25.Порядок притягнення до адміністративної відповідальності.

Підставою для порушення справи є скоєння суб'єктом адміністративного правопорушення, яке фіксується у протоколі про адміністративне правопорушення, що його складає уповноважена особа.

У протоколі мають бути вказані необхідні дані: дата і місце його складання; дані про особу, яка склала протокол; дані про особу порушника; місце, час скоєння і суть правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за це правопорушення; інші матеріали, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, порушником, а за наявності свідків і потерпілих - й цими особами. Протокол надсилається уповноваженому . Справа про адміністративне правопорушення розглядається переважно за місцем його скоєння в присутності особи, притягуваної до адміністративної відповідальності. Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито. На цій стадії провадження орган (посадова особа) повинен з'ясувати: чи було скоєно адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його скоєнні; інші обставини, які мали б значення для вірного вирішення справи. Орган видає постанову у справі. Її копія протягом трьох днів видається чи надсилається особі, якій винесено постанову. Ще одна копія в той же строк видається потерпілому на його прохання. Постанова у справі про адміністративне правопорушення і рішення за скаргою можуть бути оскаржені прокурором. Постанова про адміністративний арешт виконується органами внутрішніх справ.

26. Поняття, предмет та джерела цивільного права.

Цивільне право являє собою сукупність правових норм, що регулюють майнові, відносини у сфері інтелекту­альної власності, а також відносини щодо захисту і охорони особистих немайнових благ.

Джерела: 1. Закони. 2.   Інші акти цивільного законодавства, в яких містяться норми цивільного права: укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти міністерств та ві­домств, виконавчої влади. 3.   Чинні (ті, що не втратили сили) нормативні акти СРСР та Української РСР. 4.  Норми міжнародного права і міжнародні договори. Закони. Закон є основною формою правотворення в Україні.

Залежно від мети закони поділяються на:-  конституційні;-  кодифіковані (наприклад, Цивільний кодекс України);-  програмні (наприклад, Закон України «Про бюджет», тобто такі, що визначають основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики);-  спеціальні

27. Фізична особа як учасник цивільних відносин. Цивільна дієздатність та правоздатність фізичних осіб.

Фізична особа - це завжди тільки людина.

Індивідуалізація фізичної особи забезпечується її ім'ям, яке дається при народженні останньої. Фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям.

Цивільна правоздатність - це здатність фізичної особи мати цивільні права і обов'язки

Правоздатність визнається рівною мірою за всіма фізичними особами з моменту народження і припиняється із смертю. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки.

Правоздатність як суспільне явище характеризується такими ознаками: незалежністю від раси, національності, віку, статі та інших ознак фізичної особи. Обмеження правоздатності можливе лише у вигляді санкції за скоєння адміністративного правопорушення чи злочину і передбачено відповідно адміністративним чи кримінальним законом.

Цивільна дієздатність фізичної особи - це її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Дієздатність відрізняється від правоздатності тим, що передбачає свідому діяльність особи, володіння нею свідомою і самостійною волею. тобто здатність бажати настання певних наслідків, віддавати собі повний звіту своїх діях і керувати ними. Дієздатність виникає у повному обсязі з моменту досягнення особою повноліття -18 років (ст. 34 ЦК).

Повна дієздатність (18років і >)

Неповнолінті (14р. до 18 років)

Малолітніх (до 14 років)