Розділ 2 Емпіричне дослідження гендерних особливостей ціннісних орієнтацій студентів та курсантів з різним локусом контролю

2.1 Характеристика методів дослідження та вибірки досліджуваних.

Дане дослідження проводилось на Соціально-психологічному факультеті Національного університету цивільного захисту України, Історичному факультеті Харківського національного університеті імені В.Н. Каразіна та на кафедрі військової підготовки офіцерів запасу Харківського університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба. У дослідженні брали участь студенти та курсанти соціально-психологічного факультету, студенти історичного факультету та студенти кафедри військової підготовки офіцерів запасу віком від 17 до 22 років, у кількості 100 осіб.

Мета емпіричного дослідження полягає у дослідженні ціннісних орієнтацій та виявленні наявності чи відсутності зв’язку між показниками локусу контролю, гендерними особливостями ціннісних орієнтацій.

Завдання дослідження:

1. Виявлення емпіричним шляхом екстернального та інтернального локусу контролю та ціннісних орієнтацій у юнаків та дівчат.

2. Визначення взаємозв’язку між показниками локусу контролю та гендерними особливостями ціннісних орієнтацій.

Для досягнення висунутих вище завдань емпіричного дослідження нами були використані наступні методики:

1. Тест «Локус контролю» (автор Дж. Роттер).

2. Методика «Ціннісні орієнтації» (автор М.Рокіч).

1. Тест «Локус контролю» (автор Дж. Роттер).

Досліджуваній групі осіб було запропоновано дану методику, що представляє собою тест, що складається з 29 паралельних тверджень, що знаходяться у спеціальній таблиці. Досліджуваному необхідно обрати по одному твердженню з пари, помітивши його на бланку «галочкою».

Автор методики Дж. Роттер стверджує, що локус контролю – схильність приписувати результати діяльності зовнішнім або внутрішнім факторам. На основі цього він виділяє екстернальний та інтернальний локуси контролю.

Підрахунок тесту відбувався за спеціальним ключем:

• екстернальність: 2а, 3б, 4б, 5б, 6а, 7а, 9а, 10б, 11б, 12б, 13б, 15б, 16а, 17а, 18а, 20а, 21а, 22б, 23а, 25а, 26б, 28б, 29а.

• інтернальність: 2б, 3а, 4а, 5а, 6б, 7б, 9б, 10а, 11а, 12а, 13а, 15а, 16б, 17б, 18б, 20б, 21б, 22а, 23б, 25б, 26а, 28а, 29б.

Загальна і максимальна сума балів по інтернальності та екстернальності складає 23, оскільки 6 із 29 питань є фоновими. Про направленість локусу контролю слід говорити по відносному перевищенню результатів одного виміру над іншим.

Дж. Роттер пропонує наступну інтерпретацію результатів:

• Для екстерналів властиво зовні спрямована захисна поведінка, в якості атрибуції ситуації вони воліють мати шанс на успіх. У загальному плані це вказує на те, що будь-яка ситуація екстерналу бажана як зовні стимульована, причому у випадках успіху відбувається демонстрація здібностей. Екстернал переконаний, що його невдачі є результатом невезіння, випадковостей, негативного впливу інших людей. Схвалення і підтримка таким людям дуже необхідні, інакше вони працюють все гірше. Однак особливої ​​вдячності за співчуття від екстерналів не доводиться очікувати.

• Інтернали мають атрибуцією ситуації найчастіше переконання в невипадковості їх успіхів або невдач, які залежать від компетентності, цілеспрямованості, рівня здібностей і є закономірним результатом цілеспрямованої діяльності і самодіяльності. У структуруванні процесу цілеформування і його стратегій провідною мотивацією для інтерналів є пошук его-ідентичності, незалежно і ортогонально по відношенню до екстравертованності або інтровертованості. Унаслідок більшої когнітивної активності інтернали мають більш широкі часові перспективи, що охоплюють значне безліч подій як майбутнього, так і минулого. При цьому їх поведінка направлена ​​на послідовне досягнення успіху шляхом розвитку навичок і більш глибокої обробки інформації, постановки все зростаючих по своїй складності завдань. Потреба в досягненні, таким чином, має тенденцію до підвищення, пов'язану зі збільшенням значень особистісної та реактивної тривожності, що є передумовою для можливої ​​більшої фрустрованності і меншої стресостійкості у випадках серйозних невдач. Проте в цілому в реальному, зовні спостережуваному поведінці інтернали справляють враження досить упевнених у собі людей, тим більше що в житті вони частіше займають більш високе суспільне становище, ніж екстернали.

2. Методика «Ціннісні орієнтації» (автор М.Рокіч).

Групі досліджувани була запропонована дана методика,що направлена на вивчення ціннісно-мотиваційну сферу людини. Система ціннісних орієнтацій визначає змістовну сторону направленості особистості і складає основу її відношення до навколишнього світу, інших людей, до самого себе, основу світогляду і ядро мотивації життєвої активності, основу життєвої концепції.

Розроблена М. Рокичем методика, заснована на прямому ранжуванні списку цінностей. М. Рокич розрізняє два класи цінностей: 1. Термінальні - переконання в тому, що кінцева мета індивідуального існування варта того, щоб до неї прагнути. Стимульний матеріал представлений набором з 18 цінностей.

2. Інструментальні - переконання в тому, що якийсь образ дій або властивість особистості є кращим у будь-якій ситуації. Стимульний матеріал також представлений набором з 18 цінностей.

Цей поділ відповідає традиційному поділу на цінності - цілі і цінності-засоби. При аналізі отриманих ранжировок цінностей, психолог звертає увагу на їх групування випробуваним в змістовні блоки по різних підставах. Так, наприклад, можна виділити "конкретні" і "абстрактні" цінності, цінності професійної самореалізації особистого життя і т.д. Інструментальні цінності можуть групуватися в етичні цінності, цінності спілкування, цінності справи; індивідуалістичні і конформістські цінності, альтруїстичні цінності; цінності самоствердження і цінності прийняття інших і т.д. Психолог повинен спробувати вловити індивідуальну закономірність. Якщо не вдається виявити жодної закономірності, можна припустити несформованість у респондента системи цінностей або нещирість відповідей в ході обстеження.

Досліджуваним пропонувався бланк з двома блоками – Список А (термінальні цінності) та Список Б (інструментальні цінності), у кожному з яких знаходиться по 18 пунктів, які потрібно було проранжувати відповідно до своїх уподобань: під номером 1 – найважливішу і так до 18.

Наше дослідження проводилось у декілька етапів:

1. На першому етапі нами було відібрано 2 групи досліджуваних за наступними підставами:

• гендерні особливості (хлопці та дівчата по 50 осіб),

• вікові особливості (від 17 до 22 років).

2. На другому етапі ми визначили особливості ціннісних орієнтацій та локусу контролю у двох групах.