5.1.2. Водовідвідна труба

Для пропускання розрахункової витрати Q_max через водовідвідну трубу необхідно створити відповідний напір перед нею (Z_mp) в башті, значення якого можна визначити за залежністю

(5.3)

де μ – коефіцієнт витрати (0,6), ω_тр – площа поперечного перетину відвідних труб, м², z_тр – різниця рівнів води усередині башти і нижньому б'єфі споруди z_тр=8,025 м. Відмітка рівня води в башті приймається нижче верхньої кромки башти (НПР)на 0,3…0,4 м, щоб попередити перехід оголовка башти в режим затопленого водозливу, рівень води в башті буде 156,525. Щоб визначити діаметри водовідвідних труб потрібно визначити площу поперечного перетину водовідвідних труб за формулою

(5.4)

м²

З площі приймаю дві труби діаметром 1,6м з загальною площею4,019 м²

5.1.3. Водобійний колодязь

Перш ніж розрахувати водобійний колодязь, необхідно визначити ширину відвідного каналу по низу в_к , прийнявши, що глибина води в ньому (h_кан) буде такою ж, як і глибина води в річці Н₂ при пропусканні розрахункової витрати Q_max (по кривій Q=f(h) . Колодязь виконується у вигляді розтрубу, який розширюється в плані від ширини вихідного фронту труб до ширини відвідного каналу в_кан. Рисберма розташовується на початку відвідного каналу і виконується з розширенням або без нього .

Ширина вихідного фронту труб:

, м (5.5)

де d – діаметр. або внутрішня ширина труби, м, п – кількість труб, t – віддаль між окремими трубами, м, Δt – товщина стінки труби Δt приймається 0,1м.

Глибина води на виході з труби h₁ (або перша спряжена глибина) визначається для круглих , де ω – площа поперечного перетину труби,м².