9. Джерела галузі конст права

У конст праві джерело права – це нормативний акт, в якому містяться конст-правові норми.

Система джерел галузі конституційного права України включає:

Конституцію України - основне джерело національного права України,Акти колишніх СРСР та УРСР

Закони України, міжнародні договори України, інші нормативні акти Верховної Ради України

Нормативні укази Президента України,Нормативні постанови Кабінету Міністрів України

Рішення Конституційного Суду України,Нормативно-правові акти Верховної Ради АРК і Ради міністрів АРК,Статути територіальних громад, інші акти органів місцевого самоврядування, акти місцевих референдумів.

Класифікація джерел права:

• За сутністю(первинні, що є безпосереднім волевиявленням народу; вторинні, що є волевиявленням держави та держ органів; волевиявлення територіальних громад та інших суб*єктів місцевого самоврядув)

• За змістом (конст акти; законодавчі акти; підзаконні акти; локальні акти)

• За формою вираження( закони, постанови ВРУ, укази ПУ)

• За територією дії(загальнодерж акти; локальні акти)

• За часом дії( постійні; тимчасові)

• За чинністю( чинні, нечинні)

• За національною належністю( національні джерела; міжнародні джерела)

10. Конституція України та її юридичні властивості

Конституція – основний закон держави,що приймається в особливому порядку,має

найвищу юридичну силу та регулює найважливіші суспільні відносини.

Функції конституції:

- юридична функція(основне джерело права, вона має найвищу юридичну силу є базою чинного законодавства)

- політична функція (конституція встановлює основи організації публічної влади, визначає основні принципи політичної діяльності)

- ідеологічна функція (встановлює взаємовідносини держави з людиною)

Три основні способи прийняття конституції: виборцями шляхом референдуму, представницьким органом та главою держави або главою виконавчої влади.

Класифікація конституцій:

1. За формою:

• писані - основний закон держави

• неписані - значна кількість нормативних актів і конституційних звичаїв, що не мають найвищої юридичної сили

• тимчасові - приймаються на певний час

2. За способом прийняття

• октройовані (даровані народу монархом), - народні (прийняті шляхом референдуму)

3) За терміном дії

-- постійні і тимчасові.

4) За порядком зміни, внесення поправок і доповнень конституції поділяють на:

-- дуже жорсткі, -- жорсткі ,-- менш жорсткі ,-- гнучкі

5) За формою правління: монархічні ,республіканські

6) Залежно від державно-політичного режиму: -- демократичні,-- авторитарні ,-- тоталітарні конституції.

11. Конституційний лад України: поняття, принципи

Державний лад - це система основних політико-правових, економічних, соціальних відносин, які закріплюються державно-правовими (конституційно-правовими) нормами. Поняття «державний лад» є ширшим від поняття «конституційний лад». Конституційний лад передбачає наявність у державі юридичної конституції, але не зводиться лише до факту її існування.

Засади конституційного ладу - це система вихідних принципів організації державної влади в конституційній державі, взаємовідносин конституційної держави з людиною та інститутами громадянського суспільства.

До засад конституційного ладу Конституція У відносить:

- народовладдя (народний суверенітет);

- державний суверенітет і незалежність України;

- республіканську форму правління

- унітарний устрій України;

- визнання людини як найвищої соціальної цінності

- соціальний захист людини;

- статус української мови як державної;

- поділ влади;

- гарантованість місцевого самоврядування;

- політичну, економічну та ідеологічну багатоманітність;

- вищу юридична силу Конституції У і пряму дію її норм;

- рівність усіх суб'єктів права власності перед законом.