Обмiн речовин

• основний обмiн збiльшується на 20%;

• збiльшується потреба у кiлокалорiях у середньому до 2000 - 3200 ккал у день (150 ккал/день у першому триместрi i 350 ккал/день у другому та третьому триместрах вагутності);

• пiдсилюються пластичнi процеси (перевага процесiв анаболiзму над проце­сами катаболiзму);

• посилюється синтез РНК , що призводить до пiдвищення синтезу бiлкiв у ри­босомах;

• жировий обмiн - пiдвищується асимiляцiя жирiв, знижується процес їх окис­лення, що призводить до накопичення в крові кетонових тiл, у-амiномасляної та ацетоуксусної кислот, збiльшується вiдкладання жиру у рiзних органах та тка­нинах (наднирники, плацента, шкiра, молочнi залози та iH.);

• вуглеводний обмiн - лабiльний вміст цукру в крові (деяке перевищення нор­ми) i перiодичне появлення цукру у сечi;

• обмiн вiтамiнiв i мiкроелементiв збiльшується за рахунок значної активiзацiї процесiв клiтинного метаболiзму в органiзмi мaтepi i плода.

Нирки

• анатомiчнi змiни: збiльшення розмiру нирок (у середньому на 1-1,5 см), роз­ширення чашечно-лоханочної системи (на 15 мм у правiй та на 5 мм у лiвiй нирцi), збiльшення діаметру сечiвникiв на 2 см (частiше правого сечiвника за рахунок повороту та змiщення матки вправо i притиснення сечiвника до термiнальної лiнiї тазу), обумовлюють пiдвищений ризик захворювання пiєлонефритом. Дилятацiя сечових шляхiв починається у першому i досягає максимуму у другому та третьому триместрах вагутності (пояснюється дiєю плацентарного прогестерону та меншою мiрою стисненням сечових шляхiв маткою);

• функцiональнi змiни: змiнюється фiльтрацiйна здатнiсть нирок до 16 тижня вагітностi нирковий кровоплин зростає на 75%, клубочкова фiльтрацiя пiдвищується вже з 10 доби вагітності до 50% (пов'язано з артерiодiлатацiєю i вторинною затримкою Na та води в органiзмi).У другому та третьому триместрах вагітності клубочкова фiльтрацiя зменшується, а канальцева реабсорбцiя залишається незмiнною, що спричиняє до збiльшення загальної кiлькостi рiдини в органiзмi вагітної (до 7 лiтрiв). Клiренс креатинiну збiльшується на 40%, збiльшується екскрецiя глюкози, фiльтрацiя бiлкiв не змiнюється. Іноді може бути фiзiологiчна (ортостатична) альбумiнурiя (слiди бiлка) та глюкозурiя, що пов'язано з пiдвищенням проникностi капiлярiв.

Генiталії

• розміри матки збільшуються, об’єм зростає у 1000 разів, вага матки збільшується з 50-50 г у невагітному стані до 1000 г у кінці вагітності (збільшення переважно за рахунок гіпертрофії клітин біометрію);

• форма матки подовжена, куляста на 8 тижні і знов подовжена на 16 тижні вагітності;

• позиція матки – матка виходить з порожнини тазу, повертається і нахиляється вправо;

• консистенцiя матки прогресивно пом'якшується, що зумовлено пiдвищеною васкулярiзацiєю та наявнiстю амнiотичної рiдини;

• шийка матки розм'якається i стає цианотичною;

• межа мiж ендо- i екзоцервiксом - межа перехiдного епiтелiю змiщується назовнi i формується ектопiя цилiндричного епiтелiю, яку не можна розглядати як "ерозiю";

• скорочення матки з першого триместра нерегулярнi i безболiснi (перейми Брекстон-Гiксона), але в пiзнiх термінах це спричиняє дискомфорт i може бути причиною хибного пологового болю;

• ємкість матки зростає з 4-8 мл у невагітному стані до 5000мл у кiнцi вагітності; .

• міометрій гiпертрофується (ефект eстрогенів), гiперплазується (ефект прогес­терону), окремі м'язовi волокна подовжуються у 15 разiв;

• кровоносні судини матки розширюються, подовжуються, особливо венознi, i новоутворюються, за рахунок чого матковий кровоплин зростає бiльш нiж у 10 разiв (до вагітності він становить 2 - 3% хвилинного об'єму серця (ХОС), а в пiзнi термiни вагітності 20-30% ХОС - 500-700 мл/хв). Утворюється маткове ко­ло кровообiгу - "друге серце", яке тісно пов'язане з плацентарним i плодовим кровоплином;

• нервові елементи матки - збiльшується кiлькiсть чутливих, баро-, осмо-, хе­мо- та iнших рецепторiв;

• бiохiмiчнi зміни - значне зростання кiлькостi актомiозину, креатинфосфату i глiкогену, зростає активнiсть ферментних систем (АТФаза актомiозину та iн.), накопичуються високоенергетичнi злуки (глiкоген, макроергiчнi фосфати), м'язовi бiлки та електролiти (iони кальцiю, натрiю, калiю, магнiю, хлору та iн,) ;

• маткові труби - потовщуються, кровообiг в них значно посилюється;

• Яєчники - дещо збiльшуються, але циклiчнi процеси в них припиняються. Жовте тiло пiсля 16 тижня вагітності зазнає iнволюцiї;

• зв'язки матки - значно потовщуються i подовжуються, особливо круглi i крижово-матковi;

• цiаноз вульви - результат пiдвищеного кровопостачання, утруднення відтоку крові по венах, якi стискаються збiльшеною маткою, i зниження тонусу судин;

• гіперпігмінтація шкіри, вульви і промежини – пояснюється гіперестрогенією і підвищенням концентрації меланостимулювального гормону;

• збiльшення кiлькостi пixвових бiлей i зниження їх рН (4,5-5,0) - результат гiперплазiї, пiхвового епiтелiю, збiльшення кровообiгу i транссудації.

Маса тiла

• середня прибавка 10 - 12 кг i залежить від конституцiї;

• зростання маси вiдбувається в основному в другому та третьому триместрах (350 - 400 г/тиждень);

• з набраної маси трохи бiльше половини іде в тканини матері (кров, матка, жир, груди), а решта на плiд (3000-3500 г), плаценту (650 г), навколоплiднi води (800 г) та матку (900 г).

Шкiра

• судинні зiрочки - на обличчi, руках, верхнiй половинi тулуба;

• долонна еритема - зумовлена збiльшенням на 20% загального обмiну речо­вин i на 16% кiлькостi капiлярiв, якi ранiше не функцiонували;

• смуги розтягнення (strіae gravіdarum) - на нижнiх дiлянках живота, молоч­них залозах i стегнах, якi мають спочатку рожевий або багровий колiр (пов'язано з розтягненням сполучно-тканинних i еластичних волокон шкiри);

• гіперпігментація - у дiлянцi пупка, ореоли молочних залоз, бiлої лiнiї живота, шкiра вульви i промежини, може з'являтися "маска вагітності", чи хлоазма (ме­лазма);

• пупок - згладжується у другiй половинi i випинається наприкiнцi вагітності;

• невуси - збiльшуються у розмiрах i стають бiльш пiгментованими (рiзке збiльшення потребуе консультації спецiалiста);

• потові і сальні залози - гiперпродукцiя iнодi призводить до появи акне;

• волосся - iнодi на шкiрi обличчя, живота i стегон вiдзначається piст волосся, що зумовлено пiдвищеною продукцiєю андрогенів наднирниками i частково плацентою. Має мiсце значне випадiння у першi 2 - 4 мiсяцi i поновлення нор­мального росту волосся через 6 - 12 мiсяцiв пiсля пологiв.

Молочнi залози

• відчуття поколювання і розпирання - пов'язано iз значним збiльшенням кровопостачання молочних залоз;

• розвиток вивiдних протокiв (вплив естрогенів) i альвеол (вплив прогестерона);

• активація гладких м'язiв сосків i збiльшення монтгомерових фолiкулiв і ма­леньких горбикiв бiля ореоли;

• збільшення маси - з 150-250 г (до вагітності) до 400-500 г (наприкiнцi її);

• продукується молозиво - частiше у жiнок, якi народжували (сумісна дiя естрогенів, прогестерону, пролактину, плацентарного лактогену, кортизолу й iнсулiну).

Кiстково-м'язова система

• збільшення компенсаторного люмбального лордоза, що проявляється болями у нижнiх вiддiлах попереку;

• розвиток відносноiї слабкості зв'язок - дiя релаксину i прогестерону. Лонне склепiння стає рухливим i розходиться на 0,5-0,6 см приблизно У 28-30 тижнiв, що призводить до нестiйкої ходи, втрати рiвноваги i падiння (сiмфiзiопатiя);

• збільшення нижньої апертури грудної клiтини;

• обмін кальцію- концентрацiя iонiзованої форми кальцiю в сироватцi крови не змiнюється за рахунок збiльшення продукції паратиреоїдного гормона, знижується загальна кiлькiсть кальцiю за рахунок його мобiлiзації на потреби плода. За фiзiологiчного перебiгу вагітності обмiн солей у кістках збiльшується (вплив кальцитонiну), але щiльнiсть кісток не втрачається;

• збільшення грижових дефектів, особливо у дiлянцi пупка та по середнiй лiнiї - дiастаз прямих м'язiв (результат збiльшення матки i її тиснення на передню черевну стінку зсередини).