
- •51. Виникнення та припинення юридичних осіб
- •52. Участь держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах.
- •53. Цивільна правоздатність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах.
- •54. Реалізація цивільної дієздатності держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах.
- •55. Відповідальність за зобов’язання держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад.
- •56. Поняття та класифікація об’єктів цивільних прав
- •59. Дії та результат дій як об’єкт цивільних прав
- •60. Результати інтелектуальної, творчої діяльності як об’єкти цивільних прав
- •61. Інформація як об’єкт цивільних прав
- •62. Особливі немайнові блага як об’єкти цивільних прав.
- •67. Умовні правочини
- •68. Тлумачення змісту правочину.
- •71. Правові наслідки недійсності правочину.
- •72. Наслідки правочинів, укладених малолітньою особою
- •73. Наслідки правочинів, укладених неповнолітньою особою.
- •74. Наслідки правочинів, укладених фізичною особою, дієздатність якої обмежена, та недієздатною фізичною особою.
- •75. Наслідки правочину, укладеного юридичною особою, вчиненого нею без відповідного дозволу (ліцензії).
- •76. Наслідки правочинів з дефектами волі
- •77. Наслідки правочинів з дефектами форми
- •78. Наслідками правочинів з дефектами змісту та порядку укладення правочину.
- •80. Підстави виникнення та види представництва
- •81. Склад правовідносин представництва
- •82. Передоручення
- •84. Припинення і скасування довіреності
- •85. Представництво з перевищенням повноважень.
- •86. Інші форми встановлення й реалізації цивільних прав і обов’язків через інших.
- •87. Поняття власності та права власності
- •88. Зміст суб’єктивного права власності.
- •89. Підстави виникнення права власності.
- •91. Право приватної власності.
- •92. Право державної і право комунальної власності
- •95. Право спільної власності
- •96. Спільна сумісна власність селянського (фермерського) господарства
- •97. Загальна характеристика захисту права власності
- •98. Віндикаційний позов
- •99. Негаторний позов
- •100. Інші засоби захисту права власності
- •101. Права на чужі речі
- •102. Посідання
- •103. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •104. Право на охорону здоров’я
- •105. Право фізичної особи на медичну допомогу
- •106. Право на інформацію про стан здоров’я
- •107. Медична таємниця
- •108. Право на таємницю про стан здоров’я
- •109.Право фізичної особи, яка перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров’я
- •110. Право на свободу
- •111. Право на особисту недоторканість
- •112. Право на донорство
- •113. Право на сімю
- •114. Право на опіку і піклування
- •115. Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля
- •116. Поняття права інтелектуальної власності
- •117. Особисті немайнові права інтелектуальної власності
- •118. Майнові права інтелектуальної власності
- •119. Захист права інтелектуальної власності(пів)
- •120. Поняття авторського права
- •Принципи авторського права(ап)
- •124.Суміжні права
- •125. Правова охорона винаходів, корисних моделей та промислових зразків
- •126. Правова охорона торговельної марки
- •127. Правова охорона компонування інтегральної мікросхеми.
- •131. Елементи зобов'язань
- •132. Підстави виникнення зобов’язань
- •Зміна осіб. Заміна осіб у зобов'язанні
- •134. Припинення зобов'язань
- •135. Виконання зобов’язань
- •128. Поняття зобов’язання
- •130. Система зобов’язального права
- •129. Види зобов’язань і система зобов’язального права
- •138. Зміст (умови) договору
- •139. Укладення, зміна та розірвання договорів
- •140. Загальна характеристика засобів забезпечення виконання
- •141. Класифікація засобів забезпечення зобов'язань
- •142. Речово-правові засоби забезпечення зобов'язань
- •Підстави цивільно-правової відповідальності
- •145. Цивільно-правова відповідальність за невиконання зобов'язань
139. Укладення, зміна та розірвання договорів
Оскільки договір є загальним юридичним актом двох або декількох осіб, узгодження умов договору між ними проходить, як мінімум, дві стадії: шляхом пропозиції однією стороною укласти договір, що називається офертою, і прийняття пропозиції іншою стороною, що має назву акцепт. Відповідно сторона, що запропонувала укласти договір, називається оферентом, а сторона, що прийняла дану пропозицію — акцептантом.
Оферта — це волевиявлення особи, спрямоване на укладення договору на певних умовах. Слід враховувати, що офертою є не будь-яка пропозиція про вступ у договірні відносини, а тільки та, яка направлена конкретній особі або декільком конкретним особам і при цьому містить вказівку на конкретні положення, які пропонується включити в договір. Тому в пропозиції в будь-якому випадку мають бути умови, що визнаються істотними для даного договору. Договір вважається укладеним у місці проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір.
Від розірвання (зміни) договору слід відрізняти односторонню повну або часткову відмову, яка можлива лише у випадках, прямо передбачених законом або договором. Особливою підставою розірвання або зміни договору є істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. У цьому випадку договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
У разі зміни договору за взаємною згодою зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета місця, строків виконання тощо, а у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору,
Якщо договір змінюється або розривається за рішенням суду, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. За загальним правилом, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору. Втім сторони мають право своєю домовленістю передбачити повернення переданого за договором. Такі самі наслідки можуть бути встановлені спеціальним приписом закону.
У кожному разі, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.