
Особистість і лідерство Типи соціалізації:
Гармонійний – відображає психологічно-нормальну взаємодію людей й інститутів влади, раціональне і шанобливе ставлення людини до правопорядку держави, усвідомлення нею своїх громадських обов’язків;
гегемоністський – відображає негативне ставлення людини до будь-яких соціальних систем, крім “своєї”;
плюралістичний (толерантний) – відображає визнання людиною рівноправності з іншою громадою, здатність змінювати свої пристрасті і переходити на їх традиції;
конфліктний – формується на основі міжгрупової боротьби, протистояння взаємозалежності інтересів і тому має на меті соціальну участь, збереження лояльності до своєї групи та підтримки в боротьбі з противниками.
Типи особистості (Вятр)
Активісти – особи, позиції яких стосовно соціології і психологіїє активними;
компетентні спостерігачі – тип людей, які цікавляться соціологією, розуміють її значення, але не бажають брати в ній участі;
компетентні критики – на відміну від спостерігачів ставляться до соціології негативно, інтерес до соціології пов’язаний з відразою до соціально-психологічної діяльності;
пасивні громадяни – до влади ставляться негативно або нейтрально, не цікавляться політичними справами, хоча іноді добре інформовані;
аполітичні і відчужені – категорично не беруть участі у соціально-психологічній діяльності, не цікавляться нею і мало що про неї знають, наче живуть за межами соціальної системи.
Соціально-психологічна діяльність може здійснюватися у вигляді:
соціальній участі,
соціального функціонування.
Рівні і типи соціальної участі
Рядовий член суспільства і громадянин з мінімальним соціально-психологічним впливом;
громадянин, який є членом громадянського суспільства і опосередковано залучений до сфери соціальної практики;
громадянин, що є членом організації, яка має яскраво виражений соціально-психологічний характер;
професіональний політик, для якого спеціальністю, головним заняттям і змістом життя є соціально-психологічна діяльність – лідер.
Типи соціально-психологічної участі
Реакція на імпульси, що надходять з соціально-психологічної системи і не пов’язані з неохідністю високої активності людини – епізодична участь в політиці;
діяльність, яка пов’язана з делегуванням повноважень і участі у виборах і референдумах;
участь у діяльності громадянського суспільства;
виконання соціальних функцій в межах державних інститутів;
професійна, керівна політико-ідеологічна діяльність;
участь у позаінституційних соціально-психологічних рухах, яка спрямована на докорінну перебудову існуючої соціально-психологічної системи.
Політичний лідер – найбільш авторитетний член організації, особистий вплив якого дозволяє йому грати суттєву роль в політичних процесах.
Риси політичного лідера :
гострий розум і інтуіція;
організаційний талант і організаторські здібності;
воля і відповідальність;
популярність, вміння подобатися людям і завойовувати їхні симпатії;
наявність конкретних програми, що відповідають інтересам більшості.
Макіавелі в роботі “Государь” розробив теорію ефективного лідерства:
лідер тримається на підтримці прихильників;
піддані мають знати, на що чекати від лідера, і чого він чекає від них;
лідер повинен мати волю до виживання;
правитель – завжди зразок мудрості і справедливості для своїх послідовників.