6 Техніко-економічне обґрунтування

Рекомендації щодо виконання організаційно-економічної частини

Складовою частиною дипломної роботи є написання студентом організаційно-економічного розділу, основна мета якого – обґрунтувати доцільність упровадження запропонованих студентом технічних, технологічних, схемних, програмних та інших оригінальних розробок за обраною темою.

Такі обґрунтування проводяться в тому випадку, коли студент удосконалює (модернізує) або пропонує новий варіант виробу, техніки, конструкції, механізму, схемного рішення, пристрою, навчального стенда, методу, алгоритму, програмного продукту, засобу автоматизації, комп‘ютеризованої системи обробки інформації тощо, унаслідок чого покращуються існуючі варіанти техніки та технології або вирішуються принципово нові завдання.

З огляду на це, кожний студент повинен не тільки виконати технічні розрахунки та здійснити ретельний економічний аналіз технічних рішень, які він приймає, а також провести мінімальні маркетингові дослідження свого технічного рішення, показати його економічну вигоду як для виробників, так і для потенційних споживачів, визначитись з ціновою політикою.

Економічні розрахунки та техніко-економічні обґрунтування в дипломній роботі мають бути органічно пов'язані з іншими питаннями, які вирішуються в процесі поставлених завдань. Вони повинні підсилити технічну частину, підкреслити сильні та привабливі сторони дипломної роботи, зацікавити інвесторів (кредиторів) у виділенні коштів для практичної реалізації запропонованих технічних рішень, надати моральної впевненості дипломнику під час захисту своїх розробок перед державною екзаменаційною комісією.

Розділ повинен містити наступні підрозділи:

– розрахунок кошторису витрат на розробку нового технічного або інтелектуального рішення (наприклад, програмного продукту, лабораторного стенда для навчання, конструкції, комп'ютеризованої системи обробки інформації тощо);

– розрахунок експлуатаційних витрат;

– розрахунок економічного ефекту від упровадження нового технічного або інтелектуального рішення.

Розрахунок кошторису витрат на розробку нового технічного або інтелектуального рішення.

У цьому пункті розділу студент повинен:

а) розрахувати норми часу на виконання розробки нового рішення (програмний продукт, лабораторний стенд тощо);

б) скласти кошторис витрат на розробку нового рішення (програмного продукту). Під час складання кошторису потрібно враховувати тільки ті витрати, які характерні для розробки даного рішення, наприклад, програмного продукту.

6.1 Оцінка рівня спроектованої системи й обґрунтування вибору аналога для порівняння

Метою даного розділу є доведення економічної ефективності ________________________________________________________________________________________________________________________________________

Для цього проведено ряд розрахунків і порівнянь, що дозволяють кількісно оцінити переваги даної програми відносно систем ( програм), які існували раніше на даному підприємстві.

6.2 Розрахунок трудомісткості та кошторису витрат

Нормативи трудомісткості будуть розраховані для наступних етапів розробки програмного комплексу:

• 1. постановка задачі;

• 2. складання алгоритму;

• 3. написання програми;

• 4. налагодження програми;

• 5. досвідчена експлуатація програми.

Фактори, що впливають на трудомісткість розробки:

• кількість макетів вхідної інформації;

• кількість різновидів форм вихідної інформації;

• група новизни ПО;

• складність алгоритму (задачі);

• вид використовуваної інформації;

• складність контролю вхідної і вихідної інформації;

• мова програмування.

Під кількістю макетів вхідної інформації варто розуміти макети всієї інформації, яка використовується для вирішення задачі:

• змінна інформація (ЗІ);

• нормативно-довідкова інформація (НДІ);

• бази даних (БД).

Під кількістю вихідної інформації варто розуміти:

• форми друкованих документів;

• інформацію, що переноситься на машинні носії;

• графічна інформація.

Дані для використання в інших задачах не входять у число форм вхідної і вихідної інформації. Під макетами вхідної і вихідної інформації розуміються будь-які структуровані набори даних на вході і на виході ПЕОМ.

Вихідні дані

Ступінь новизни: III - Розробка типових проектних рішень, оригінальних задач, і систем, що не мають аналогічних рішеннь.

Складність алгоритму: II - Алгоритми пошуку, алгоритми задач реального часу із середнім ступенем реакції на зміну стану керуючого процесу.

Поправочні коефіцієнти розраховуємо за формулою 1, що враховує ступінь новизни задачі, складність алгоритму і вид використовуваної інформації, приведені в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 - Вид використовуваної інформації

Вид новизни	Група складності	Група новизни III
ЗІ	II	1.8
НДІ	II	1.08
БД	II	0.9

(6.1)

де К_п - поправочний коефіцієнт;

ДО₁, ДО₃ - поправочні коефіцієнти згідно таблиці 6.1

М - кількість наборів даних ЗІ;

N – кількість наборів даних НДІ;

Р - кількість наборів даних інформації БД.

Складність організації контролю вхідної і вихідної інформації в даному випадку розподіляється на дві групи (таблиця 6.2):

I - вхідні дані й документи одноманітної форми та змісту;

III – друк документів одноманітної форми та змісту, виведення інформації на машинні носії.

Таблиця 6.2 - Складність контролю інформації

Складність контролю інформації		III	IV
Вхідна	Вихід
I	1.00		1.08
II	1.07		1.16

Складність контролю вхідної і вихідної інформації - групи I, III: Вхідні дані; друк документів одноманітної форми та змісту, виведення даних на машинні носії. Значення коефіцієнта приведене в таблиці 6.3.

Таблиця 6.3 - Значення коефіцієнта

Вхідної інформації	Вихідної інформації – III
I	1,00

Норми часу на розробку ПЗ з урахуванням використання середовища програмування HTML, JavaScript, SQL, ACCESS наведення в таблиці 6.4.

Таблиця 6.4 - Норми часу на розробку програмного забезпечення.

Фахівець	Категорія	Оклад (грн..)	За день (грн.)
Програміст	I	3500 ∙ 1.**
Програміст	II	3000 ∙ 1.**
Програміст	III	2500 ∙ 1.**
Технік	I	1750 ∙ 1.**

Подальший розрахунок проводимо, з врахуванням того, що для даної системи кількість макетів вхідної інформації - 5, кількість макетів вихідної інформації ‑ 4.