10. Системи підтримки прийняття рішень (сппр)

Тупикових ситуацій не буває – буває тупикове мислення.

Вступ людства в інформаційне століття пов'язаний перед усім з колосальними змінами в сфері інформаційної діяльності. Сьогодні наше життя практично немислиме без комп'ютера, Інтернету й інших інформаційних технологій, які з кожним днем стають все більш дружніми й зручнішими завдяки впровадженню в них новітніх технологічних інновацій, зокрема, елементів штучного інтелекту. Інтелектуалізація, ставши імперативом розвитку сучасних засобів комунікації, пошуку інформації, обчислень, обробки й аналізу даних, значно підвищує доступність інформаційних технологій для користувачів, що мають різні рівні комп'ютерної підготовки.

10.1. Передумови виникнення систем підтримки прийняття рішень

Інформаційні системи в процесі свого розвитку пройшли декілька етапів (рис.10.1).

Номер етапу	Період, роки	Назва етапу в Україні	Назва етапу в зарубіжній літературі	Схема розв'язування задачі
Перший	1963 –1972	Створення АСУ (позадачний підхід)	Системи опрацювання даних (СОД)	Дані Дані … Задача 1 Задача N Моделі
Другий	1972 – 1985	Створення і розвиток АСУ згідно з концепцією баз даних	Управлінські інформаційні системи	База даних Задача 1 Задача N … Моделі Моделі
Третій	Початок – 1985 (триває досі)	Системи підтримки прийняття рішень (СППР)-		База даних Задача 1 Задача N База моделей

Рис. 10.1. Схема еволюції інформаційних систем

В інформаційних системах першого покоління, які в зарубіжній літературі відомі під назвою ”Системи опрацювання даних” (”Електронне опрацювання даних”, ”Система електронного опрацювання даних”), вітчизняній – ”Автоматизовані системи управління (АСУ), характерним є позадачний підхід”. Для кожної задачі окремо готувалися дані й створювалася математична модель. Такий підхід зумовлював інформаційну надмірність (одні й ті самі дані могли використовуватись для розв'язання різних задач) і математичну надмірність (моделі розв'язання різних задач мали загальні блоки). Типовими прикладами систем опрацювання даних є системи: управління запасами, виписування рахунків, нарахування зарплати. Ці системи були вузько прикладними й орієнтованими на автоматизацію робіт з паперами за рахунок комп'ютеризації великих масивів і потоків даних на операційному рівні. Характерною рисою таких систем є ефективне опрацювання запитів, використання інтегрованих файлів для пов'язування між собою задач і генерування зведених звітів для керівництва. Оскільки кожна система була націлена на конкретне застосування, то опис своїх функцій (зазвичай у формі надрукованих керівництв (інструкцій) до процедур або у вигляді стандартів) був мінімальним і призначався для фахівця у цій предметній області. Крім того передбачалося, що користувачі мають певний досвід як у прикладній області, так і в роботі із аналогічними системами.

Інформаційні системи другого покоління або ”управлінські (адміністративні) інформаційні системи” – Management Information System (у вітчизняній літературі використовувався термін ”АСУ” – характеризуються концепцією баз даних і головним чином призначались для забезпечення керівництва інформацією. Тому типову управлінську ІС характеризує структурований потік інформації, інтеграція задач опрацювання даних, генерування запитів і звітів.

В управлінських ІС другого покоління вже були визнані переваги колективного користування даними, а також відзначено, що в одній організації багато прикладних програм використовують одні й ті самі робочі дані і має місце дублювання робіт у процесі збору, зберігання і пошуку цих даних. По мірі збільшення кількості прикладних програм, що обслуговують усі рівні управління та опрацьовують одні й ті самі робочі дані, зростав обсяг дублювання, що ставало гальмом на шляху комп'ютеризації управління. Більше того, це дублювання часто було неефективним, оскільки спричиняло несумісність прикладних програм. Виходом із цієї ситуації стала концепція створення єдиної централізовано-керованої бази даних, що обслуговувалась за допомогою спеціального програмного продукту – системи управління базами даних (СУБД) усі прикладні програми організацій.

Основною проблемою створення великих розподілених баз даних стала складність об’єктного опису даних, незалежно від прикладних програм, для спрощення колективного використання даних різними прикладними програмами. Для опису даних широко застосовуються моделі та словники даних. Семантика даних, тобто вивчення змісту даних незалежно від окремих прикладних програм, стала самостійною галуззю досліджень.

Інформаційні системи третього покоління або системи підтримки прийняття рішень (СППР) – мають не тільки загальне інформаційне, а й загальне математичне забезпечення – бази моделей, тобто в них реалізована ідея розподілу обчислень подібно до того, як розподіл даних став вирішальним чинником в ІС другого покоління.

Усвідомлення важливості розподілу обчислень в автоматизованих розрахунках виникло тоді, коли було помічено, що в багатьох прикладних програмах використовуються аналогічні обчислення, а індивідуальні фактори, які впроваджуються в приладні програми для допомоги конкретному користувачеві, вносять незначні відмінності. Крім того, мало місце значне дублювання дій і процедур під час розробки, реалізації та тестування цих обчислювальних функцій.

Зі зростанням кількості прикладних програм для надання персоналізованої оперативної підтримки, а також із збільшенням кількості ІС зростав обсяг обчислювального дублювання, що стало у значній мірі гальмуючим чинником: для індивідуальної оперативної підтримки необхідно виконувати досить багато персоналізованих версій однієї й тієї самої прикладної програми, причому кожна версія підлягає багаторазовій модифікації упродовж періоду її експлуатації, з тим щоб вона відповідно реагувала на зміни в можливостях, знаннях, позиції і побажаннях користувача. Більше того, дубльована версія часто виявлялась менш ефективною, викликала взаємну несумісність програм і меншу продуктивність обчислень. Виходом із такої ситуації стала концепція утворення єдиної централізовано керованої бази моделей.