
- •1. Проблема Буття.Форми і види.
- •3. Буття людини і власне людське буття.
- •4. Рівні та форми виявлення буття.
- •6. Сутність діалектики і її принципи
- •7. Альтернативність діалектики
- •11. Закон переходу кількісних змін у якісні
- •12. Закон заперечення заперечення
- •13. Поняття „категорія”. Співвідношення категорій „одиничне”, „особливе” і „загальне”
- •14. Категорії „кількість і якість” як характеристики життя людини
- •15. Необхідність і випадковість, можливість і дійсність у медицині
- •16. Причина і наслідок в медицині
- •17. Форма і зміст у медицині
- •19. Теорія пізнання. Принципи пізнання
- •20. Форми пізнання. Сенсуалізм, раціоналізм, скептицизм.
- •21. Практика як специфічно людський засіб ставлення до світу.
- •23. Форми наукового пізнання.
- •24. Поняття істини, її абсолютність, об’єктивність і відносність.
- •25. Проблема істини в пізнанні. Істина, правда.
- •26. Емпіричний рівень наукового пізнання.
- •32. Філософська антропологія — напрям, завданням якого є системне вивчення й обгрунтування сутності людського буття та людської індивідуальності.
- •29. Єдність біологічного і соціального в людині
- •30. Особа та особистість.
- •31 Буття людини
- •33. Проблема безсмертя
1. Проблема Буття.Форми і види.
Буття - це філософська категорія, що позначає всі реально існуюче, все суще в дійсності і в можливості, весь світ в його зміну і рух; все, що коли-небудь, у будь-яких формах себе позначало; те, що є об'єктивністю, незалежної від свідомості, а також людина з його свідомістю і духовністю. Основні проблеми буття:а) існування суперечливої єдності неминучого, вічного і минулого, змінного буття окремих речей, станів, людських та інших істот;б) питання про єдність світу;в) світ у цілому і все, що в ньому існує, є сукупною реальністю, дійсністю, яка має внутрішню логіку свого існування, розвитку і реально представлена нашій свідомості діями окремих індивідів і поколінь людей.
1.Матеріально-предметне буття. Це світ чуттєво сприйманих об'єктів, які впливають на свідомість, мислення через органи почуттів. 2. Об'єктивно-духовне буття. Це духовне життя людини в її соціальності3. Громадсько-історичне буття. Включає в себе як матеріальні, так і духовні елементи буття. 4. Суб'єктивно-особистісне буття. Воно включає в себе також матеріальний і духовний елементи, але це життєдіяльність вже конкретного індивіда
2. Матерія.Види,форми,спосіб існування.
Мате́рія (з грецьк. матер - мати) — мати всього сущого, філософська категорія для позначення (об'єктивної) дійсності (реальності), яку люди здатні пізнати через відчуття і яка проте існує (об'єктивно) незалежно від них. Все суще, все об'єктивно існуюче являє собою різні форми існування та руху матерії у просторі та часі. Поняття матерії охоплює не тільки всі спостережувані об'єкти й тіла природи, але й всі ті, які в принципі можуть бути пізнані в майбутньому на основі вдосконалення засобів спостереження й експерименту.
Форми: 1)рух а) субстратний, що пов”язує певну форму руху і з специфічним матер. носіємб) функціональний, у відповідності з яким форма руху повинна мати свої власні закономірності 2)простір 3)час
3. Буття людини і власне людське буття.
Специфіка буття людини полягає в поєднанні, взаємодії трьох буттєвих вимірів. Першим з них є те, що кожна людина існує як така, що здатна мислити й відчувати "річ" (тіло). По-друге, кожна людина є індивідуальним представником виду Ното заріепз, результатом біологічної еволюції. По-третє, людина існує як соціально-історична сутність, що виражається в її особистості. Все це в єдності становить вихідні характеристики людського буття. Людське буття — це унікальна єдність природного й соціального, індивідуального й родового, особистісного й суспільного, внутрішнього й зовнішнього тощо. Кожен людський індивід є для самого себе реальністю, разом з якою існує і його свідомість.Місце й значення буття людини дуже важливе в цілісному бутті, оскільки воно включене в унікальний "людський експеримент". Люди не просто існують у світі, а можуть активно впливати на нього й на самих себе. Вони осмислюють буття, виявляють стурбованість "долею буття", людської цивілізації. Тому людина повинна серйозно осмислити свою роль у системі буття, гідно й належно її виконувати.
5. Свідомість
Свідо́мість — це вища форма відображення дійсності, властива лише людям і пов'язана з їх психікою, абстрактним мисленням, світоглядом, самосвідомістю, самоконтролем своєї поведінки і діяльності та передбачування результатів останньої. Свідомість людини — складне і багатогранне явище. Стосовно буття свідомість демонструє свою пізнавальну функцію, що полягає в побудові певного образу світу, який несе в собі ступінь освоєння людиною буття.
Властивості свідомості:
Ідеальність відображення
Універсальність відображення
Об'єктивність відображення
Предметність відображення
Цілеспрямованість
Активність свідомості
Суспільність свідомості
Знарядність свідомості