89. Підстави виникнення права власності.

Стаття 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Частина 2 ст.328 ЦК України встановлює загальну презумпцію правомірності набуття права власності.

Підстави набуття права власності поділяються на первинні і похідні. Первинними є такі способи набуття права власності,де права власника не ґрунтуються на правах інших осіб. Похідні способи, навпаки, припускають, що право набувача ґрунтується на праві відчужувателя речі.

Первинні способи характеризуються тим, що право власності на річ виникає вперше.

Похідні способи набуття права власності припускають волевиявлення колишнього власника. Тому підставами для набуття майна у власність закон передбачає різні договори. Договори є юридичними підставами виникнення права власності у набувальника.

До похідних способів набуття права власності належить приватизація державного майна та майна, що є в комунальній власності, за якої майно переходить із власності публічної в приватну.

До похідних способів набуття права власності також належать: спадкування; набуття права власності на майно юридичної особи при його реорганізації і ліквідації тощо.

91. Право приватної власності.

Право приватної власності – це вища влада, що належить приватній особі (фізичній і юридичній) над речами, яка може бути реалізована ним у відносинах з усіма іншими особами шляхом володіння, користування і розпорядження цими речами особистими діями або через спеціально вповноважених ним осіб.

Суб'єктами права приватної власності в Україні є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства.

Іноземні громадяни та особи без громадянства користуються правами і несуть обов'язки щодо належного їм на території України майна однаково з громадянами України, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. Так, іноземним громадянам та особам без громадянства земельні ділянки у власність не передаються (ч. З ст. 11 Закону України "Про власність").

Основою створення і примноження власності громадян є їхня праця. Громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладання коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Об'єктами права приватної власності є житлові будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення. Склад, кількість і вартість майна, що може бути у власності громадян, не обмежується, крім випадків, передбачених законом.

Майно може належати громадянам на праві спільної власності (сумісної чи часткової). Так, майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, які об'єдналися для спільної діяльності, є їхньою спільною частковою власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Розмір частки кожного визначається ступенем його трудової участі.

Важливим аспектом здійснення громадянами права приватної власності є право використовувати належне їм майно для ведення господарської та іншої, не забороненої законом діяльності.