Партико Тетяна Борисівна
ГЕРОНТОПСИХОЛОГІЯ
Геронтопсихологія
Тема1: Вступ до геронтопсихології.
Крайг Г., Бокум Д. Психология развития. 9-е изд. – СПб.: Питер, 2004. С. 719-730, 741-744.
Россет Э. Продолжительность человеческой жизни. – М.: Прогресс, 1981. С. 18-27, 34-36, 44-52, 169-182, 184-209.
Россет Э. Процесс старения населения. – М.: Статистика, 1968. С. 108-114, 116-151.
Стюарт-Гамильтон Я. Психология старения. – СПб.: Питер, 2002. С. 13-41.
Об’єкт та предмет геронтопсихології.
Геронтос – стара людина, психе – життя, логос – наука.
Геронтопсихологія – розділ вікової психології, що вивчає закономірності розвитку людей похилого віку.
Геронтопсихологія вивчає процеси старіння і фактори довголіття.
Гіпократ: описує зміни у людей пов’язаних зі старінням.
Публій: старість це хвороба
Сенека: старість це невиліковна хвороба
Гален: старість – це не хвороба, а особливий стан організму
Наукову працю з геронтології написав Цербес (ІІ пол. 15ст)
Фішер (сер 18ст): старість – стан розвитку, віковий період
Мечников (засновник вітчизняної геронтології) «Етюди оптимізму»
Богомолець (1938р) наукова конференція
Геронтологія ділиться на такі напрямки:
-Біологічний
-Медичний
-Соціальний
-Економічний
-Психологічний
Америк психолог Джон Ховел (1922) : Монографія «Старіння: старість як психологічний феномен»
Об’єкт геронтопс – психічні процеси і явища, які відбуваються у зв’язку зі старінням організму.
Предмет геронтопс – вивчення психологічних аспектів старості і психологічна підготовка особистості до неї.
Основні закономірності геронтогенезу.
Геронтогенез – процес старіння людини на останньому етапі онтогенезу.
Закономірності:
Гетерогромність – нерівномірність розвитку психічних функцій у часі.
Специфічність – різний характер взаємозалежності між віком і рівнями розвитку психічних функцій: одні псих ф-ї з віком погіршуються, ін. – покращуються; нижчі псих ф-ї змінюються мало, а вищі – змінюються відчутно.
Різноманітність – виразні стають індивідуальні відмінності: минулий досвід; спосіб життя.
Пластичність – недорозвиненість однієї ф-ї, посилено розвиває іншу ін..
Періодизація життя людей похилого віку.
60 і більше – зрілість, похилий вік, літній вік, пізня дорослість, старість, 3-й вік.
4 періоди (Ірен Бернсайд, 70рр 20 ст):
Передстаречий (молоді літні люди) – 60-69
Це десятиліття несе з собою суттєві зміни в житті людини. У період між 60 і 70 роками большінствоіз нас стикається з необхідністю адаптуватися до нового розподілу ролей (Havighurst, 1972). Вихід на пенсію, добровільне або вимушене скорочення кількості робочих годин призводить до зменшення доходів. Вмирають друзі і деякі колеги по роботі. Зменшуються запити суспільства: від людей старше 60 років вже не вимагають колишньої енергійності, незалежності. Ірен Бернсайд вважає, що подібна соціальна реакція негативно проявляється на поведінці здорових і енергійних людей похилого віку, деморалізує їх. Багато 60-річних людей приймають нав'язувані їм правила гри, уповільнюють ритм власного життя і, таким чином, побічно підтверджують соціальні очікування.
Фізична сила в цей період часу також йде на спад, і це може створити додаткові проблеми людям, які продовжують працювати в промисловості. Тим не менше багато людей в 60-річному віці сповнені енергії і шукають для себе нові види діяльності. Багато недавно вийшли на пенсію чоловіки і жінки здорові, фізично міцні і добре освічені. Вони можуть присвятити звільнилося у них час власним вдосконаленню, оздоровленню, громадської або політичної діяльності. Деякі з них регулярно займаються спортом і ведуть активне статеве життя. Частина пенсіонерів може стати спонсорами, продюсерами та наставниками. Вони стають добровільними адміністраторами невеликих комерційних фірм, помічниками в лікарнях, прийомними бабусями і дідусями.
Усередині розглянутої нами вікової групи виявляються суттєві відмінності, пов'язані з віком виходу на пенсію. Більшість людей йде на спочинок у віці 65 років, тим не менше деякі припиняють працювати у 55, а інші трудяться до 75 років. Рішення про вихід на пенсію в певному віці залежить від здоров'я людини, запасу його енергії і типу виконуваної ним роботи. (Ми вже відзначали в попередньому розділі, що людей, що займаються важкою фізичною працею, як правило, змушують піти на пенсію набагато раніше, ніж тих, кого прийнято називати «білими комірцями».) У той же час людина може продовжувати (або закінчити) свою трудову діяльність в силу причин, пов'язаних з оточуючими його людьми: станом здоров'я чоловіка (дружини), переїздом друзів, «зовнішніми» чинниками, наприклад фінансовим станом сім'ї Одна людина у віці 68 років, володіючи малими заощадженнями, змушений буде працювати, щоб оплатити свої рахунки, у той час як інші люди зможуть насолоджуватися відпочинком, живучи на пенсію і доходи від вкладених раніше заощаджень, доповнені соціальними гарантіями та іншими пільгами.