51. Виникнення та припинення юридичних осіб

Розрізняють такі шляхи виникнення юридичних осіб:

а) створення юридичної особи одностороннім волевиявленням (розпорядження Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування – для юридичних осіб публічного права, власника або уповноваженої ним особи – для юридичних осіб приватного права). Цей спосіб створення юридичних осіб традиційно іменується розпорядчим порядком;

б) створення юридичної особи шляхом договору між її засновниками. У таких випадках ініціатива щодо створення особи може бути виражена в будь-якій формі: договір учасників, рішення зборів засновників тощо. Цей спосіб створення юридичних осіб традиційно іменується договірним порядком.

Створення юридичних осіб приватного права має відбуватись до положень ст.ст. 87-89 ЦК. Згідно із зазначеними нормами для створення юридичної особи її учасники ( засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлено іншого порядку їх затвердження.

Юридична особа вважається створеною з моменту її державної реєстрації.

Припинення юридичних осіб можливе за рішенням органів, указаних у законі, а також у установчих документах юридичної особи, шляхом реорганізації або ліквідації. Р

Реорганізація можлива шляхом злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення юридичних осіб. Злиття означає, що замість кількох юридичних осіб утворюється одна нова. Приєднання полягає в поглинанні однієї юридичної особи іншою. У результаті поділу замість однієї юридичної особи виникає кілька нових. При виділі зберігається первісна юридична особа, але від неї відокремлюється одна або кілька нових. Перетворення полягає у зміні організаційно-правової форми юридичної особи. При реорганізації всі права і обов’язки юридичної особи, що реорганізуються, або їх частина переходять до інших суб’єктів права.

Ліквідація юридичної особи можлива:

- за рішенням власника майна, уповноваженого ним органу, а також за рішенням органу, уповноваженого на те установчими документами юридичної особи;

- за рішенням рішенням суду в разі банкрутства або систематичного здійснення діяльності юридичної особи:

1) без належного дозволу (ліцензії);

2) забороненої законодавчими актами;

3) з неодноразовим або грубим порушення законодавства.. Юридична особа може бути також ліквідована у зв’язку із закінченням строку, на який вона створена, або з досягненням мети, заради якої вона створена.

52. Участь держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах.

Держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави й інші соціально-публічні утворення належать до суб’єктів публічного права.

Держава й інші соціально-публічні утворення мають цивільну правосуб’єктність, котра охоплює їх цивільну правоздатність та цивільну дієздатність. Особливості цивільної правоздатності держави пов’язані з тим, що вона є також головним суб’єктом публічного права, носієм публічної влади. При цьому вона сама визначає власну цивільну правосуб’єктність, її зміст та межі.

Держава й інші соціально-публічні утворення мають такий самий правовий статус, що й інші учасники цивільних правовідносин, і так само відповідають за порушення або невиконання своїх зобов’язань, як і інші суб’єкти цивільного права.

Держава має своє відокремлене майно,що складається з тієї частини державного майна, яка не закріплена за окремими юридичними особами публічного права.

Що стосується територіальних громад, то в цивільних відносинах вони виступають не від імені держави, а як об’єднання громадян за місцем проживання, що є утвореннями публічно-правового характеру.