4.5 Вибір і обгрунтування виду земляної греблі

Вид і конструкцію земляної греблі необхідно вибирати зорієнтувавшись на запропонований ґрунт кар'єру з урахуванням характеру ґрунту основи. В курсовому проекті приймаю за конструкцією тіла греблі екран з понуром.

4.5.1 Протифільтраційні пристрої в тілі греблі і її основі

Щоб зменшити фільтраційну витрату, не допустити фільтраційних деформацій в тілі греблі і основі, підвищити стійкість низового укосу шляхом пониження кривої депресії застосовуються протифільтраційні пристрої як в тілі греблі, так і в її основі. Протифільтраційні пристрої проектується у випадку, коли коефіцієнт фільтрації k_фт тіла греблі або коефіцієнт фільтрації основи k_фо більше 1м / добу.

Ядро розташовується в середній частині греблі. Товщина ядра у верхній частині b₁ вибирається із умови виконання робіт, не менше b₁ =0,8 м, а в нижній b₂ із умови фільтраційної міцності, але не менше b₃ ≥ 2,0м.

При товщі водопроникного шару Т= 3м застосовується замок , який є продовженням ядра (рис. 4.6.).

4.5.2 Конструкція греблі

Після визначення розмірів всіх елементів необхідно накреслити поперечний розріз тіла греблі з необхідними розмірами і відмітками в масштабі 1:400 .

Рис. 4.6. Поперечний розріз тіла греблі

4.5.3 Побудова греблі на плані

Для цієї побудови необхідно скористатись рис. 4.7. і виділити на плані гідровузла горизонталі з відмітками гребеню греблі (↓ГрГ), верха дренажу

(↓верх. др.). Від осі греблі (створу) в обидві сторони відкласти в масштабі плану на півширину земляного полотна b_гр /2 = 6,0м (точки а і б на рис.4.8). Прямі, проведені через ці точки до перетину з горизонтальними, які мають відмітку гребеню греблі, будуть верховою і низовою бровками греблі (лінії АА і ББ). Подальша побудова буде зведена до визначення лінії зовнішнього контуру греблі і дренажу.

Верховий укіс. Визначається перевищення Δh відмітки гребеню греблі (↓ГрГ) над дном річки (↓ дна річки) Δh=↓ГрГ-↓дна річки . Горизонтальне положення l_c = m_h·Δh₁ , м (4.6.1), де m_h – коефіцієнт закладання верхового укосу греблі. Отримане значення l_c відкладається в масштабі по нормалі до верхової бровки і до перетину з дном річки (точка с, рис. 4.8.). Далі визначається перевищення

Δh_п гребеню греблі (↓ГрГ) над відміткою горизонталі, що розглядається (↓і_гор) і за залежністю l_і = m_h·Δh_п (4.6.2) визначається горизонтальне положення. Відклавши розмір l_і по нормалі до верхньої бровки знаходяться точки зовнішнього контуру на горизонталях річкової долини з відмітками ↓і_гор. Для інших горизонталей знаходження точок зовнішнього контуру проводиться аналогічно. Сполучивши отримані точки прямими одержуємо планове креслення греблі у верхньому б'єфі.

Низовий укіс. Визначається перевищення Δh_t відмітки ↓ГрГ над відміткою верху дренажу (↓врх. др.) і знаходиться горизонтальне прокладання за залежністю

l_t = m_t·Δh_t (4.6.3), де m_t – коефіцієнт закладання низового укосу греблі. Нормально до нижньої бровки відкладається розмір l_t до перетину з горизонталями річкової долини, що мають відмітку ↓врх. др. (точки F i F₁ на рис. 4.8). Пряма F F₁ , яка проведена через ці точки, буде внутрішньою бровкою дренажу, а на відстані, що дорівнює ширині дренажу по верху буде проходити його зовнішня бровка (лінія ЕЕ). Знаходження точок зовнішнього контуру греблі вище лінії F F₁ проводиться як і для верхового укосу. На ділянці, нижче лінії ЕЕ побудова проводиться аналогічно описаному, але враховується, що коефіцієнт закладання зовнішнього укосу дренажу буде m_др , а горизонтальні положення відкладаються від зовнішньої бровки дренажу.

Рис 4.7 Побудова греблі на плані