3. Оцінка антимонопольного регулювання в Україні.

На сьогодні для економіки України висвітлення аспекту антимонопольного регулювання являється надзвичайно актуальним, оскільки країна переживає перехідний період, що уособлює в собі структурні перетворення. Об’єктом визначеним для висвітлення зазначеної теми виступає антимонопольна політика, яку проводить уряд української держави. При цьому предметом виступає антимонопольне регулювання, що здійснюється шляхом впровадження відповідних законів і підзаконних актів, а також визначення перспектив розвитку антимонопольного регулювання в близькому майбутньому.

Основною особливістю антимонопольного регулювання української економіки є те, що довгий час Україна перебувала під господарсько-адміністративним контролем, а починаючи з дев’яностих років ХХ століття та її території почали відбуватись ринкові перетворення. Тобто на території нашої держави діяла повна державна монополія на виробництво товарів і надання послуг, отже на ринку була відсутня конкуренція.

Сьогодні в Україні створено цілісну систему правових та організаційних механізмів антимонопольної діяльності, яка відповідає сучасним нормам ЄС і загальносвітовим тенденціям.

Антимонопольне законодавство в Україні представлено Законами України: "Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності" (1992 р.), "Про захист від недобросовісної конкуренції" (1996 р.), "Про природні монополії" (2000 р.), "Про захист економічної конкуренції" (2001 р.), "Про Антимонопольний комітет України" (1993 р.) та ін.

Основним змістом сучасного етапу антимонопольної політики в Україні є захист уже створеного конкурентного середовища, підвищення ефективності функціонування існуючих конкурентних відносин.

Це призвело до трансформації антимонопольної політики держави у конкурентну політику, а антимонопольне законодавство - у конкурентне законодавство.

Конкурентна політика - це система заходів держави щодо створення та розвитку конкурентного середовища, регулювання конкурентних відносин і конкурентного процесу з метою підтримки та заохочення економічної конкуренції, боротьби з негативними наслідками монополізму, захисту законних інтересів підприємців і споживачів, сприяння розвитку цивілізованих ринкових відносин, створення конкурентоспроможного вітчизняного виробництва.

Стратегічною метою конкурентної політики є державна підтримка ефективної конкуренції та створення однакових умов для всіх агентів ринкових відносин. Головне завдання конкурентної політики - формування такого середовища, в якому дії ринкових агентів, що порушують конкурентні правила, стають економічно невигідними.

Важливо стимулювати конкурентну поведінку суб'єктів господарювання, сприяти прийняттю ними більш ефективних ринкових рішень, кращому захисту прав та інтересів споживачів.

Мета і завдання конкурентної політики поєднані з усім комплексом проблем соціально-економічного розвитку в Україні. Більшість питань у сфері конкурентної політики мають системний характер і потребують комплексних заходів та повсякденного контролю.

Державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюється Анти монопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом.

Результати організованих Антимонопольним комітетом наукових досліджень стану конкурентного середовища в Україні показали, що на початок 2012 року структурні передумови конкуренції в національній економіці порівняно з попереднім роком не зазнали суттєвих змін.

Оцінити структурні передумови конкуренції в національній економіці дозволяє співвідношення сукупних часток підприємств, що діють на ринках з різними структурними передумовами конкуренції, у загальному обсязі реалізованої продукції. На початок 2012 року на ринках, де структурні передумови конкуренції повністю відсутні, – реалізувалося 7,2 % продукції (що дорівнює показнику 2011 року), на ринках з домінуванням однієї фірми – 25,9 % (27,6 % – на початок 2011 року), на олігопольних ринках – 17,7 % продукції (15,4 – на початок 2011 року). Водночас 49,2 % продукції (49,3 % – на початок 2011 року) реалізується суб’єктами господарювання, що діють на ринках, де структурні обмеження конкуренції відсутні.

Рис. 1. Структурні передумови конкуренції в економіці України на початок 2012 року [15].

Проаналізувавши ці дані можна сказати, що істотні зміни відбулися тільки на проміжному етапі між монополістичним і конкурентним ринком. Так, відповідно, зросла частка ринків олігополістичного типу на 2 % і на цих же 2 % зменшилась частка ринків з ознаками домінування одного підприємства. Це, фактично не міняю конкурентну ситуацію в країні – домінування кількох підприємств теж монополія.

Але загалом ситуація в країні не одна з найкращих. Досі більша половина ринків проявляють монополістичний характер.

При цьому рівень монополізації на початок 2012 року (розрахований як частка всіх суб’єктів господарювання, що діють на монополізованих ринках, в обсязі реалізованої продукції галузі) порівняно з попереднім періодом, зменшився у 27 галузях.

Зокрема, позитивні тенденції до зменшення рівня монополізації спостерігалися на ринках харчової, текстильної та деревообробної, гумової та пластмасової промисловості, металургії, виробництва машин та устаткування, коксу, будівництва, торгівлі транспортними засобами та їх ремонту тощо.

Разом із тим, у 17 галузях спостерігалося зростання рівня монополізації. Це галузі оброблення металу, виробництва меблів, роздрібної торгівлі побутовими товарами, оброблення відходів тощо. В інших галузях цей показник залишився без змін.

У різних секторах національної економіки умови конкуренції суттєво відрізняються, що пов’язано з особливостями техніко-економічного функціонування галузей. Найкращі структурні передумови конкуренції зберігаються у торгівлі – 75,4 % товарів реалізуються на ринках з конкурентною структурою. Також позитивні структурні передумови конкуренції зберігаються в агропромисловому комплексі, де 59,1 % товарів (робіт, послуг) реалізується на ринках з конкурентною структурою. Найбільш несприятливою для конкуренції є структура товарних ринків у секторі транспорту та зв’язку – всього 14,4 % загального обсягу товарів (робіт, послуг) реалізується на ринках з конкурентною структурою.

При цьому 2012 рік характеризувався згортанням активності світового бізнесу навіть у відносно стабільних економіках та посиленням конкуренції на зовнішніх ринках.

Незважаючи на несприятливу ситуацію у світовій та європейській економіці, в Україні вдалося продемонструвати спроможність розвиватись в умовах світової кризи, зберегти макроекономічну стабільність, зокрема, стійкість фінансово-банківської системи, стабільність національної валюти, продовжити процес оновлення інфраструктурних галузей та відновити зростання інвестицій. Поряд з цим, спостерігалось уповільнення економічної активності, втрата темпів зростання в економіці.

Разом з тим, зберігається потенціал для економічного зростання в Україні, а саме: місткий внутрішній ринок, незадоволений попит на товари споживчого та інвестиційного призначення, значний резерв імпортозаміщення.

У 2012 році до Антимонопольного комітету України надійшли 6 391 заява та звернення з приводу порушень законодавства про захист економічної конкуренції, за результатами розгляду яких розпочато 701 справу про правопорушення, що на 14 відсотків більше, ніж у 2011 році.

Протягом 2012 року органами Комітету проведено 1 035 перевірок дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції, що майже на 15 відсотків менше показника попереднього року (у 2011 році – 1210). За результатами цих перевірок розпочато розгляд 660 справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та надано 313 рекомендацій щодо припинення дій (бездіяльності), які містили ознаки таких правопорушень.

Таблиця 1

Кількість заяв та звернень, отриманих Антимонопольним комітетом України, проведених перевірок, наданих рекомендацій та розпочатих справ [15].

Рік	2011	2012
Загальна кількість розглянутих заяв, скарг, інших звернень з приводу порушень законодавства про захист економічної конкуренції	5 051	6 391
Загальна кількість проведених перевірок	1 210	1 035
Розпочато справ	734	660
Надано рекомендацій	299	313

Отже, у звітному році істотно зріс показник результативності перевірок, який становив 94 % (у 2011 році – 85 відсотків) від загальної кількості проведених перевірок.

Найбільшу кількість порушень законодавства про захист економічної конкуренції було виявлено на ринках житлово-комунального господарства (15,33 % всіх порушень), агропромислового комплексу (14,41 %), адміністративних послуг (10,73 %), паливно-енергетичного комплексу (7,74 %), охорони здоров’я (6,96 %), будівництва та будівельних матеріалів (4,21 %), транспорту (3,71 %). (Дод. 1)

Протягом 2012 року на порушників законодавства про захист економічної конкуренції було накладено штрафи у загальному розмірі понад 814,7 млн грн, що більше ніж у вісімнадцять разів перевищує показник 2011 року.

Рис. 2. Штрафи, накладені органами Комітету на порушників у 2008 – 2012 роках [15].

Порушниками законодавства про захист економічної конкуренції сплачено до державного бюджету близько 40 млн грн штрафів та пені, що майже в 2 рази більше, ніж у 2011 році.

Рис. 3. Штрафи, сплачені порушниками на підставі рішень Комітету у 2008 – 2012 роках [15].

Проаналізувавши звіт Антимонопольного комітету можна сказати, що пріоритетними були його дії у таких напрямках:

• виявлення та припинення органами Антимонопольного комітету України зловживання монопольним (домінуючим) становищем;

• роботи щодо запобігання та припинення антиконкурентних дій органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;

• захист від недобросовісної конкуренції;

• здійснення контролю за концентрацією та узгодженими діями;

• дослідження ринків;

• сприяння розвитку конкуренції;

• впровадженням єдиної конкурентної політики всіма органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Як ми бачимо показники ефективності діяльності стрімко зросли у 2012 році, що свідчить про активну роботу Антимонопольного комітету. Але загальний рівень конкуренції досі залишається низьким, що нам показує структура ринків. Незважаючи на підвищення показників, конкуренція в Україні досі залишається на низькому рівні, що свідчить про необхідність вдосконалення антимонопольної політики.