3. Типи однорідних членів речення:

Однорідними членами речення можуть бути:

1. підмети, наприклад: Поміж виноградом на межах довгими рядами росли абрикоси та черешні (І. Нечуй-Левицький).

2. присудки, наприклад: Весела людей течія іскриться, шумить, славословить, сміється, співає, сія (М. Бажан).

3. головні члени односкладного речення або їх частини, наприклад: Засвистіло у дротах і вщухло (П. Тичина).

4. додатки, наприклад: На ранок мороз сивиною вкривав землю, стріхи, дерева (А. Головко).

5. узгоджені і неузгоджені означення, наприклад: Гори востаннє засвітися легким, ажурним золотом (О. Гончар).

6. обставини, наприклад: І в свята й будні, вдень і в ніч німую в містах шумливих, селах голубих багатство нам дари свої готує (Я. Купала).

1. Однорідні підмети

Однорідні підмети в системі простого речення вживаються у формі іменників, займенників, а також інших субстантивованих частин мови (прикметників, прислів­ників, дієслів, часток, прийменників тощо), у формі словосполучень, синтаксичних одиниць, що становлять назву чого-небудь або цитату: Квітки й поцілун­ки, краса й раювання життя хай сповняють тобі до сконання» (Б. Грінченко); І гул моторів, і брязк заліза злилися вдалині в знайому музику похідних ночей (О. Довженко); Нехай і міщанин, і посполитий, і ко­зак стоїть за своє право (П. Куліш); Мабуть, не знайти на нашій Украї­ні такого села, з якого б не вийшли десятки вчителів, лікарів, агрономів (Остап Вишня).

Однорідні підмети перебувають у відношенні координації з присудком.

2. Однорідні присудки

У сучасній лінгвістиці тривають дискусії щодо речень з кількома присудками. Так, І. Кучеренко та ін. розглядає їх як складні. І. Слинько, Н. Гуйванюк, М. Кобилянська наголошують на тому, що складними реченнями можна вважати лише ті, в яких повторюються три ознаки – темпоральність, модальність і персональність; персональність виражається підметом. Тому структури з однорідними присудками можна вважати перехідними між простими і складними реченнями, бо з урахуванням семантико-синтаксичних ознак вони складними, а на формально-граматичному рівні один підмет вказує на просту будову.

Функцію однорідних присудків можуть виконувати:

прості дієслівні присудки: Всі скарбницькі горниці блищали, лисніли, світились без сонця, неначе скрізь бігали розсипані по скарбах проміння сонця» (І. Нечуй-Левицький);

компоненти складених іменних присудків, виражені іменниками: Війна - це вдівство і сирітство, безпритульність і голод, нудьга і відчай, муки і сльози (Ю. Мельничук); прикметниками (дієприкметниками): «Сонце стало велике і червоне» (В. Винниченко); «Незважаючи на глибоку старість, Захар Беркут був іще сильний, кремезний» (І. Франка); за­йменниками: Ця перемога - твоя і наша спільна (З публіц.); різноструктурними утвореннями (прикметник, дієприкметник, субстантивне словосполучення тощо): Казарми були довгі, обідрані, з оббитими дощем стінами (І. Нечуй-Левицький); компоненти складних присудків, виражені інфінітивами: Мерщій почала [Маруся] помагати матері прибирати зі столу, струшувати крихти, застеляти чистим стільником (Г. Хоткевич), прикметниками (дієприкметниками): Дід Максим перестав бути за­думливим і насупливим (Ю. Збанацький);різноструктурні присудки: Яке глибоке щастя -жить, буть гідним імені людини, народу й людськості служить (М. Рильський).