4. Шляхи вдосконалення антимонопольної політики України.

Проаналізувавши сучасне становище антимонопольної політики в Україні можна сказати, що антимонопольне законодавство країни знаходиться хоч і на високому, зате недостатньому рівні. Система забезпечення конкуренції потребує негайного вдосконаленням у зв’язку з розвитком економіки. З огляду на те, що в сучасній Україні проводяться реформи у багатьох сферах це повинно змусити владу задуматися над модифікацією системи антимонопольного регулювання.

Антимонопольне законодавство України недосконале і неточне, тому потребує суттєвих доробок. Законодавство повинне забезпечувати одну з основних економічних функцій держави – створення умов для добросовісної конкуренції підприємців між собою і державна підтримка вітчизняних суб’єктів підприємницької діяльності як у країнах СНД, так і на європейських ринках.

Україна повинна враховувати досвід зарубіжних країн, хоча завжди потрібно пам’ятати, що кожна держава характеризується своїми особливостями економіки та характером проводжуваної політки.

Дуже радує, що у 2012 році Антимонопольний комітет України значно активізував свою діяльність по всіх напрямках. Це проявляється через величину накладених штрафів, що у 18 разів перевищують показники попереднього року. Хоча варто пам’ятати, що чим більші штрафи накладені на домінуючі компанії, тим більші будуть ціни на відповідний товар і як наслідок частина штрафів впаде на плечі звичайного населення. Хоча більшість справ Комітету приносять тільки користь для населення. Так, справа проти «МТС» та «Київстару» закінчилась мирним узгодженням про зниження тарифів на міжнародні і внутрішньоукраїнські розмови.

Позитивними для населення є вибір Антимонопольного комітету пріоритетних напрямків на 2013 рік. Як стверджує Голова Комітету Василь Цушко у 2013 році пріоритетними ринками дослідження стануть ринок реалізації лікарських засобів; підключення об’єктів містобудування до інженерних мереж електро-, газо-, тепло-, водопостачання та водовідведення; збору, вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів; супутніх послуг при наданні адміністративних послуг; ритуальних послуг [2].

Загалом, оновлення, в першу чергу, потребує законодавча база антимонопольної політики. Поняття в законах про конкуренцію не достатньо розглянуті з боку влади. Інколи компанії знаходять «щілинки» у законодавчих актах і уникають можливих звинувачень. Та часто, намагання затвердити дійсно хороші закони закінчується невдачею. Їх прийняття або відстрочують на невизначений термін, або взагалі не відбувається. Основна причина цього полягає у тому, що більшість великих компаній, яким ці закони невигідні, або протекціонуються з боку політичної влади, або ж безпосередньо куруються її учасниками.

Позитивним є те, що Антимонопольне законодавство в Україні з кожним роком покращується і поповнюється новими законами. Так, якщо раніше увага АМКУ зверталась в основному на встановлення монопольних цін, цінову дискримінацію і т. д., то тепер увага звертається і на інші форми. Наприклад, на початку діяльності комітету увага не зверталася б на продаж із “навантаженням”. Продаж з навантаженням - це термін на позначення випадків, коли під час покупки потрібної продукції нав’язується придбання іншої продукції, часто при цьому продаж одного товару потрапляє у залежність від придбання іншого товару. Цей метод є іноді методом цінової дискримінації.

Необхідно встановити жорсткі адміністративні заходи впливу на ті органи влади, які своїми рішеннями створюють перешкоди на шляху вільного підприємництва шляхом збільшення розмірів штрафів та звільнень з посад. На жаль, Законом України "Про захист економічної конкуренції" поряд з суттєвим збільшенням санкцій для підприємців майже усунута відповідальність органів влади.

Україна потребує більш жорстких методів регулювання виконання антимонопольного законодавства. Це, насамперед, необхідність введення санкцій за порушення антимонопольних законів, які мають бути більш жорсткими, наприклад, заходи кримінального покарання (позбавлення волі чи обмеження волі, штрафи) за найбільш тяжкі економічні злочини, які суттєво впливають на розвиток конкуренції в Україні. Необхідно взяти до уваги досвід розвинених країн де значно жорсткіші методи боротьби з монополіями, але і одночасно і низький рівень монополізації ринків. Так, в Японії залежно від різновиду злочину штрафи можуть досягати 5 млн. йєн, а позбавлення волі з примусовою працею - 3 років. У випадку подання неправдивої інформації експертом або свідком строк позбавлення волі сягає 10 років. Окрім того в Японії існує правило подвійного покарання, коли крім винної особи штрафом карають і юридичну особу, чиї інтереси репрезентує винний.

Запозичення потребує і досвід тих європейських країн, де всі суб’єкти господарювання повинні повідомляти відповідні органи про всі угоди, які містять в собі ознаки обмеження конкуренції. На мою думку необхідно ввести в дію законодавчий акт який би змушував усі підприємства це робити у нас, в Україні і, відповідно, реєструвати їх у спеціальних реєстрах, для того, щоб споживачі та конкуренти могли з ними ознайомитись.

Нагальною потребою є реформування органів державного управління з питань конкурентної політики держави. Антимонопольний комітет України має дуже багато повноважень, які не можна доручати одному органу. Законодавством України всі повноваження у сфері захисту конкуренції покладено на АМК України. Він і розслідує порушення, і приймає рішення про накладення санкцій, і сам контролює виконання рішень.

У галузі природних монополій необхідно створити комісії з регулювання природних монополій, які, наприклад, в Росії почали створюватись ще у 1995 році, а у нас повинні були бути створені у 2000 році і досі не створено жодної комісії, передбачені Законом України "Про природні монополії".

Ще одна ідея щодо удосконалення антимонопольного регулювання це переведення Антимонопольного Комітету під громадський контроль. Можна створити й новий орган, який регулював би ці питання, та основна суть у тому, щоб він був незалежний від влади. Та з огляду на ситуацію з фінансовою поліцією можна стверджувати, що ця перспектива практично нереальна.

Забезпечення чесної конкуренції потребує зміни не тільки антимонопольного законодавства, а й інших ланок політики держави. Так, на мою думку, необхідно створити спеціалізовані суди, які розглядали б тільки справи з питань порушення конкуренції. Як ми знаємо судова система України зараз не в найкращому стані і, окрім цього, часто виникає така ситуація, коли судові органи не розуміють вимог законодавства про захист економічної конкуренції та недопущення монополізму. На сьогоднішній день ці питання розглядаються окремою палатою Господарського суду України. Практика спеціалізованих судів застосовується в багатьох країнах вже багато років, наприклад, Суд у справах обмежувальної практики Великобританії чи Суд у ринкових справах у Швеції. Тому у рамках судової реформи треба не упустити питання створення конкурентно-патентного суду, про який давно йде мова, але не здійснюються реальні кроки для розв'язання цієї проблеми.

Часто проблеми виникають на рівні термінології. У багатьох законах використовуються поняття, яким не дане точне визначення. Так, наприклад, ототожнюються поняття «монопольний» і «домінуючий», хоча на законодавчому рівні ці два терміни повинні були б розмежовуватися. Адже слово сполучення «монопольне становище» радше варто використовувати у випадках, коли підприємство на товарному ринку і практично відсутня конкуренція, а «домінуючий» потрібно використовувати у тих ситуаціях, коли підприємство дійсно займає велику частку ринку, але не перешкоджає конкуренції.

Значні проблеми часто виникають на рівні інформаційної бази. В зв'язку з браком літератури, підручників, відповідних фахівців управлінської діяльності з захисту конкуренції, недосвідченість широких верств громадян про свої права та можливості захисту цих прав необхідно звернутись до світових організацій, які мають намір допомогти Україні в просуванні шляхом ринкових перетворень з проханням надати допомогу в підтримці наукових досліджень.

Безумовно, від проведення антимонопольної політики в теперішніх важких економічних умовах України не слід чекати швидких результатів. Але дуже важливо, щоб проведення антимонопольної політики завоювало довіру і підтримку населення, щоб люди знали, що вони можуть звернутися в антимонопольні служби зі своїми проблемами. Необхідно переконати людей, що вільна конкуренція є добром для усіх.

Отже, українським законодавцям треба працювати в заданому напрямку, враховуючи іноземний досвід, а також розробити свої нові методи боротьби зі зловживаннями монопольним становищем, а також недопущенням та попередженням створення монополій. Незважаючи на високий рівень антимонопольної політики в Україні, вона потребує значних змін. Ці зміни, насамперед потрібно проводити у законодавчій базі. Вона потребує ретельного аналізу і пошуку проблемних питань. Тільки змінивши закони ми зможем змінити конкурентне становище в країні.

Таким чином, створення ефективної системи законодавства сприятиме нормалізації умов роботи правозастосовних органів і створенню чудового клімату для конкуренції.