Тернопільський національний економічний університет кафедра економічної теорії Міждисциплінарна курсова робота

з дисципліни “Економічна теорія”

на тему:

“ Антимонопольна політика України: теоретичні та прикладні аспекти ”

Студента II курсу Ф-21 групи

напряму підготовки фінанси

Коженівського С.В.

Керівник: доцент кафедри

к.е.н. Заклекта О.І.

Національна шкала _____________

Кількість балів _________

Оцінка: ECTS ________

(підпис)	(прізвище та ініціали)
(підпис)	(прізвище та ініціали)
(підпис)	(прізвище та ініціали)

Члени комісії

М. Тернопіль – 2013 рік

План

Вступ

1. Необхідність, суть антимонопольної політики та її теоретичні засади.

2. Методи антимонопольного регулювання: зарубіжний досвід.

3. Оцінка антимонопольного регулювання в Україні.

4. Шляхи вдосконалення антимонопольної політики України.

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………..	4
1. Необхідність, суть антимонопольної політики та її теоретичні засади……..	7
2. Методи антимонопольного регулювання: зарубіжний досвід……………….	14
3. Оцінка антимонопольного регулювання в Україні……………………...........	20
4. Шляхи вдосконалення антимонопольної політики України…………………	27
Висновки……………………………………………………………………...........	32
Список використаної літератури…………………………………………………	36
Додатки……………………………………………………………………………..	39

Вступ

Актуальність теми дослідження. Конкуренція – об’єктивно існуючий економічний закон, дія якого для товаровиробників проявляється у стимулюванні підвищення потужностей виробництва на підприємствах, розширення масштабів виробництва, прискорення НТП, впровадження нових форм організації виробництва та оплати праці.

До основних методів конкурентної боротьби відносять такі: підвищення якості товарів і послуг, швидке оновлення асортименту продукції, оновлення дизайну, надання гарантій та післяпродажних послуг, тимчасове зниження цін, умов оплати тощо.

Конкуренція є основним економічним поняттям, притаманним ринковій економіці і одночасно є необхідним атрибутом і умовою її існування. Перехід України до економіки з ринковими умови господарювання спричинив необхідність виникнення відповідних законодавчих актів для забезпечення чесних умов ведення конкуренції. З цією метою 11 січня 2001 року було прийнято Закон України «Про захист економічної конкуренції», який визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму та забезпечення ефективного функціонування економіки України.

Поряд з вищевказаними існують і такі «мирні» методи обмеження конкуренції, як укладання концернами таємних угод про єдину політику. Це є однією з умов виникнення такого негативного явища як монополія.

В широкому розумінні монополія — це така ситуація, за якої продавців (виробників) настільки мало, що кожний з них може впливати на загальний обсяг пропозиції та ціну продукції, що реалізується.

Основними характеристиками що відрізняють монопольний ринок від ринку вільної конкуренції є наступні [18]:

• частка одного підприємства на ринку є дуже значною;

• заблокований вступ у дану галузь для інших виробників за допомогою бар’єрів різного роду;

• товар, що виробляється монополістом, не має близьких замінників;

• компанія-монополіст має значний вплив на формування ціни товару.

Така ситуація на ринку, звісно, є негативною для економіки країни. Незважаючи на те, що монополіям притаманні деякі позитивні риси (це, насамперед, пришвидшений розвиток НТП), існування монополій у виробництві все ж несе руйнівний характер для господарства. Монополії придушують конкуренцію, навіть Самуельсон називав монополію економічним злом [5, c.198].

В наш час великого значення набули незаконні монополії, що потребує від держави проведення адекватної політики з їх регулювання та забезпечення чесної конкуренції. Відсутність контролю за монополістами несе загрозливий характер не лише для населення (на яке часто не зважають), а й для держави, оскільки створює живильне середовище для розвитку корупції та маніпулювання політичної влади.

З метою обмеження монополій більшість країн почали впроваджувати антимонопольну політику, що на сьогодні є невід’ємною складовою соціально-економічної політики майже усіх держав світу. Актуальність антимонопольної політики є беззаперечною, оскільки кожен день порушують справи щодо її недотримання. Діяльність органів цієї ланки показує, що такі порушення створюють значні збитки для суспільства.

Необхідність постійного вдосконалення даного законодавства пояснюється тим, що фірми-порушники постійно знаходять шляхи для того, щоб уникнути покарання за антиконкурентні дії або зловживання монопольним становищем.

В умовах перехідної економіки України дослідження питань захисту конкуренції, недопущення зловживання ринковою владою монополістичними структурами є особливо необхідним. Створення конкурентного середовища, захист законних інтересів підприємців i споживачів, регулювання діяльності монополій сприяють формуванню цивілізованих ринкових відносин, підвищенню ефективності функціонування національної економіки.

Об’єктом дослідження курсової роботи є теоретичні засади антимонопольного регулювання.

Предмет дослідження – регулювання діяльності монопольних структур в сучасних умовах.

Метою курсової роботи є визначення теоретичних і практичних аспектів функціонування антимонопольного законодавства.

Метою курсової роботи є виконання таких завдань:

• дослідити суть і необхідність антимонопольної політики;

• визначити методи антимонопольного регулювання та проаналізувати зарубіжний досвід у цій сфері;

• оцінити антимонопольне регулювання в Україні;

• знайти шляхи вдосконалення антимонопольної політики в Україні.

Для розв’язання поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, абстрагування, конкретизації, моделювання, спостереження.

Теоретична база дослідження: посібники, статті, закони, в яких розглядаються і які регулюють антимонопольну діяльність.

Фактологічну базу роботи складають статистичні дані сайту Антимонопольного комітету України.

Очікувані результати дослідження: вивчити основні аспекти антимонопольного законодавства, дослідити результативність антимонопольної діяльності та визначити основні напрями її вдосконалення.