- •Загальна теорія статистики
- •Рекомендовано вченою радою факультету економіки і фінансів (Протокол № 3 від 23.11.2009)
- •Вступ…………………………………………………………………….5
- •1 Аналіз концентрації, диференціації та подібності розподілів
- •Вправи до розділу «Аналіз, концентрації, диференціації та подібності розподілів»
- •2 Статистичні методи вимірювання взаємозв'язків
- •2.1 Загальні відомості про формування та види статистичних взаємозв'язків
- •2.2 Метод аналітичного групування
- •2.3 Кореляційно-регресійний метод аналізу взаємозв'язків
- •2.4 Оцінка щільності та перевірка істотності статистичних взаємозв'язків
- •Вправи до розділу «Статистичні методи вимірювання взаємозв'язків»
- •3 Аналіз інтенсивності динаміки
- •3.1 Загальні поняття, види рядів динаміки
- •У процесі аналізу рядів динаміки розраховують і використовують аналітичні показники динаміки:
- •3.2 Аналіз рівнів ряду динаміки
- •3.3 Середні рівні рядів динаміки
- •Вправи до розділу «Аналіз інтенсивності динаміки»
- •4 Аналіз тенденцій розвитку та коливань
- •4.1 Змикання рядів динаміки
- •4.2 Прийоми виявлення основної тенденції розвитку (тренду)
- •4.3 Метод рухливих (ковзних) середніх
- •4.4 Аналітичне вирівнювання
- •Питання для самоперевірки до розділу «Аналіз тенденцій розвитку та коливань»
- •5 Індексний метод
- •5.1 Загальні поняття та види індексів
- •5.2 Індивідуальні індекси
- •5.3 Загальні (зведені) індекси
- •5.3.1 Вибір ваги (сувимірника) величини, яка індексується
- •Базисно - зважену і Поточно - зважену
- •5.3.2 Способи розрахунку загальних індексів
- •5.3.3 Базисні й ланцюгові зведені індекси. Індекси з постійними та змінними важелями
- •5.4 Застосування індексів в аналізі динаміки середніх рівнів
- •Вправи до розділу «Індексний метод»
- •Визначте загальний індекс витрат часу на одиницю продукції
- •6 Вибірковий метод
- •6.1 Основні поняття вибіркового методу
- •6.2 Види похибок, які виникають при проведені спостереження вибірковим методом
- •6.3 Залежність точності вибірки від чисельності спостережень і ступеню коливання ознаки у генеральній сукупності
- •6.4 Середня похибка вибірки
- •6.5 Гранична похибка вибірки
- •6.6 Різновиди вибірок
- •6.7 Визначення обсягу вибірки
- •Вправи до розділу «Вибірковий метод»
- •Перелік екзаменаційних питаннь до іспиту з дісципліни «статистика»
- •Перелік рекомендованої літератури
- •Загальна теорія статистики
- •94204, Луганська обл., м. Алчевськ, пр. Леніна, 16.
1 Аналіз концентрації, диференціації та подібності розподілів
Важливими у статистичному аналізі є характеристики нерівномірності розподілу певної ознаки між окремими складовими сукупності, а також оцінка концентрації значень ознаки в окремих її частинах (наприклад розподіл майна чи доходів між окремими групами населення, у кількості зайнятих між окремими галузями промисловості, площі сільськогосподарських угідь між окремими господарствами).
Коефіцієнт концентрації обчислюється як півсума модулів відхилень:
,
(1.1)
де
– кількість
елементів сукупності;
– обсяг
значень ознаки.
Значення коефіцієнта коливається в межах від нуля (рівномірний розподіл) до одиниці (повна концентрація). Чим більший ступінь концентрації, тим більше значення коефіцієнта К.
Коефіцієнти концентрації широко використовуються в регіональному аналізі для оцінювання рівномірності територіального розподілу виробничих потужностей, фінансових ресурсів тощо.
За кожним регіоном визначається коефіцієнт локалізації:
,
(1.2)
який характеризує співвідношення часток.
За аналогією з коефіцієнтом концентрації обчислюється коефіцієнт подібності (схожості) структур двох сукупностей:
(1.3)
Якщо структури однакові, Р=1; якщо абсолютно протилежні, Р=0. Чим більше схожі структури, тим більше значення Р.
Структура будь-якої статистичної сукупності динамічна. Змінюється склад і технічний рівень виробничих фондів, вікова й професійна структура робітників, склад і якість залучених до виробництва природних ресурсів, асортимент і якість продукції, що виробляється, структура споживчого бюджету тощо. Зміна часток окремих складових сукупності свідчить про структурні зрушення.
Інтенсивність
структурних зрушень оцінюється за
допомогою середнього лінійного
або середнього квадратичного
відхилень
часток:
(1.4)
(1.5)
де dj0 та dj1 – частки відповідно базисного та поточного періоду;
m – число складових сукупності.
Розглянемо приклад рішення задачі з використанням коефіцієнтів локалізації та концентрації.
Приклад 1.1. У таблиці 1.1 наведений розподіл підприємств і чисельності працюючих за видами економічної діяльності в одному з регіонів. Необхідно розрахувати коефіцієнти локалізації та концентрації чисельності працюючих у регіоні та зробити висновки.
Таблиця 1.1 – Дані про розподіл підприємств і чисельності працюючих за видами економічної діяльності
Галузі економічної діяльності |
Кількість підприємств |
Чисельність працюючих, тис. осіб |
Добувні |
1400 |
180,9 |
Обробні |
3545 |
313,6 |
Будівництво |
1600 |
48,2 |
Разом |
6545 |
542,7 |
Для визначення коефіцієнтів необхідно розрахувати структуру підприємств і чисельності працюючих, що доцільно представити у вигляді таблиці.
Таблиця 1.2 – Структура підприємств і чисельності працюючих
Вид економічної діяльності |
Кількість підприємств |
Структура підприємств, dj, % |
Чисельність працюючих, тис. осіб |
Структура працюючих, Dj, % |
Добувні |
1400 |
21,4 |
180,9 |
33,3 |
Обробні |
3545 |
54,2 |
313,6 |
57,8 |
Будівництво |
1600 |
24,4 |
48,2 |
8,9 |
Разом |
6545 |
100 |
542,7 |
100 |
Коефіцієнт локалізації розрахуємо за формулою 1.2 по кожному виду економічної діяльності:
Коефіцієнт локалізації вказує на ступінь концентрації працівників в тій чи іншій галузі. Тобто, найбільша концентрація працівників спостерігається у добувній галузі, найменша – у будівельній.
Коефіцієнт концентрації узагальнюючий показник розподілу певного виду ресурсів. Розраховується за формулою 6.1:
Якщо коефіцієнт концентрації виражається у відсотках, то значення не змінюється і коливається від 0 до 100 п.п. Таким чином, розподіл працівників між галузями близький до рівномірного.
У наступному прикладі розглянемо як порівняти структури двох сукупностей та оцінити структурні зрушення, які відбулися під впливом часу.
Приклад 1.2. У таблиці 1.3 наведені дані про розподіл підприємств між видами економічної діяльності у базисному та звітному періодах по одному з регіонів. Порівняйте структуру підприємств даного регіону у базисному періоді з структурою підприємств регіону у попередній задачі. Оцініть інтенсивність структурних зрушень. Зробить висновки.
Таблиця 1.3 – Дані про структуру підприємств регіону у базисному та звітному періодах
Галузі економічної діяльності |
Кількість підприємств
|
|
базисний період |
звітний період |
|
Добувні |
2365 |
3546 |
Обробні |
4562 |
4657 |
Будівництво |
3568 |
8467 |
Разом |
10495 |
16670 |
Для рішення завдань у прикладі 1.2 попередньо необхідно розрахувати структуру підприємств регіону у базисному та звітному періодах. Аналогічно прикладу 1.1 доцільно представити у вигляді таблиці:
Галузі економічної діяльності |
Кількість підприємств
|
|||
базисний період |
cтруктура, d0, % |
звітний період |
cтруктура, d1, % |
|
Добувні |
2365 |
22,5 |
3546 |
21,3 |
Обробні |
4562 |
43,5 |
4657 |
28,0 |
Будівництво |
3568 |
34,0 |
8467 |
50,7 |
Разом |
10495 |
100 |
16670 |
100 |
Структури сукупностей порівнюються з використанням формули 1.3, наступним чином:
Значення коефіцієнта подібності ближче до 100, що вказує на схожість структур підприємств окремих видів економічної діяльності двох регіонів.
Інтенсивність змін у структурі, яка досліджується можна визначити за формулами 1.4 або 1.5. Спосіб і результат розрахунку формул різний, але мають однакове смислове значення. Використаємо формулу 1.5:
Отже, структура підприємств регіону за видами економічної діяльності у звітному періоді порівняно з базисним змінилася на 13,2 процентних пункти.
