді індивідуалістського типу культури над колективістською. Це може стати додатковим підтвердженням того, що на теперішній час соціальна реальність виявляється такою, в якій «виховні впливи» здебільшого продукують ті, хто найбільш ефективно адаптувався до сьогодення (кофігуративні впливи), та успішні діти, які можуть надати можливість своїм батькам відчути власну соціально-економічну спроможність (префігуративні впливи). Отже, мова йде про зростання відсотка тих, кого можна віднести до індивідуалізованого типу. Додатковим підтвердженням таких констатацій є ставлення випробуваних до таких цінностей, як «щастя інших, людства в цілому» та «суспільне визнання», які є не пріоритетними.

У структурі ціннісних орієнтація можна виділити таку особливість, що дівчата найчастіше на перше місце ставлять такі цінності як «любов» та «щасливе сімейне життя», що говорить про важливість цих цінностей для них. У той час як хлопці найчастіше віддають превагу таким цінностям як «матеріально забезпечене життя» та «здоров’я» , що є свідченням більшої направленості чоловічої статі на практичні цінності.

Ми можемо побачити переважання індивідуалістичних ціннісних орієнтацій термінальної шкали в обох групах досліджуваних та повне ігнорування таких цінностей як «щастя інших», «розваги», «свобода», «творчість». Можемо зробити висновок, що на даний час важливе місце у системі цінностей особистості зайняли індивідуалістичні, практичні цінності і майже відсутні гедоністичні, що говорить про направленість людей на самореалізацію і особистісне зростання.

Як ми можемо побачити, показники за такими шкалами, як «активне, діяльне життя», «цікава робота», «щасливе сімейне життя» та «щастя інших людей» є суттєво різними у двох групах, що підтверджено за допомогою φ-критерію Фішера на рівнях значущості р≤0,05 та р≤0,01. Такі результати говорять про те, що юнаки та дівчата мають якісно різні уявлення про життєві цінності та різну направленість у своїй діяльності та інтересах.

Так як методика «Ціннісні орієнтації» містить у собі 2 шкали, то отримані нами данні по другій із них ми відобразили у Додатку 4.

Розподіл інструментальних цінностей за статтю відображено у Додатку 4.

З наведеної таблиці видно, що юнакам більше притаманні такі інструментальні цінності як «незалежність», «тверда воля», «відповідальність», що свідчить про те, що у будь яких життєвих ситуаціях вони намагаються контролювати їх, стояти на своїх позиціях та відповідати за свої вчинки. Дівчатам же більше притаманні такі інструментальні цінності як «незалежність», «освіченість», «відповідальність», що говорить про їх прагнення контролювати ситуацію, самостійно знаходити вихід із неї та самостійно нести відповідальність. Як ми можемо бачити «відповідальність» знаходить на перших позиціях як у дівчат, так і у юнаків, що корелює з результатами за шкалою термінальних цінностей, де превалюють індивідуалістські цінності та прагнення до самореалізації, що неодмінно пов’язано з високим рівнем відповідальності.

Ми можемо бачити, що юнаки віддають перевагу таким інструментальним цінностям як «незалежність», «тверда воля» і «відповідальність», а дівчата – «незалежність», «освіченість» та «відповідальність», що говорить про образ дій та властивості особистості, якими користуються юнаки та дівчата у будь-яких ситуаціях.

Для знаходження якісних відмінностей між двома групами досліджуваних був застосований φ-критерій Фішера, який виявив значущу різницю за такими інструментальними цінностями, як «акуратність», «освіченість», «самоконтроль», «тверда воля» та «чесність». Дані є достовірними на рівнях значущості р≤0,05 та р≤0,01. Це свідчить про те, що у юнаків та дівчат різний погляд на те, які особистісні якості краще використовувати у повсякденному житті та критичних ситуаціях. На наш погляд саме це і підтверджує гендерні відмінності за таким критерієм, як інструментальні цінності.

Ми не можемо стовідсотково стверджувати, але маємо намір наголосити на тому, що в даній роботі дійсно було виявлено взаємозв’язок між гендером, ціннісними орієнтаціями та локусом контролю. Також нами було досліджено вплив гендеру на формування локусу контролю та ціннісних орієнтацій особистості.

Висновки до розділу 2.

Метою нашої роботи було дослідження ціннісних орієнтацій та виявлення наявності чи відсутності зв’язку між показниками локусу контролю, гендерними особливостями ціннісних орієнтацій.

Результати дослідження свідчать про те, що у групі юнаків превалює екстернальним локус контролю, а у групі дівчат – інтернальний локус контролю. Ми припускаємо що саме такий розподіл може бути викликаний тим, що на даному етапі розвитку суспільства у нашій державі жінки у значній мірі змінили свій образ життя, стиль поведінки та направленість діяльності. Вони стали займатися так званими чоловічими справами – політикою, діловодством. Жінки опановують чоловічі професії та займають відповідальні пости, вирішують важливі питання на одному рівні з чоловіками, що і спричинює зміну локусу контролю. У той самий час чоловіки трохи поступилися своїми позиціями на користь жінок, поклавши на них частину своїх обов’язків та тим самим зменшивши собі відповідальність, що у свою чергу і знайшло відображення у такому розподілі локусу контролю за статтю.

У системі термінальних цінностей найбільш пріоритетними як у юнаків, так й у дівчат виявилися цінності «здоров'я», «матеріально забезпечене життя», «активне, діяльне життя» та «вірні, гарні друзі». Тобто акцент був зроблений на індивідуалістські цінності, що свідчить про переважання у середовищі студентської молоді індивідуалістського типу культури над колективістською. Це може стати додатковим підтвердженням того, що на теперішній час соціальна реальність виявляється такою, в якій «виховні впливи» здебільшого продукують ті, хто найбільш ефективно адаптувався до сьогодення (кофігуративні впливи), та успішні діти, які можуть надати можливість своїм батькам відчути власну соціально-економічну спроможність (префігуративні впливи). Додатковим підтвердженням таких констатацій є ставлення випробуваних до таких цінностей, як «щастя інших, людства в цілому» та «суспільне визнання», які є не пріоритетними. Юнакам більше притаманні такі інструментальні цінності як «незалежність», «тверда воля», «відповідальність», що свідчить про те, що у будь яких життєвих ситуаціях вони намагаються контролювати їх, стояти на своїх позиціях та відповідати за свої вчинки. Дівчатам же більше притаманні такі інструментальні цінності як «незалежність», «освіченість», «відповідальність», що говорить про їх прагнення контролювати ситуацію, самостійно знаходити вихід із неї та самостійно нести відповідальність. Як ми можемо бачити «відповідальність» знаходить на перших позиціях як у дівчат, так і у юнаків, що корелює з результатами за шкалою термінальних цінностей, де превалюють індивідуалістські цінності та прагнення до самореалізації, що неодмінно пов’язано з високим рівнем відповідальності.

Нами було виявлено наявність зв’язку між показниками локусу контролю, гендерними особливостями ціннісних орієнтацій. Також нами було досліджено вплив гендеру на формування локусу контролю та ціннісних орієнтацій особистості.