Напрямки профорієнтаційної роботи

Тема 1. Професійна діагностика

1.1. Психологічні особливості професійної діагностики

Професійна психодіагностика є окремим структурним компонентом профорієнтації. Вона визначається [50; 51; 74; 76; 127] як система психологічного вивчення особистості з метою виявлення її професійно значущих властивостей і якостей, а саме, займається вивченням особистості школяра, процесу рос¬ту, формування якостей, здібностей та інтересів.

Це фундамент, на якому формується професійне самовиз-начення особистості. Профдіагностика спрямована на дослід¬ження інтересів, нахилів, здібностей, рис характеру людини. Розширення знань про себе дозволить кожному повніше вико¬ристовувати свої індивідуальні особливості у підготовці з про¬фесії та подальшій роботі щодо неї. Правильна оцінка своїх інте¬ресів, нахилів, здібностей дає оптанту можливість більш об’єктив¬но співвіднести їх з вимогами обраної професії. Діагностична робота проводиться різними фахівцями, а саме, психологами, педагогами, медиками шляхом використання різних методик. Відповідно розрізняють медичну, педагогічну та психологічну профдіагностику.

Під час медичної діагностики вивчаються й аналізуються такі індивідуальні особливості молодих людей, як стан здоро¬в’я, особливості їх вищої нервової діяльності, психофізіологічні особливості і проводиться співставлення отриманих в резуль¬таті цього даних зі змістом і функціональними вимогами про¬фесій. Це дозволяє зробити висновок, які з професій є найбільш перспективними для даної особи з точки зору можливих на-вчальних та трудових успіхів, удосконалення майстерності, професійно-посадового просування. При проведенні медично¬го обстеження використовуються апаратурні, клінічні, фізіо¬логічні методи дослідження з метою визначення ступеня сфор- мованості властивостей та якостей людини, а також сприяють успішному оволодінню тією чи іншою професією.

Педагогічна профдіагностика. Учителі не мають можли¬вості використовувати у своїй профконсультаційній роботі спеці¬альні психодіагностичні методики, які необхідні для виявлен¬ня й оцінювання в учнів особливостей розвитку психічних функцій. Отже, профдіагностичну роботу можна здійснювати на основі використання таких методів, якими володіють учи¬тель, класний керівник і які включені до системи педагогічної роботи або випливають із неї. До таких методів слід віднести спостереження за діяльністю й розвитком учня, вивчення про¬дуктів учнівської діяльності, організацію діяльності учнів (пе¬дагогічний експеримент), деякі види анкетування, складання й аналіз психолого-педагогічної характеристики учня, бесіду, на основі яких виникає можливість складання прогностичної характеристики учня. Фактично такі методи традиційно вико¬ристовуються в навчально-виховній роботі школи і при відпові¬дному та вмілому їх використанні з профорієнтаційною метою дають належний ефект. Перевага педагогічної діагностики по¬лягає в тому, що учень розглядається в динаміці свого розвит¬ку. Це дає змогу отримати інформацію про темпи розвитку, його напрямки та їх обумовленість зовнішніми і внутрішніми чин¬никами. Зрозуміло, що це має неабияке значення для вироб¬лення певних профконсультаційних рекомендацій. Більше того, складання прогностичної характеристики учня на підставі такого спостереження і є важливим елементом самої профоріє¬нтації, її корисним робочим етапом.

Так, психологічна діагностика проводиться психологом з використанням спеціальних профдіагностичних опитуваль- ників і анкет (апробованих та інформаційних), карт профорієн¬тації, методик, розроблених Є.О.Клімовим, а також групи ан¬кетних методик, розроблених Б.О.Федоришиним. Ідеться про методики виявлення й оцінювання загальних інтересів особис¬тості (навчальних, побутових, спортивних тощо), професійних інтересів, професійної спрямованості і професійних намірів, комунікативних і організаторських схильностей, ціннісних орієнтацій, установок на вибір професії. Ставлення, інтереси, професійні наміри, а також здібності й потреби - це той мінімум психологічних утворень особистості, що складає її професійний нахил і, що має бути виявлений і оцінений у системі психоло¬гічної діагностичної роботи.

Але психологічна діагностика ефективно доповнюється спеціальними педагогічними методами. Це дає змогу підсили¬ти надійність профорієнтаційної роботи як у діагностичному, так і у прогностичному аспектах.

Отже, медична, педагогічна та психологічна діагностики стають прогностичними лише тоді, коли здійснюються у взає¬мозв’язку і взаємовідповідності. Це допомагає представити ре¬альну картину про психологічні особливості особистості у проф¬орієнтаційному плані.