2.18 Формування фондів економічного стимулювання

Основними принципами держрозрахунку є: самофінансування, рентабельність, самостійність, самооплатність.

У практичній діяльності економічне стимулювання підприємств здійснюється створеннямі використанням для цієї мети фондів економічного стимулювання.

До ФЕС підприємства відносяться: фонд технічного й соціального розвитку виробництва, фонд додаткової заробітної плати, страховий фонд, дивіденди. Умови самофінансування можна записати у вигляді нерівності: Пч>Фес. При плануванні ФЕС складають спеціальні кошториси в яких вказують напрямок і суми коштів, що витрачаються.

У курсовій роботі ми приймаємо умови, що Пч = Фес і розподіляємо прибуток по фондах економічного стимулювання згідно з нормативами., які приведені у додатку 6.

Для оцінювання проекту підприємства, з економічної точки зору використовують систему основних техніко-економічних показників (табл.5), що характеризують прийняте рішення в цілому.

Таблиця 5

Основні техніко-економічні показники підприємства

Найменування показників	Одиниця виміру	Розрахунок	Кількість
Річна потужність системи	тим.м3		70 665
Річний об’єм реалізації газу: -в натуральному виразі -вартісному виразі	тис.м3 Тис.грн		70 000 207900
Капітальні вкладення в спорудження системи газозабезпечення	Тис.грн		41817,6
Питомі капіталовкладення	Тис.грн/ Тис.м3		0,59
Загальні експлуатаційні витрати	Тис.грн	= + + + + +ФОП +	158401,17
Питомі експлуатаційні витрати	Тис.грн/ Тис.м3		2,26
Вартість 1000м.куб. газу	Тис.грн		2,48
Середній тариф за 1000м.куб.	Тис.грн		2,97
Загальна кількість працюючих на підприємстві	чоловік		202
Виробіток на 1-го працюючого	Тис.грн/(чол.рік)		1029,2
Фондовіддача	Грн/грн		5
Фондоємкість	Тис.грн		0,2
Прибуток підприємства	Тис.грн		49498,8
Чистий прибуток підприємства	Тис.грн		10839,63
Рентабельність продукції	%		9,3

3 Загальні положення

Сама по собі беззбитковість не є метою підприємства, що орієнтується на отримання прибутку. Однак, визначення беззбитковості корисно при визначенні політики підприємства для досягнення результату, який бажається.

В умовах самофінансування, самооплатності підприємство повинно бути платоспроможним, рентабельним, тому основною задачею управління підприємством є управління фінансовими результатами підприємства.

Підприємцю необхідна інформація не тільки який прибуток прибуток можна отримати при випуску і реалізації запланованого об’єму продукції (послуг), але й умови, при яких не буде отроимано ні прибутку, ні збитку (точку беззбитковості). Необхідно знати на яку величину можна зменшити об’єм реалізації порівняно з плановим, не ризикуючи понести збитки.

Для розрахунку беззбитковості необхідний розподіл витрат на постійні та перемінні. В експлуатаційних витратах підприємства комунального господарства велику питому вагу займають умовно-постійні витрати.

Під ними розуміють витрати, які при збільшенні або зменшенні об’ємів робіт змінюються незначно, наприклад, амортизаційні відрахування не залежать від об’єму виробничої програми, а визначаються балансовою вартістю основних фондів, витрати на управління та обслуговування виробництва, також майже не змінюються зі змінами програми. В результаті цього збільшення послуг, що надаються, або зростання об’єму виробництва приводять до зниження собівартості в зв’язку з незмінністю у визначених межах витрат з цих статей.

Перемінні витрати. Ці витрати змінюються пропорційно об’єму послуг, що надаються й до них відносяться: вартість матеріалів, палива, електроенергії, заробітна плата основних виробничих робітників, відчислення на соціальні заходи.

Якщо виникають сумніви до яких витрат віднести витрати, що розглядаються, можна віднести їх до постійних.

Розподіл затрат на постійні і перемінні виправдано в короткочасному періоді. Удовгочасному періоді всі витрати виступають як перемінні.

Сама низька точність визначення беззбитковості отримується при графічному методі.

Існує ще два методи розрахунку беззбитковості:

• рішення базового рівняння;

• коефіціент розрахунку.