
- •51. Виникнення та припинення юридичних осіб
- •52. Участь держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах.
- •53. Цивільна правоздатність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах.
- •54. Реалізація цивільної дієздатності держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах.
- •55. Відповідальність за зобов’язання держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад.
- •56. Поняття та класифікація об’єктів цивільних прав
- •59. Дії та результат дій як об’єкт цивільних прав
- •60. Результати інтелектуальної, творчої діяльності як об’єкти цивільних прав
- •61. Інформація як об’єкт цивільних прав
- •62. Особливі немайнові блага як об’єкти цивільних прав.
- •67. Умовні правочини
- •68. Тлумачення змісту правочину.
- •71. Правові наслідки недійсності правочину.
- •72. Наслідки правочинів, укладених малолітньою особою
- •73. Наслідки правочинів, укладених неповнолітньою особою.
- •74. Наслідки правочинів, укладених фізичною особою, дієздатність якої обмежена, та недієздатною фізичною особою.
- •75. Наслідки правочину, укладеного юридичною особою, вчиненого нею без відповідного дозволу (ліцензії).
- •76. Наслідки правочинів з дефектами волі
- •77. Наслідки правочинів з дефектами форми
- •78. Наслідками правочинів з дефектами змісту та порядку укладення правочину.
- •80. Підстави виникнення та види представництва
- •81. Склад правовідносин представництва
- •82. Передоручення
- •84. Припинення і скасування довіреності
- •85. Представництво з перевищенням повноважень.
- •86. Інші форми встановлення й реалізації цивільних прав і обов’язків через інших.
- •87. Поняття власності та права власності
- •88. Зміст суб’єктивного права власності.
- •89. Підстави виникнення права власності.
- •91. Право приватної власності.
- •92. Право державної і право комунальної власності
- •95. Право спільної власності
- •96. Спільна сумісна власність селянського (фермерського) господарства
- •97. Загальна характеристика захисту права власності
- •98. Віндикаційний позов
- •99. Негаторний позов
- •100. Інші засоби захисту права власності
- •101. Права на чужі речі
- •102. Посідання
- •103. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •104. Право на охорону здоров’я
- •105. Право фізичної особи на медичну допомогу
- •106. Право на інформацію про стан здоров’я
- •107. Медична таємниця
- •108. Право на таємницю про стан здоров’я
- •109.Право фізичної особи, яка перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров’я
- •110. Право на свободу
- •111. Право на особисту недоторканість
- •112. Право на донорство
- •113. Право на сімю
- •114. Право на опіку і піклування
- •115. Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля
- •116. Поняття права інтелектуальної власності
- •117. Особисті немайнові права інтелектуальної власності
- •118. Майнові права інтелектуальної власності
- •119. Захист права інтелектуальної власності(пів)
- •120. Поняття авторського права
- •Принципи авторського права(ап)
- •124.Суміжні права
- •125. Правова охорона винаходів, корисних моделей та промислових зразків
- •126. Правова охорона торговельної марки
- •127. Правова охорона компонування інтегральної мікросхеми.
- •131. Елементи зобов'язань
- •132. Підстави виникнення зобов’язань
- •Зміна осіб. Заміна осіб у зобов'язанні
- •134. Припинення зобов'язань
- •135. Виконання зобов’язань
- •128. Поняття зобов’язання
- •130. Система зобов’язального права
- •129. Види зобов’язань і система зобов’язального права
- •138. Зміст (умови) договору
- •139. Укладення, зміна та розірвання договорів
- •140. Загальна характеристика засобів забезпечення виконання
- •141. Класифікація засобів забезпечення зобов'язань
- •142. Речово-правові засоби забезпечення зобов'язань
- •Підстави цивільно-правової відповідальності
- •145. Цивільно-правова відповідальність за невиконання зобов'язань
117. Особисті немайнові права інтелектуальної власності
Особистими немайновими правами інтелектуальної власності є:
1) право на визнання людини творцем об’єкта права інтелектуальної власності;
2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об’єкта права інтелектуальної власності;
3) інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Основним особистим немайновим правом є, прав на визнання певної фізичної особи творцем того чи іншого об'єкта ПІВ. Право авторства полягає в тому, що тільки дійсний творець того чи іншого твору вправі називати себе автором створеного твору. Це право абсолютне.
Право авторства зумовлює всі інші авторські права. Одним з таких прав є право на авторське ім'я. Це право включає кілька правомочностей автора. Перше з них надає автору прав обнародувати свій твір під своїм власним іменем. Автор має право вимагати зазначення свого імені при кожному використанні твору, тобто на кожному примірнику, при кожному публічному виконанні та інше. Також можуть зазначатись його звання і титули. Ім'я автора не згадується тільки у випадках, коли це не можливо з технічних причин При створенні твору кількома авторами, їх імена зазначаються послідовно, за їх згодою. Закон дозволяє видати твір під вигаданим іменем (псевдонімом).
Особисті немайнові права належать також і суб'єктам права промислової власності, зокрема, право на присвоєння свого імені або спеціальної назви створеному винаходу чи корисній моделі. Винахіднику належить право авторства на його винахід чи корисну модель. Вважається, що такі особисті немайнові права належать й іншим суб'єктам права промислової власності. Спеціальна назва присвоюється сорту рослини.
Одним із досить важливих особистих немайнових прав автора є його право вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора. Це право називається правом на недоторканність твору. Воно позначає, що не можливо без дозволу автора при виданні твору супроводжувати його коментарями чи поясненнями, ілюстраціями, доповнювати або скорочувати твір
Характерною рисою особистих немайнових ПІВ є те, що вони належать конкретній особі — саме творцеві об'єкта права інтелектуальної власності.
118. Майнові права інтелектуальної власності
Майновими правами інтелектуальної власності є:
1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності(ПІВ);
2) виключне право дозволяти використання об'єкта ПІВ;
3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;
4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майнові права — це суб'єктивні права учасників правовідносин, які пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також з тими матеріальними вимогами, які виникають з приводу розподілу майна і обміну.
ЦК поділяє усі майнові права інтелектуальної власності на дві групи: Виключні - право дозволяти використання об'єкта інтелектуальної власності і право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання. Невиключні - право на використання об'єкта інтелектуальної власності та інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Право на використання об'єкта ПІВ означає юридичну можливість вилучати із цього об'єкта його корисні якості, ті прибутки, які він може приносити в результаті його використання, та інший корисний ефект.
Для різноманітних об'єктів ПІВ ЦК та інші закони передбачають різні способи використання. Не може використовуватися зазначений об'єкт в такий спосіб чи з такою метою, які прямо заборонені законом.
Виключне право дозволяти використання твору — це одно з прав розпорядження майновими правами інтелектуальної власності,тобто продавати, дарувати, обмінювати, здавати в оренду чи найм. Розпорядження об'єктами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів: 1)ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності ; 2)ліцензійний договір; 3)договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності; 4)договір про передання виключних майнових ПІВ
Виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єктів ПІВ, в тому числі забороняти таке використання, означає юридичну можливість здійснювати своє ПІВ у своєму інтересі. В передбачених законом випадках суб'єкт ПІВ може бути позбавлений цих прав або вони можуть бути скасовані.
Майнові права суб’єктів ПІВ об'єктом цивільного обігу. Вони можуть бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, бути предметом застави. Майнові права зазначених суб'єктів можуть бути об'єктом будь-яких цивільно-правових правочинів