Висновки

Конкуренція – одна з необхідних передумов існування ринкової економіки. Її забезпечення потребує участі усіх ланок суспільства. Та часто виникає ситуація, коли підприємці, намагаючись збільшити свої прибутки, нехтують принципами чесної конкуренції і за допомогою різних методів витісняють конкурентів. Одним із таких методів є об’єднання підприємств заради того, щоб захопити ринок і повністю контролювати його. Це призводить до формування монополій.

Монополія – це таке становище підприємства, коли йому належить велика частка ринку, що дозволяє йому впливати на формування цін. Безперечно, у деяких випадках існування монополії є виправданим і необхідним, але за цими процесами повинний здійснюватися жорсткий контроль із боку держави по недопущенню зловживання своїм монопольним положенням. З однієї сторони, монополії сприяють НТП, так як здатні виділяти значно більші кошти на асигнування у цій галузі. Крім того мають місце і природні монополії, які зменшують витрати суспільства. Та, з іншої сторони, вони можуть негативно впливати на ціноутворення, створювати перешкоди конкуренції. Це все негативно впливає на конкуренцію і збільшує суспільні видатки.

З метою боротьби з негативними діями монополій більшість держав затверджують відповідні законодавчі акти та створюють структури органів по боротьбі з антиконкурентними діями. Формування антимонопольної політики держав світу почалося з того, що навколо них формувалась негативна громадська думка, яка вимагала захисту споживачів від свавілля монополістів, обмеження діяльності останніх.

В Україні антимонопольне регулювання функціонує з 1992 року з прийняття Закону "Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності". На самому початку свого існування антимонопольна політика стикнулася з проблемою високої монополізації економіки, унаслідуваної від командно-адміністративної системи СРСР. В ході ринкових перетворень в Україні було ліквідовано більшість монопольних структур. Поглиблену структурну демонополізацію було проведено в багатьох галузях вітчизняної економіки. Сьогодні в Україні створено цілісну систему правових та організаційних механізмів антимонопольної діяльності, яка відповідає сучасним нормам ЄС і загальносвітовим тенденціям.

Основним регулюючим органом, що слідкує за конкурентним середовищем в Україні є Антимонопольний Комітет. Основними завданнями Антимонопольного Комітету України є:

• здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції;

• запобігання, виявлення і припинення порушень конкурентного законодавства;

• контроль за економічною концентрацією;

• сприяння розвитку добросовісної конкуренції.

З урахуванням того, що антимонопольне законодавство в Україні досить молоде, це викликає необхідність дослідження досвіду країні, які мають набагато більший досвід у цій справі.

Досліджуючи розвиток конкурентної політики, можна прослідкувати, що вона буває двох типів:

• американська, основною метою якої є боротьба з монопольними структурами

• європейська, яка спрямована на регулювання конкуренції та протидію негативним проявам ринкової влади монополій

Американська конкурентна політика спрямована на ліквідацію будь-яких видів монополії, незалежно від їхнього впливу на конкуренції. У Європі ж політика спрямована на регулювання та обмеження дій монопольних підприємств.

Окрім цього двоїстий характер має також організація схеми державного контролю за дотриманням законодавства про конкуренцію та монополізм в європейських країнах. Так, в одних країнах суб’єкти господарювання повинні сповіщати відповідні державні органи про всі угоди, що містять обмеження конкуренції, а в інших це є обов’язковим тільки у тому випадку, коли справа торкає зацікавлену сторону або безпосередньо державний орган, який здійснює контроль за дотриманням законодавства про конкуренцію та монополізм

За даними дослідження можна побачити, що окрім національного існує ще наднаціональний рівень боротьби з обмеженнями конкуренції. Цей рівень регулюється відповідними структурами та законодавчими актами міжнародних організацій.

Враховуючи досвід зарубіжних країн наша держава може порівняти обстановки і сформувати уявлення про існуючі проблеми та шляхи їх подолання.

Загалом, проаналізувавши антимонопольну політику України, можна прослідкувати позитивні тенденції у її розвитку. Як показує звітність Антимонопольного комітету його робота сильно активізувалась у минулому році і, в перспективі, передбачається подальше збільшення відповідних показників. Та, на жаль, це не сильно впливає на структуру економіки в цілому. Вільна конкуренція і досі залишається лише на половині ринків країни. Суть цього криється у недосконалості багатьох складових антимонопольного регулювання.

Основні недоліки антимонопольної політики України криються у законодавчій базі цієї сфери. У зв’язку з тим, що Україна знаходиться на перехідному етапі і тому різко змінюється економічна обстановка в державі, необхідно адаптувати законодавство до сучасної обстановки.

Великим недоліком є те, що органи забезпечення чесної конкуренції залежить від політичної влади. Це дає змогу політичній більшості контролювати антимонопольну політику і, як часто це буває, робить це не без користі для себе. Часто виникає ситуація, коли закон, який дійсно міг покращити конкурентну ситуацію в країні, не приймається через те, що це може погіршити становище багатьох депутатів. Адже, як ми знаємо, багато найбільших компаній забезпечені протекцією з боку політичної верхівки.

Можна запропонувати наступні шляхи вдосконалення антимонопольної політики України:

• впровадження більш жорстких покарань за недотримання конкурентного законодавства;

• аналіз та виправлення неточностей у законах про конкуренцію;

• створення окремого суду, який займався б лише справами пов’язаними з порушенням конкуренції;

• зменшення об’єму повноважень наданих Антимонопольному Комітету;

• створення комісії по регулюванню природніх монополій;

• обмеження контролю влади над Антимонопольним Комітетом;

• розширення інформаційної бази по антимонопольному регулюванню для населення.

Загалом, становище конкуренції в Україні не таку погане, як здається на перший погляд . Наша антимонопольна політика лише розвивається і тому зараз ще не може проводити такі ефективні методи забезпечення конкуренції та боротьби з монополіями. Та з кожним роком вона набирає досвіду і діє все більш ефективніше. Найголовніше, чого вона потребує – це підтримка населення. Ми повинні пам’ятати, що забезпечення чесних конкурентних умов можливе тільки за умови нашої підтримки і обізнаності.

Список використаної літератури:

1. The Sherman Antitrust Act (1890): [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.stolaf.edu/people/becker/antitrust/statutes/sherman.html;

2. Антимонопольний комітет заробив бюджету 1 млрд грн: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/~/1/2013/02/13/296534

3. Антимонопольний комітет України: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uaror.org.ua/dovidkova/covv/antimonopolnij-komitet-ukraїni/;

4. Базилевич В. Д. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – 7-ме вид. – К.: Знання, 2008. – 719 с.;

5. Березін О.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник./ О.В. Березін, Л.М. Березіна, Н.В. Бутенко. — К.: Знання, 2009. — 390 с.;

6. Горбань Ю.А. Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV — початку XXІ століть: Навчальний посібник / Ю.А. Горбань — 4-те вид., пер. і доп. — К., 2012. — 438 с.;

7. Економічна теорія : політична економія : підручник / [С. І. Юрій, І. В. Буян, Р. М. Березюк та ін.] ; за ред. С. І. Юрія. – К. : Кондор, 2009. – 600 с.;

8. Журик Ю.В. Антимонопольно-конкурентне право України. Навчальний посібник./ Ю.В. Журик – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 272 с.;

9. Закон України “Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993р. №3659-ХІІ;

10. Закон України “Про захист від недобросовісної конкуренції” від 7.06.1996р. №236/96-ВР;

11. Закон України “Про захист економічної конкуренції” від 11.01.2001р. №2210-ІІІ;

12. Закон України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” від 18.02.1992р. №2132-ХІІ;

13. Закон України “Про природні монополії” від 20.04.2000р. №1682-ІІІ;

14. Звіт Антимонопольного комітету України за 2011 рік : Річний звіт Антимонопольного комітету України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.amc.gov.ua/amc/control/uk/publish/article?art_id=212425&cat_id=212422

15. Звіт Антимонопольного комітету України за 2012 рік// Відомості Антимонопольного комітету України;

16. Конференція Організації Об'єднаних Націй з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД): [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.amc.gov.ua/amc/control/uk/publish/article%3FshowHidden=1&art_id=179196;

17. Лановик Б. Д., Матисякевич 3. М., Матейко Р. М. Економічна історія України і світу: Підручник/ За ред. Б. Д. Лановика. — К.: Вікар, 1999. — 737 с.;

18. Лісовий A.B. Мікроекономіка: Навчальний посібник/ А.В. Лісовий - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 208 с.;

19. Маймескулов Л. М. Історія держави і права зарубіжних країн: підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л. М. Маймескулов [та ін.]; за ред. Л. М. Маймескулова; Нац. ун-т “Юридична академія України ім. Я. Мудрого”. – Х.: Право, 2011. – 520 с.;

20. Монопольне становище на ринку та зловживання ним: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pravo.vuzlib.org/book_z181_page_97.html;

21. Мочерний С.В. Політична економія: Навчальний посібник./ С. В. Моерний – К.: Знання,2002.- 200 с.;

22. Організаційно-правові засади діяльності Антимонопольного комітету України: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/84306;

23. Пожуєва, Т. О. Обмеження монополізму та проблеми розвитку конкуренції в Україні / Т.О. Пожуєва // Економіка пром-сті. — 2010. — № 1. — ст. 25-29;

24. Права ЄС i нацiональне право: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.amc.gov.ua/amc/control/uk/publish/article%3FshowHidden=1&art_id=47490&cat_id=47047&ctime=1152777459828;

25. Про Державну програму демонополізації економіки і розвитку конкуренції: Постанова Верховної Ради України // Відомості Верховної Ради України;

26. Пуцентейло, П. Р. Конкуренція як економічна категорія / П. Р. Пуцентейло // Економіка АПК. – 2007. – № 4.– ст. 122-126;

27. Щербатюк О. Антимонопольна політика в Україні : практика реалізації та напрямки удосконалення/О. Щербатюк // Економічний аналіз. -Т., 2011. т.Вип.9, Ч. 2.- ст.430-433;

Додатки

Додаток 1

Структура визнаних порушень законодавства про захист економічної конкуренції за галузями [15]

Ринок		Кількість порушень у 2012 році, %
	Антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання	Зловживання монопольним становищем	Антиконкурентні дії органів влади	Недобросовісна конкуренція	Всього разом з іншими
Адмінпослуги	0,19	5,44	37,27	0	10,73
ЖКГ	0,77	32,18	27,1	1,28	15,33
АПК	16,57	7,22	1,87	31,97	14,41
ПЕК	16,38	11,67	0,73	2,17	7,74
Охорона здоров’я,
лікарські засоби та медичні засоби	5,39	8,65	2,44	11,38	6,96
Послуги
землевпорядкування та послуги оренди нерухомого майна	0,39	2,9	3,34	3,07	2,43
Транспорт	1,73	5,67	2,6	4,86	3,71
Зв'язок та телекомунікації	0	3,85	0,57	1,79	1,55
Будівництво та
будівельні матеріали	10,6	1,75	1,79	2,69	4,21
Обслуговування та ремонт автомобілів	0,39	3,45	0	0,51	1,09
Інші ринки	47,59	17,22	22,29	40,28	31,84
Всього	100	100	100	100	100