
Тема. Особливості використання вставних слів, словосполучень, речень у різних стилях.
Мета. Узагальнити й систематизувати основні відомості про речення із вставними словами, сформувати цілісну систему особистісних знань восьмикласників із теми, структурувати вивчений теоретичний матеріал; удосконалити пунктуаційні вміння й навички; розширити й систематизувати знання учнів про вставні слова, закріпити навички вживання їх у мовленні; ознайомити учнів із народними звичаями,традиціями, обрядами весняного календарного циклу; розвивати творчі вміння самостійно розв’язувати нові пізнавальні завдання; удосконалювати мисленнєві дії аналізувати, порівнювати, систематизувати й узагальнювати, доводити й обгрунтовувати; розвивати мовленнєво – комунікативні вміння редагування, моделювання, конструювання синтаксичних конструкцій із вставними словами; за допомогою мовленнєво – комунікативного дидактичного матеріалу розвивати спостережливість, уважність, кмітливість як важливі елементи розумової діяльності людини; виховувати інтерес до культурної спадщини нашого народу, прагнення вдосконалювати себе, своє мовлення, робити його багатим, грамотним; виховувати в учнів самостійність, справедливість, доброзичливість, гуманність, повагу до людей, старанність, наполегливість, бажання творчо працювати.
Тип уроку: Урок закріплення знань, умінь і навичок.
Методи навчання: метод розповіді, бесіда, метод вправ, лінгвістичне дослідження, метод «Творче конструювання», метод «Диво в решеті», розвиток творчої рефлексії.
Обладнання: роздатковий матеріал, підручник
Структура уроку
1. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок. 7 хв.
2.Оголошення теми і мети уроку. 1 хв.
3. Узагальнення і систематизація знань. 30 хв.
4. Підсумок уроку. 5 хв.
5. Домашнє завдання. 2 хв
Хід уроку
1. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.
1.1 Прочитати текст. Довести його стильову належність. Дібрати заголовок у формі словосполучення. Визначити вставні слова. Поміркувати, яку роль вони відіграють у реченнях.
Кажуть, що українець співає цілий рік і цілий вік. Так, мабуть, нам від Бога дано. Було заборонено слово, письмо, щепили до нашої культури те, що їй зроду-віку невластиве. Але нація збереглася, безперечно, завдяки тому півмільйонному пісенному вінку, котрим була заквітчана Україна, єдина держава у світі, що має таку багату пісенну спадщину. На щастя, добрі, щирі, талановиті люди не перевелися серед нас.
Повірте, головне — це внутрішній світ людини, ось про нього і має писати література. Не описувати фізичні дії, а, можливо, душевні прояви, переживання, думки, навіть щось більше, але то вже, напевно, належить Богові. Отже, немає сірих непомітних людей, кожен має свою душу. У кожній душі — свій чутливий світ.
А український живопис! На щастя, збереглися в ньому національні мотиви, що підносять його над буденністю життя. Здається, а що тут такого — небо звичайне, дерева звичайні, садок звичайний. А щось таки бере за душу, судомить м’язи, заставляє надовго зупинитися перед полотном.
Отже, на такому трепетному і щемному почутті й виховується особистість. Дивна річ, що саме так народжується мудрість, щирість, ніжність — усе те, на чому стоїть сей світ (З журналу).
Відкрийте зошити, запишіть число, тему уроку.
1.2. Бесіда.
- А чи завжди ми знаємо, як і де правильно вживати ті чи інші вставні слова?
- Що таке вставні слова?
- Назвати групи вставних слів і сполучень слів за значенням?
- Що таке «вставлені речення»? ( Підручник С.200)
3. Чи є членами речення вставні слова і сполучення слів?
2.Оголошення теми і мети уроку
Отже, протягом уроку ми повинні узагальнити й систематизувати основні відомості про речення із вставними словами, словосполученнями і реченнями, сформувати цілісну систему особистісних знань із теми, структурувати вивчений теоретичний матеріал; удосконалити пунктуаційні вміння й навички. І темою нашого уроку є «Особливості використання вставних слів, словосполучень, речень у різних стилях мовлення».
3. Узагальнення і систематизація знань
- Які стилі мовлення ви знаєте?
- В вас на партах є картки, на них написані тексти. Хто на своїй картці знайшов науковий стиль ( художній, публіцистичний…)? Прочитайте.
*****
Чи замислюємося ми над тим, яке місце посідає хліб у нашому житті? Чим є він для нас, такий теплий та пахучий, святковий та буденний, чарівний та звичайний? Який зміст ми вкладаємо у куплену в кіоску свіжоспечену паляницю? Для когось, безперечно, це звичайна повсякденна страва. Адже сьогодні в кожному будинку на столі є хліб та сіль. Його присутність у наших домівках, на думку багатьох, не є показником достатку. Дехто ж з різних міркувань і зовсім відмовився від його споживання. Проте найчастіше ті, хто їдять хліб, навіть не замислюються над тим, який довгий шлях поборов він, щоб потрапити на домашній стіл.
А ось старенька жінка, що загортає куплений буханець у білу серветку й обережно, наче найкоштовнішу річ, кладе його в торбинку. Може, хліб для неї — це болючі спогади про далеку юність? Ту саму юність, коли страшний голодомор, жорстока війна примушували людей усе віддавати за шматочок звичайного житнього хліба. А дехто, не маючи рятівного їстівного шматочка, втрачав людську подобу і вбивав собі подібних, щоб підживитися і не померти страшною голодною смертю. На жаль, і таке траплялося в нашій величній і водночас трагічній історії…
********
Літо – найтепліша пора року. Довгі сонячні дні змінюють короткі теплі ночі. Погода надворі найчастіше ясна, над головою розкидається безкрає синє небо. Дерева стоять пишно вбрані в яскраві зелені шати. Попід ними повсюди густо росте травиця, усіяна барвистими вогниками літніх квітів – маків, дзвоників, конюшини, пижма, ромашки, календули… А над ними порхають метелики та гудять всякі мушки.
Літо прикрашає сади й городи. Спіють соковиті вишні, за ними поспішають абрикоси та персики. Великі червоні полуниці хиляться низько до землі. Поступово «засмагають» у променях літнього сонця ще недавно зелені помідорчики. То тут, то там по арках зав’язуються огірки. Ціпкі колючі віти ожини стоять всипані солодкими темно-синіми, майже чорними ягодами. І так повсюди – буйство барв, свято плодючості, приємне відчуття тепла й затишку.
В літа чудовий дзвінкий голос – то співають високо в небі або сховані у вітах дерев птахи – маестро-соловейко, вранішній жайворонок, веселий говіркий горобець. А ближче до вечора музика літа змінюється – то вступає хор цвіркунів, що не замовкає аж до самого ранку.
*******
Велика панда (бамбуковий ведмідь) — ссавець, якого тепер відносять до родини ведмедевих. Ця тварина нагадує ведмедя, але має круглішу голову, що нагадує чорно-білу маску. Велика панда живе в листяних та хвойних лісах із густим бамбуковим підліском в гористих місцевостях центрального Китаю, таких, як Сичуань і Тибет, на висоті від 1200 до 4000 м над рівнем моря. Живляться панди різними рослинами і найперше — молодими пагонами бамбука, які вони розгризають міцними щелепами. Велика панда — це вимираючий вид, головною загрозою її виживанню є подальша втрата середовища проживання та дуже низький рівень народжуваності як в неволі, так і в дикій природі. Вважають, що близько 1600 панд досі проживають у дикій природі. Велика панда є символом Всесвітнього Фонду Дикої Природи. Мала панда (кошачий ведмідь) — вид ссавців ряду хижих, переважно травоїдна, розміром небагато більша за кішку. Особливих успіхів у розведенні цих тварин у неволі досяг Зоопарк Хефей. Систематичне положення малої панди довгий час було неясним, її відносили то до родини єнотових, то до ведмедевих, проте пізніше за даними молекулярних досліджень її виділили до окремої родини малопандових.
******
Шановний Сергію Петровичу!
Я одержав Вашого листа з проханням надати об’єктивну рекомендацію Міщенко Тетяні Олександрівні — кандидатові на посаду менеджера з персоналу у Вашій компанії. Тетяну Олександрівну я знаю з 2000 року, відтоді, коли вона почала працювати в нашій фірмі. Безперечно, вона має авторитет, її поважають колеги. На нинішній посаді діловода вона досягла високих результатів. Тетяну Міщенко можна характеризувати як відповідального й старанного працівника. На жаль, незважаючи на те, що вона є відкритою й доброзичливою людиною, я не можу взяти на себе відповідальність рекомендувати її на посаду менеджера з персоналу. Вважаю, що, пройшовши курси підвищення кваліфікації (перекваліфікацію), вона змогла б упоратися з відповідними посадовими обов’язками. Однак нині вона, швидше за все, не готова до виконання завдань, передбачених цією посадою. Мені щиро шкода, якщо цим листом я розчарував Вас. Однак, беручи до уваги наше тривале знайомство й багаторічне співробітництво й розуміючи важливість вибору кандидатури на посаду менеджера з персоналу, вважаю своїм обов’язком надати Вам об’єктивну інформацію.
******
Дорогий Миколаю!
Я знаю, що ти все можеш, тому пишу тобі листа. Нещодавно серйозні люди в моїй країні вирішили покращити життя нашому народу. Вони кажуть, що хочуть змінити життя на краще. Але чиє життя вони змінюють?
У цих серйозних людей є багато грошей, тому що вони заробляють більше, ніж мої мама й тато. Ці серйозні люди говорять, що новий податковий кодекс вводиться для того, аби наша країна мала багато грошей. Ці гроші потрібні, щоб платити бабусям і дідусям пенсії та вчителям зарплати, щоб у дитячих садочках завжди було чим годувати діточок, а в школах завжди були підручники.
Але, любий Миколаю, чому не оподатковуються дорогі машини, які є не стільки транспортом, скільки предметом розкоші? Чому не оподатковується елітне житло, в якому живуть всі ці серйозні люди? Ці люди навіть збільшили пенсійний вік в країні, щоб люди довше працювали та довше могли приносити користь нашій країні. Але й для них збільшення пенсійного віку – це вигідно, тому що вони зможуть зайвих 5 чи 10 років брати хабарі на своїх посадах та від'їдати свої гладкі черева...
Важко працюючи на благо держави та своїх дітей, хіба не мають право на відпочинок наші татусі й матусі, наші бабусі й дідусі? Адже багато з них навіть не доживає свого віку, щоб отримувати цю саму пенсію, на яку вони сплачують все своє життя податки... Куди ж насправді йдуть усі ці гроші? Ніхто не знає. Проте, чомусь, їх завжди не вистачає на забезпечення комфортного життя, хоча податки, як і ціни в державі, мають тенденцію до зростання...
Будь ласка, Миколаю, просто дай нашому народу надію на майбутнє!
Я знаю, ти це можеш! Ти ж велика людина в цій країні. Ти – очолюєш її Уряд...
Я вірю у тебе. Допоможи нам.
Переходимо до виконання практичних завдань.
Записуємо в зошити: Словниковий диктант
На щастя, на жаль, як звичайно, безумовно, як на зло, як завжди, по – моєму, передусім, по – перше, крім того, до речі, між іншим.
Практичне виконання завдань.
Лінгвістичне дослідження
► Прочитати речення й виділити в них слова, що виражають ставлення мовця до висловленої думки. Які відтінки думок та почуттів вони виражають?
1. Напевне, день і ніч дивився б кіно (Ю. Збанацький). 2. Минуло, по суті, зовсім небагато часу, і людина здобула крила, піднялася в повітря, перетнула океани (О. Гончар). 3. Відомо, що розвитку творчих здібностей, безумовно, сприяють різні умови (В. Пекеліс). 4. І ти завжди, я сподіваюся, будеш чесною людиною, якій можна довірити найважливішу таємницю (О. Донченко). 5. Ти, мабуть, у світі нічого не боїшся (Марко Вовчок). 5. І якщо він хизується, що йому, мовляв, байдуже, то кривить душею, маскує невгасимий внутрішній біль (Ю. Збанацький). 6. Художня кінематографія існує, як відомо, на базі літератури, кінодраматургії, отже, висока якість фільмів обумовлюється передусім творчою повноцінністю сценаріїв (О. Довженко). 7. Пісня, здавалося, бриніла вже в ньому (М. Коцюбинський). 8. Кажуть, дні на полі — хліб у коморі (Нар. творчість).
- Зробити синтаксичний розбір сьомого речення.
- Дібрати кілька прислів'їв і приказок зі вставними словами або словосполученнями. Визначити їх роль у реченнях.
Коментар учителя. Увага! Вставні слова відіграють важливу роль у системі інших засобів структури тексту: повторів, інтонації, порядку слів, часток, вигуків, синонімів, що виражають різні модальні значення речення (тексту). Як і вставні слова, виділяються комами й слова так і ні, а також вигуки. Однак вони можуть уживатися і як самостійні речення.
Учитель звертає увагу школярів на наступні речення. 1. Гей, над дорогою стоїть верба, дзвінкі дощові струни ловить (П. Тичина). 2. Чи є в світі така сила, щоб змагатись з нами сміла? (Нар. творчість). 3. Ні, з долі глузувати не годиться (Леся Українка). 4. Ой, як хочеться учитись (П. Тичина).
Доспідження-відновлення.
Доповніть речення вставними конструкціями, які мали б значення, вказане в дужках. Утворені речення запишіть, розставивши розділові знаки. Укажіть, для якого стилю мовлення характерним є вживання таких вставних конструкцій і чому.
1.1, [упевненість], Француз Боплан приклав тут усього свого досвіду, Щоб зробити Кодак необоримою фортецею. (А. Коваль.)
2. Голуб, [невпевненість], Втихомирився й заснув. (У. Самчук.)
3. Кінь, [невпевненість], Зупинився біля її хати. (М. Стельмах.)
4. Марко ніколи не бачив на материнім виду таких крихітних сліз, [невпевненість], Старість чи лихоліття здрібнили їх, як здрібнювали Все на світі. (М. Стельмах.)
5. [Сумнів], Так і треба. (У. Самчук.)
6. Тепер повернули, [впевненість], До лісу. (В. Близнець.)
7. [Невпевненість], Немауже на світі правди! [Невпевненість], Вона Уже за море утекла! (Є. Гребінка.)
8. Це як, [привертання уваги], Вірувати в Бога і продавати душу Сатані. (Л. Костенко.)
9. Небо, [сумнів], Захмарене, бо на ньому ані вогника. (В. Шевчук.)
10. [Задоволення, радість], Федько не може чути ніяких порад і щасливо добирається до берега. (В. Винниченко.)
Довідка: Справді; видно; здається; напевне; здавалося; без сумніву; Мабуть, мабуть; скажімо; очевидно; на щастя.