4.6.6. Менеджери транзакцій
Особливістю багаторівневих архітектур є використання менеджерів транзакцій6 (МТ), які дозволяють одному серверу додатків одночасно обмінюватися даними з декількома серверами баз даних. Хоча сервери Oracle мають механізм виконання розподілених транзакцій, проте якщо користувач зберігає частину інформації в БД Oracle, частину в БД Informix, а частину в текстових файлах, то без менеджера транзакцій не обійтися.
МТ використовується для управління розподіленими різнорідними операціями і узгодження дій різних компонентів ІС. Треба відзначити, що практично будь-яке складне ПЗ вимагає використання менеджера транзакцій. Наприклад, банківські системи повинні здійснювати різні перетворення подання документів, тобто працювати одночасно з даними, що зберігаються як в базах даних, так і в звичайних файлах, – саме ці функції й допомагає виконувати МТ.
Менеджер транзакцій – це програма або комплекс програм, за допомогою яких можна узгодити роботу різних компонентів інформаційної системи. Логічно MT поділяється на декілька частин:
– комунікаційний менеджер (Communication Manager), що контролює обмін повідомленнями між компонентами ІС;
– менеджер авторизації (Authorisation Manager), який забезпечує аутентифікацію користувачів і перевірку їх прав доступу;
– менеджер транзакцій (Transaction Manager), що керує розподіленими операціями;
– менеджер ведення журнальних записів (Log Manager), який стежить за відновленням і відкатом розподілених операцій;
– менеджер блокувань (Lock Manager), що забезпечує правильний доступ до спільно використовуваних даних.
Зазвичай комунікаційний менеджер об'єднується з авторизаційним, а менеджер транзакцій працює спільно з менеджерами блокувань і системних записів. Причому такий менеджер рідко входить до комплекту поставки, оскільки його функції (ведення записів, розподіл ресурсів і контроль операцій), зазвичай, виконує сама база даних (наприклад, Oracle).
Перші менеджери транзакцій з'явилися на початку 70-х рр. ХХ ст. (наприклад, CICS); з тих пір вони мало змінилися ідеологічно, однак дуже істотно – технологічно. Найбільші ідеологічні зміни відбулися в комунікаційному менеджері, оскільки у цій області з'явилися нові об’єктно-орієнтовані технології (CORBA, DCOM тощо). Через бурний розвиток комунікаційних засобів в майбутньому треба очікувати широкого використання різних типів менеджерів транзакцій.
Таким чином, багаторівнева архітектура ”клієнт-сервер” дозволяє істотно спростити розподілені обчислення, роблячи їх не тільки більш надійними, а й більш доступними. Поява таких засобів, як Java, спрощує зв'язок сервера додатків з клієнтами, а об’єктно-орієнтовані МТ забезпечують узгоджену роботу сервера додатків з базами даних. В результаті створюються усі передумови для створення складних розподілених ІС, які ефективно використовують усі переваги сучасних технологій.
4.6.7. Технологія Intranet
Усвідомлення світовим співтовариством ролі інформації як стратегічного ресурсу стимулювало розробки нових ІТ для одержання і переробки великих обсягів інформації і її збереження і надання користувачам. Перше місце серед нових технологій займають мережні ІТ.
Використання Internet/Intranet технологій при створенні інформаційних ресурсів і побудові ІС різного призначення найближчим часом стане домінуючим у світовому інформаційному просторі за наступними причинами. Оскільки ці технології:
– дозволяють доволі просто організувати для користувача системи пошуку потрібної інформації;
– висувають мінімальні вимоги як з технічного боку, так і з боку ПЗ до робочого місця клієнта (клієнт працює зі стандартним ПЗ і єдиною вимогою є підтримка роботи WWW переглядача – браузера однієї з останніх версій);
– підтримують розподілені системи збереження інформації і множинні методи її збереження;
– підтримують роботу з практично необмеженим об'ємом різнопланових даних (текст, графіка, зображення, звук, відео, векторні карти тощо);
– надають технологічно простий спосіб адміністрування ІС з одного робочого місця;
– підтримують віддалені методи редагування й поповнення інформації.
Основою побудови ІС з використанням Intranet технології є організація системи доступу до інформації через WWW сервіс Internet. Internet–технологія дозволяє оперативно керувати і актуалізувати інформацію, що зберігається в базах даних через переглядач (браузер) WWW сторінок (рис.4.9).
Рис 4.9. Взаємодія з БД через Інтернет
Основний принцип, закладений в Intranet-технологію створення інформаційних ресурсів і побудови ІС, полягає в розділенні обчислювальних ресурсів як між численними серверами, розташованими в різних кінцях мережі, так і між серверами і клієнтами (комп'ютер на якому працює кінцевий користувач). Реалізація цього принципу заснована на використанні або HTTP-SQL (формування SQL запитів до БД з WWW сервера), або API (організація динамічних додатків на боці сервера), або Java (JDBC-організація динамічних додатків на боці клієнта) інтерфейсів для формування запитів користувача до баз даних або до інших інформаційним джерелам на одержання й обробку інформації.
Internet-технологія дозволяє вдало поєднувати можливості гіпертекстового оформлення інформації з використанням можливостей сучасних СУБД. Причому з боку клієнта цілком уніфікуються запити на пошук і подання інформації, а також одержання аналітичних довідок і даних з ІС.
Разом з тим ці технології дозволяють використовувати в мережному режимі вже наявні бази даних, не затрачаючи при цьому коштів на їх уніфікацію і приведення до єдиного стандарту. Основні витрати тут спрямовані тільки на відповідні описи баз даних і запитів для HTTP-SQL інтерфейсу або для сервера обробки транзакцій, при цьому бази даних можуть знаходиться на різних машинах, розташованих на довільній відстані одна від одної. Використання даної технології дозволяє розв'язувати весь спектр задач, який притаманний ІС, включаючи віддалене введення і редагування даних.
Математичне забезпечення для організації HTTP-SQL інтерфейсу є вільно розповсюджуваним як для MS Windows NT систем, так і для некомерційних UNIX платформ. СУБД можна використовувати або ті, що є в наявності, або придбані мережні (наприклад, Informix, Oracle, MS SQL).
Будь-яка ІС, побудована на основі клієнт-серверних Інтернет–технологій, повинна містити такі серверні компоненти:
– шлюз-сервер, що керує правами доступу до ІС;
– WWW-сервер;
– сервер баз даних;
– сервер додатків і (або) сервер обробки транзакцій.
Взаємодія WWW–сервера з базами даних може бути організоване двома способами:
– через сервер транзакцій (рис.4.10);
Рис 4.10. Взаємодія з БД з використанням сервера транзакцій
– через API–інтерфейс WWW сервера або сервера приложений (рис.4.11,4.12).
Рис 4.11. Використання API інтерфейсу WWW сервера
Рис 4.12. Використання сервера додатків і API–інтерфейсу WWW–сервера
На рис.4.11 представлена стандартна схема формування ІС, заснована як на використанні активних програм на сервері і стандартних засобів доступу до БД як, наприклад, Windows-NT ODBC–інтерфейс доступу до БД з боку сервера і JDBC Java інтерфейс доступу до БД з боку клієнта. Схема, зображена на рис.4.12, відповідає ІС, що використовує сервер додатків.
У випадку розміщення бази даних на різних машинах, що знаходяться в різних локальних мережах, необхідно будувати довірчі бази з обов'язковим застосуванням шлюзів для забезпечення прав доступу (рис.4.13).
Рис. 4.13. Організація довірчих БД – робота через машину-посередник (шлюз)