Практическое занятие №8.

Тема 8. Інформаційна політика і соціальна звітність. Питання для обговорення:

1. Що таке нефінансова звітність?

2. Коли з'явилось питання нефінансової звітності. Як називався перший нефінансовий звіт? Чому?

3. Назвіть етапи розвитку нефінансового звіту.

4. Що включає поняття «інтегрований звіт»?

5. Які компанії сьогодні готують інтегрований звіт?

6. Чому компанії готують нефінансові звіти?

7. Які стандарти підготовки нефінансових звітів Ви знаєте?

8. Яка ситуація із нефінансовою звітністю склалася в Україні та світі?

9. Опишіть етапи підготовки нефінансового звіту.

СИТУАЦІЙНА ВПРАВА

СКМ: Історія створення звіту за стандартом GRI

Група «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ), одна з провідних фінансово-промислових груп Європи, була заснована 2000 року Рінатом Ахметовим для здійснення стратегічних інвестицій у ключові галузі економіки України. Сфери діяльності компанії - металургія, енергетика, фінанси (банківська справа й страхування), телекомунікації, засоби масової інформації, нерухомість. До Групи входять приблизно 100 компаній та підприємств. Крім українських активів, СКМ володіє й управляє компаніями в Європейському Союзі та Швейцарії. Активи компанії складають 18 млрд. доларів. На підприємствах Групи працюють понад 150 тис. осіб. Веб-сайт: www.scm.com.ua

Місія СКМ - створити бізнес світового класу, що сприяє економічному й соціальному р о з витку Укр аїни.

Проблема:

Звітність про сталий розвиток є загальноприйнятою практикою для провідних компаній в цілому світі. Проте українські компанії практично не відчувають тиску з боку ринку щодо оприлюднення даних про вплив на довкілля та соціум. Між тим, компанія, яка прагне вийти на міжнародний рівень, має відповідати міжнародним вимогам до нефінансової звітності, усвідомлюючи також ключові проблеми:

• складність впровадження нового стандарту нефінансової звітності в Групі,

до якої входять переважно промислові підприємства, що звикли до іншої системи державної звітності;

• оприлюднення інформації в більшому обсязі, ніж конкуренти в Україні, та пов'язані з цим репутаційні ризики.

Рішення:

У 2007 році департамент з міжнародних зв'язків та відносин з інвесторами запропонував підготувати звіт Групи СКМ про сталий розвиток за стандартом GRI. Звітність розглядали як інструмент управління діяльністю з КСВ, адже «що не вимірюється, того не відбувається». В процесі роботи над першим звітом мала бути створена сучасна система управління інформацією щодо соціальних аспектів діяльності Групи та впливу на довкілля. Комітет з корпоративної відповідальності, що складається з керівників компанії СКМ та представників галузевих холдингів, підтримав пропозицію, оскільки вбачав у ній новий етап розвитку Групи.

Рішення готувати нефінансовий звіт за міжнародним стандартом було ухвалене у квітні 2007 року конференцією Групи СКМ з КСВ, у якій взяли участь приблизно 100 керівників структурних підрозділів та підприємств. У листопаді 2007 року відбувся одноденний семінар з нефінансової звітності, під час якого відповідальні представники підприємств та компаній вивчили й обговорили вимоги міжнародного стандарту. До березня 2008 року був розроблений та затверджений робочою групою план звіту із описом інформації й даних, які необхідно оприлюднити відповідно до вимог GRI. Протягом березня-квітня підприємства та компанії готували інформацію для включення у звіт.

Труднощі: Найскладнішим аспектом роботи над звітом була адаптація міжнародного стандарту до українського контексту. Труднощі стосувалися неспівставності інформації, узгодження з вимогами національних органів статистики, та представлення інформації в контексті.

Неспівставність інформації. Після отримання перших даних стало очевидно, що інформація подекуди є неспівставною, оскільки підприємства по-різному інтерпретували показники міжнародного стандарту. Через це іноді неможливо було підрахувати значення показника на рівні всієї Групи. Наприклад, до показника «загальний обсяг використаної води» деякі підприємства включали кар'єрну та шахтну воду, тоді як інші враховували тільки воду, придбану в комунальних підприємствах. До «інвестицій в охорону довкілля» * дехто зараховував платежі за забруднення або штрафи, стягнені з підприємства органами охорони довкілля, що суперечить міжнародній інтерпретації цього показника.

Орієнтація на вимоги національних органів статистики. Потрібно було знайти спільну базу для звітності задля виключення різних трактувань. Експерти СКМ звернулись до форм державної статистичної звітності, що їх підприємства заповнюють протягом багатьох років. Більшості кількісних показників міжнародного стандарту знайшлися відповідники в цих формах, адже статистику щодо впливу на довкілля або травматизм на виробництві підприємства здають регулярно, просто не оприлюднюють її. Співставивши показники GRI з формами статистичної звітності, експерти СКМ направили до підприємств новий інформаційний запит. В ньому кожен кількісний показник GRI мав посилання на певну графу відповідної форми державної статистичної звітності. Щодо показників, які існували тільки в міжнародному стандарті, як от «інвестиції в розвиток місцевих громад», СКМ розробила власний підхід, пояснила його підприємствам, і змогла вперше підрахувати значення показників на рівні Групи.

Представлення показників СКМ у контексті даних інших компаній. Одне із завдань міжнародного стандарту звітності про сталий розвиток - дати можливість учасникам ринку та заінтересованим особам порівняти компанію з подібними до неї, розглянувши показники її діяльності у контексті. Самій компанії також корисно порівняти себе з конкурентами і зрозуміти напрямки вдосконалення. За результатами звітності, СКМ змогла лише порівняти власні підприємства одне з одним, адже дані по інших українських компаніях недоступні.

Побачити себе у контексті складно також через концептуальні розбіжності між підходами GR1 та національних органів звітності. Наприклад, міжнародна методологія підрахунку показників травматизму на виробництві ґрунтується на кількості нещасних випадків із розрахунку на кількість годин, відпрацьованих певною кількістю людей. В Україні нещасні випадки розраховуються на одиницю продукції: наприклад, у гірничій промисловості це кількість смертей на мільйон тонн вугілля. Як видно, міжнародні стандарти ставлять на перше місце людину, тоді як пріоритетом української статистики є результат комерційної діяльності. СКМ підрахувала й оприлюднила показник травматизму за міжнародною методологією, але ні компанія, ні учасники ринку не можуть порівняти результат СКМ з середнім по відповідних галузях для українських підприємств.