
- •Тема 11.Форми суспільного продукту в процесі відтворення План
- •1.Сутність і види економічного відтворення.
- •2. Суспільний продукт і його форми. Методи обчислення суспільного продукту
- •Тіньовий сектор в економічному відтворенні, його масштаби та особливості в економіці України
- •3. Національне багатство, його сутність, структура і проблеми розширеного відтворення
- •Ринок і кругообіг ввп, ресурсів і доходів
- •Контрольні запитання
Ринок і кругообіг ввп, ресурсів і доходів
Скупний попит і сукупне пропонування.
У ринковій економіці все виробляється для продажу на ринку. У масштабі суспільства ринок складається з двох протилежних, але взаємопов'язаних між собою підсистем сукупного попиту і сукупного пропонування.
Сукупний попит – це реальний обсяг національного виробництва, який споживачі – домогосподарства,підприємства і держава, готові купити за будь – якого можливого рівня цін.
За інших рівних умов, чим нижче рівень цін, тим більшу частину національного виробництва захочуть придбати внутрішні споживачі та зарубіжні покупці. І навпаки, чим вище рівень цін, тим менший обсяг національного продукту вони бажають купити. Таким чином, і на рівні суспільного ринку існує зворотна залежність між рівнем цін і реальним обсягом національного виробництва, на який пред’являється попит.
Спадаюча крива сукупного попиту показує: чим нижче рівень цін, тим більший обсяг реального національного виробництва буде куплений. Неціновими факторами впливу є: зміни в споживчих смаках,зміни в інвестиційних витратах, зміни в державних видатках…
Сукупне пропонування характеризує рівень реального обсягу національного виробництва за кожного можливого рівня ціни. Більш високі рівні цін створюють стимули для виробництва додаткової кількості товарів і пропонування їх для продажу. Більш низькі ціни змушують скорочувати виробництво товарів. Тому залежність між рівнем цін і обсягом національного виробництва є прямою, або позитивною. На обсяг сукупного пропонування впливають нецінові фактори: зміна цін на ресурси, зміни в продуктивності праці, зміни податків та державне регулювання.
Контрольні запитання
Які існують форми сукупного продукту?
Чому необхідна єдина методологія системи національних рахунків (СНР)?
Розкрийте відмінності між валовим внутрішнім продуктом і валовим національним продуктом.
Визначить показники чистого внутрішнього продукту і національного доходу.
Розкрийте концепції національного доходу.
У чому суть відтворення? Охарактеризуйте його види.
Яке відтворення характерне нині для економіки країни: просте, розширене чи звужене? Обґрунтуйте свою позицію.
Назвіть причини зростання масштабів тіньової економіки в Україні.
За яких умов забезпечується рівноважний обсяг національного виробництва?
10. У чому полягає необхідність структурних зрушень в економіці України?
Основні макроекономічні показники
1. Система макроекономічних показників
Макроекономіка досліджує структуру й динаміку економічної системи в узагальнюючих показниках, що мають в основному грошовий характер.
Можна сказати, що макроекономіка - це вчення про загальний рівень доходів суспільства, загальний рівень його витрат, загальний рівень зайнятості, загальний рівень безробіття, загальний рівень цін.
Підсумковий результат функціонування всієї економіки виражають такі показники, як: валовий національний продукт (ВНП) й валовий внутрішній продукт (ВВП).
Валовий національний продукт (ВНП) - вартість товарів і послуг, вироблених вітчизняними підприємствами на території країни і за кордоном.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) - вартість товарів і послуг, . вироблених на території країни як вітчизняними, так і іноземними підприємствами.
Показники ВНП і ВВП взаємозв'язані, але не тотожні:
ВВП = ВНП — доходи, отримані громадянами за кордоном + доходи, отримані іноземцями в даній країні.
Якщо ВНП > ВВП, то це означає, що вітчизняні підприємства за кордоном створюють продукції більше, ніж іноземні підприємства в даній країні. і навпаки.
У відкритій економіці показники ВНП і ВВП кількісно практично не відрізняються (різниця складає ±1 %).
Методи підрахунку ВНП і ВВП:
метод доданої вартості;
за витратами;
за доходами.
Метод доданої вартості передбачає, що на кожній стадії виробництва визначається величина доданої вартості шляхом віднімання від загальної вартості продукції витрат на ресурси. Таким чином, до складу ВНП і ВВП включається лише вартість кінцевої продукції.
Розрахунок ВНП і ВВП за витратами включає:
витрати на особисте споживання (С) — витрати на покупку різних товарів і послуг домашніми господарствами, крім витрат на покупку житла; ,
валові інвестиції (/) — витрати підприємств на придбання засобів виробництва і громадян на покупку житла;
державні закупівлі товарів і послуг (G) — витрати державних органів на оборону, освіту, чиновників, будівництво доріг, лікарень тощо, крім трансфертних платежів;
4) чистий експорт (X) — різниця між експортом і імпортом, тобто від суми витрат іноземців на придбання вітчизняних товарів і послуг віднімаються витрати на придбання іноземних товарів і послуг.
Розрахунок ВНП і ВВП за доходами включає:
доходи від праці (W)— заробітна платня + додаткові виплати роботодавців;
ренту (R) — дохід за рахунок надання майна в оренду;
відсоток (Р) — дохід на грошовий капітал;
доходи від власності (I) — підприємницький дохід приватного бізнесу;
прибуток корпорацій (Рr ) — дохід підприємств, який використовується на виплату дивідендів, сплату податку на прибуток і фінансування капіталовкладень (нерозподілений прибуток);
непрямі податки на бізнес (NВ) — доходи держави у вигляді таких податків, як ПДВ, акцизний збір;
амортизацію (А) — відшкодування спожитого основного капіталу. Не включаються у ВНП і ВВП: витрати або доходи, пов'язані з купівлею-продажем цінних паперів, трансфертні платежі (пенсії, допомоги тощо), продаж уживаних речей, продукція домогосподарств і тіньової економіки.
Оскільки доходи (Y) одних ринкових суб'єктів, отримані в даному році, дорівнюють витратам інших ринкових суб'єктів, отже підрахунок валового продукту за витратами і за доходами повинен привести до одних і тих самих результатів:
W + R + Р + І + Рr +Nв+А = Y = С + I + G + Х.
Стан національної економіки характеризують ще й іншими показниками, такими як:
ВНП на душу населення;
чистий національний продукт (ЧНП);
національний дохід (НД);
особистий дохід (ОД);
дохід, що є в розпорядженні (РД);
особисті заощадження (03);
чисті інвестиції (ЧІ);
сальдо торгівельного балансу.
ЧНП = ВНП - амортизація;
НД = ЧНП - непрямі податки;
ОД = НД - внески на соціальне страхування - податок на прибуток корпорацій - нерозподілений прибуток + трансфертні платежі + відсотки за державними облігаціями;
РД = ОД - індивідуальні податки;
03 = РД - витрати на особисте споживання;
ЧІ = валові інвестиції - амортизація.
При вимірюванні ВНП істотне значення мають ціни. Тому застосовуються два показники: номінальний і реальний.
Номінальний ВНП — ВНП, обчислений у фактичних цінах даного року.
Реальний ВНП — ВНП, обчислений у цінах базисного року.
Показники номінального й реального ВНП дозволяють судити про зміни у фізичному обсязі виробництва і про вплив зростання цін.
У макроекономіці застосовують декілька індексів. Найбільш значущі:
Індекс споживчих цін (ІСЦ) розраховується шляхом порівняння
вартості стандартного набору товарів за різні роки.
ІСЦ = ціна споживчого кошика в поточному році *100%
ціна споживчого кошика в базовому році
Якщо цей індекс більше 100 % , то вартість життя в країні зросла. І навпаки.
Дефлятор ВНП дорівнює відношенню номінального ВНП до реального ВНП.
Якщо значення дефлятора ВНП більше 1, то це означає, що в економіці інфляція; якщо менше 1, то в економіці — дефляція.
Дефлятор ВНП ширший за ІСЦ, тому що враховує підвищення цін на всі товари, зокрема ціни на інвестиційні товари, ціни на товари, що купуються урядом, і ціни експорту й імпорту.