23

Тема 5. Ціноутворення в логістичних системах.

1. Класифікаційні ознаки цін застосовуваних в логістиці.

2. Основи ціноутворення в логістичних системах.

3. Ціни в умовах монополістичної конкуренції.

4. Методи встановлення цін на продукцію і послуги.

5. Чинники, що визначають стратегії ціноутворення в ЛС.

6. Способи модифікації цін в лс.

1. Класифікаційні ознаки цін застосовуваних в логістиці.

Економічна природа ціни виявляється в подвійній ролі, яку вона відіграє на ринку. По-перше, ціна – індикатор, що відображає політику і кон'юнктуру ринку (співвідношення попиту і пропозиції, торгівельний і економічний ризик, кредитно-фінансову ситуацію, рівень конкурентоспроможності на ринку і так далі). По-друге, ціна – регулювальник ринку, за допомогою якого здійснюється дія на попит і пропозицію, структуру і ємкість ринку, купівельну спроможність, оборотність товарних запасів та ін. Як регулювальник ціни є мотивацією виробництва.

Ринкова ціна виконує різні функції. Перш за все вона посередник і вимірник при обміні товарів на гроші.Ціна – важливий показник кон'юнктури ринку, чинник рівня, структури і співвідношення попиту і пропозиції, територіального розміщення виробництва. В той же час ціна – інструмент прибутку і управління ефективністю, чинник оподаткування. Вона є віддзеркаленням інфляційних процесів, засобом впливу на інвестиційну політику (підвищення цін часто веде до зростання привабливості інвестицій).

  Застосовувані в логістиці ціни класифікують за різними ознаками: сферами товарного обслуговування, способом віддзеркалення транспортних витрат, формам і стадіям продажів, міри регулювання і стійкості в часі та ін.

За сферами обслуговування розрізняють:

• оптові ціни, за якими підприємства реалізують у великих об'ємах продукцію промислово-технічного і споживчого призначення (між галузями, усередині оптової сфери і з опту в роздрібну);

• роздрібні ціни, за якими товари реалізуються кінцевому споживачеві (в основному населенню) в обмеженій кількості;

• закупівельні ціни, за якими держава купує продукцію в сільськогосподарських підприємств (фермерів);

• ціни на тарифи і послуги, причому тарифи можуть відноситися до сфери оптової торгівлі (наприклад, вантажні транспортні тарифи, фрахт) і роздрібної (пасажирські тарифи).

За способом віддзеркалення транспортних витрат в логістиці використовують:

• ціни франко-відправлення, що включають транспортні витрати до пункту магістрального транспорта (порту, залізничної станції), при цьому витрати на останній пункт призначення покриває покупець;

• ціни франко-призначення, що включають транспортні витрати до пункту призначення.

За формами продажів розрізнють:

• контрактні (договірні) ціни – ціни фактичної домовленості між продавцем і покупцем;

• біржові котирування – рівень ціни товару, що реалізовується через біржу;

• ціни ярмарків і виставок (часто пільгові);

• ціни аукціонів, що відображають хід продажів на аукціонах (розрізняються стартові і підкупні ціни).

За стадіями продажів розглядають:

• ціни пропозиції (ціни продавця, або стартові), за якими продавець бажає продати товар. Як правило, це верхня межа діапазону можливих цін конкретного товару (за виключенням аукціонних і цін підряду), які коректуються в ході переговорів з покупцем;

• ціни попиту, за якими покупець зацікавлений придбати товар;

• ціни реалізації (операції, продажі, покупки) – фактичні, або номінальні

За мірою регулювання розрізняють:

• жорстко-фіксовані ціни – незмінні, встановлюються централізований (основний тип цін в умовах адміністративно-командної економіки);

• регульовані – допускаються зміни в певних межах, встановлюються державою, як правило, на продукти підвищеного попиту і соціального призначення;

• вільні – не схильні до прямого втручання держави, формуються відповідно до кон'юнктури ринку.

За стійкістю в часі розрізняють:

• тверді ціни – встановлюються при укладенні договору на весь термін його дії;

• рухливі (зафіксовані в договорі ціни міняються у момент постачання, при зміні ринкової ціни товару, встановленої в контракті);

• ковзаючі (у договорі встановлюється вихідна ціна і порядок внесення поправок в разі зміни вартості ціноутворюючих чинників; ковзаючі ціни встановлюються на товари з тривалими термінами виготовлення);

• з подальшою фіксацією – в договорі визначаються умови фіксації і принцип визначення рівня ціни: періодичність, база, терміни узгодження.

З метою внесення поправок або фіксації рівня ціни, а базова ціна – як орієнтир, використовуються:

• розрахункові ціни, які обгрунтовуються постачальником для кожного конкретного замовлення з врахуванням технічних і комерційних умов;

• довідкові ціни, які публікуються в довідниках, каталогах, періодичних виданнях (середні ціни фактичних операцій за певний період або експертні оцінки, біржові котирування, ціни пропозицій крупних фірм і так далі);

• ціни прейскурантів, що випускаються, як правило, виробником для готових виробів і що розсилаються клієнтам;

Окрім перерахованих виокремлюються і інші види цін:

• трансфертні (внутріфірмові) – для обміну між підрозділами одного підприємства, дочірніми фірмами, зарубіжними філіями, як правило, конфіденційні;

• світові (виступають як умовна середня вартість товарів, що реалізовуються в декількох країнах.

   Базовий, або встановлений, рівень ціни може бути скоректований за допомогою різних видів знижок (націнок), (пит. 6).