- •10. Зменшення статутного капіталу : цілі, методи і порядок проведення
- •13. Класифікація внутрішніх джерел фінансування підприємства.
- •14. Поняття самофінансування підприємства та його види.
- •15. Економічний зміст прихованого самофінансування, його переваги та недоліки.
- •16. Поняття відкритого самофінансування (тезаврації прибутку) : переваги та недоліки.
- •17. Суть амортизаційних відрахувань – як внутрішнього джерела фінансування підприємства. Сучасні методи нарахування амортизації.
- •18. Забезпечення наступних витрат і платежів: суть, порядок утворення та види забезпечень.
- •19. Зміст, значення та основні завдання дивідендної політики
- •21. Фактори дивідендної політики
- •23.Порядок нарахування дивідендів.
- •24. Інструменти дивідендної політики
- •26. Оподаткування дивідендів.
- •28. Позикові ресурси підприємства: склад та стратегія формування. Визначення потреби підприємства в позикових ресурсах.
- •29. Практична діяльність підприємства щодо отримання банківських кредитів. Оцінка кредитоспроможності підприємства
- •30. Лізингове кредитування: економічний зміст, переваги та недоліки
- •31. Комерційне кредитування підприємств: суть, необхідність та різновиди
- •32. Факторинг. Операції підприємства з векселями
- •33. Реорганізація підприємства: мета, завдання та загальні передумови її здійснення
- •34. Оцінка ефективності проведення реорганізації підприємства
- •1. Ефективність фінансової реорганізації підприємств за критерієм зростання рівня їхньої платоспроможності:
- •2. Ефективність фінансової реорганізації підприємств за критерієм підвищення рівня їхньої фінансової стабільності:
- •35. Сутність, завдання та основні мотиви реорганізації, спрямованої на укрупнення підприємства
- •36. Злиття, приєднання та поглинання: етапи проведення різних форм реорганізації, спрямованої на укрупнення підприємства
- •37. Фінансовий механізм проведення реорганізації, спрямованої на розукрупнення підприємства.
- •38. Етапи здійснення поділу та виділення – як основних форм реорганізації, спрямованої на розукрупнення підприємства.
- •39. Загальні умови проведення перетворення як особливої форми реорганізації пп.
- •40. Необхідність, завдання і принципи здійснення оцінки вартості підприємства.
- •42. Інвестиції підприємства: суть, значення та класифікація. Зміст інвестиційної діяльності.
- •43. Портфель інвестицій підприємства: критерії його формування та управління ним.
- •44. Поточні та довгострокові фінансові інвестиції. Диверсифікація фінансових вкладень.
- •45. Умови іноземного інвестування, види іноземних інвестицій та державні гарантії щодо їх захисту.
- •48. Оцінка доцільності вкладень в інвестиції з фіксованою ставкою дохідності
- •52. Митне оформлення та оподаткування зовнішньоторговельних операцій
- •54. Порядок укладання зовнішньоторговельних контрактів.
- •60 Загальна схема та принципи бюджетування.
- •61 Способи бюджетування: нуль-базис-бюджетування та традиційне бюджетування.
- •62 Система бюджетів на підприємстві: суть та необхідність створення.
- •63 Бюджетний контроль та аналіз відхилень.
62 Система бюджетів на підприємстві: суть та необхідність створення.
З метою організації бюджетного планування діяльності окремих структурних підрозділів та підприємства в цілому доцільно запровадити наскрізну систему бюджетів. У стандартному вигляді група основних бюджетів містить:-план інвестицій;-план фінансових результатів (прибутків і збитків);-планування ліквідності (оперативний фінансовий бюджет);-плановий баланс;-план звіту про рух грошових коштів (Cash-flow).
Важливими елементами системи бюджетування є вибір і розробка так званого первинного бюджету, в якому фіксуються планові значення фактора, що найбільше обмежує діяльність підприємства. Базовою ланкою системи бюджетування є часткові бюджети До типових часткових бюджетів можна віднести:план реалізації продукції;бюджет виробництва;бюджет товарно-матеріальних запасів;бюджет фонду оплати праці та нарахувань на неї;бюджет матеріальних витрат;бюджет споживання енергії;бюджет інших витрат;бюджет погашення кредитів (прив’язаний до графіків виконання зобов’язань);податковий бюджет (складається тільки в цілому по підприємству).
63 Бюджетний контроль та аналіз відхилень.
Бюджетний контроль — це порівняння фактичних показників фінансово-господарської діяльності з плановими (бюджетними) на предмет перевірки їх узгодженості за величиною і термінами, а також аналіз причин відхилень з метою вироблення пропозицій щодо коригування бюджетів чи фінансово-господарської діяльності підприємства. Для здійснення контролю за виконанням бюджетів, як правило, використовують дворівневу систему контролю. Нижній рівень — це контроль за виконанням часткових (функціональних) бюджетів структурних підрозділів підприємства, безпосередньо здійснюваний економічними службами цих підрозділів; при цьому контролюються як окремі показники зведеного бюджету, так і його складових, тобто функціональних бюджетів. Верхній рівень — контроль за виконанням бюджетів усіх структурних підрозділів, центрів відповідальності та зведених бюджетів по підприємству в цілому, здійснюваний безпосередньо службами контролінгу. До основних елементів системи контролю належать:1)об’єкти контролю — бюджети структурних підрозділів, часткові (функціональні) та зведені бюджети;2)предмети контролю — окремі показники витрат і доходів, надходжень і видатків (дотримання бюджету ліквідності, оплати праці, витрат сировини і матеріалів тощо);3)суб’єкти контролю — служби контролінгу, що здійснюють контроль за дотриманням бюджетів та підрозділи чи окремі працівники, що відповідальні за виконання бюджетів;4)інструменти контролю бюджетів — методи, процедури, які використовуються в процесі бюджетного контролю (аналіз відхилень, SWОТ-аналіз тощо).
Аналіз відхилень фактичних показників від бюджетних вважається основним інструментом оцінки діяльності центрів відповідальності чи затрат (прибутковості). Однак він характеризується двома основними недоліками:
1. Враховуються лише внутрішні співвідношення між плановими і фактичними показниками, оскільки базою для порівняння є результати діяльності одного підприємства; відсутність порівняння з показниками діяльності інших підприємств зумовлює небезпеку суб’єктивного трактування результатів аналізу та помилкових висновків.
2. Незбіг періоду, в якому виникли відхилення, з періодами, в яких проводиться аналіз та здійснюється відповідна реакція на відхилення.
Враховуючи вказані недоліки на провідних підприємствах, аналіз відхилень здійснюють за такими основними напрямами:1)факт — план аналізованого підприємства;2)звітний — попередній період;3)факт звітного періоду — факт аналогічного звітного періоду попереднього року;4)оцінні — бюджетні показники наступного періоду;5)порівняно із середньогалузевими показниками та показниками підприємств, що є найкращими в галузі.
