Історико-культурні пам’ятки:
- Покровська церква, 15 ст. Одна з найстаріших споруд Луцька. В церкві знаходилася ікона Волинської Богоматері – шедевр мистецтва 13-14 ст. Зараз зберігається в музеї українського мистецтва в Києві (вул. Данила Галицького, 12).
- Святотроїцький кафедральний собор, 1752-1755 рр. Архітектор П.Гіжицький. Спочатку був костьолом бернардинців і складовою монастиря бернардинців. Костьол перебудований в собор в 1876-1880 рр., проект архітектора Раструханова. Розписаний маслом в 1905 р. чеським майстром Ф.Параляком. Збереглося внутрішнє убрання 19 ст. Оточує костьол півколом цегляна, двоповерхова будівля келій, побудованих за проектом П.Гіжицького. Це рідкісний для монастирських ансамблів тип композиції, що тяжіє до парадності палацової архітектури.
- Монастир домініканців (келії), 1390 р. Спочатку дерев'яний, в 18 ст. перебудований в камені. В 80-х рр. 18 ст. у келіях була друкарня.
- Житловий будинок (Пузині, Гулевичів), 16-18 ст. Є рідкісним зразком української жилої архітектури 16 ст. Розташований біля рову замка, біля В'їзної башти, належав Луцькому православному єпископу А.Пузині, потім Гулевичам.
- Житловий будинок, 16-17 ст. (вул. Маяковського, 35). Примикає до дзвіниці костьолу єзуїтів. Рідкісний пам'ятник житлової архітектури стародавнього Луцька. Найстаріша частина будинку – підвал. На це вказує жолобчаста цегла, характер кладки стін і зведень в підвальних приміщеннях та ін.
- Житловий будинок, 17-19 ст. (вул. Пушкіна, 2). Рідкісний зразок кам'яного житлового будинку, що повторює планування народного житла – "хатини на дві половини". Цегляний. Крім своєї архітектурної цінності, пам'ятник цікавий в історичному аспекті. Тут у 1709 р. зупинявся Петро I.
-
Хрестовоздвиженська церква, 1619-1888 рр.
Ансамбль споруд Луцького Хрестовоздвиженського
братства складається з Хрестовоздвиженської
церкви і будівлі келій василіанського
монастиря. Головний храм братства,
зведений в 1619-1622 рр., мав яскраво виражений
оборонний характер. Це один із ранніх
зразків трансформації дерев'яної
архітектури в кам'яну, зокрема, традиційного
типу дерев'яного тризрубового триголового
храму. В 1702 р. в церковному підземеллі
похований поет Д. Братковський. (вул.
Данила Галицького, 2).
- Єзуїтський монастир, 16-17 ст. До складу монастирського комплексу входять: костьол, дзвіниця, келії. Петропавлівський костьол, 1606-1610 рр. Архітектор Я.Бріано. Під костьолом є підвали, розташовані в декількох рівнях. Інтер'єр пишно декорований ліпленням, скульптурою, пілястрами. Розписи виконані художниками Куніц, Вільяні і І.Прагтлем. (вул. Кафедральна, 6).
- Василіанський монастир, 17 ст. Будівля є частиною комплексу Хрестовоздвиженського братства. Монастир був заснований в 1624 р., а будівля келій побудована в середині 17 ст..
- Оборонна вежа князів Чарторійських і стіна, 15 ст. Є залишками зміцнень Обхідного замка, побудованого в 14-15 ст. Обхідний замок посилював обороноздатність Верхнього замка з півдня і заходу. Зі східної, південної і західної сторін Обхідний замок захищала кам'яна стіна з чотирма кам'яними баштами. Фрагмент стіни, що примикає до башти, прикрашений сітчастим ромбоподібним готичним орнаментом з кольорових стусанів цегляної кладки.
- Монастир бригіток, 1624 р. Для його розміщення був використаний палац, що займає південну частину території Обхідного замка і є однією із ланок оборонної системи міста 15-16 ст. (вул. Кафедральна, 16).
- Будівля синагоги (Малий замок), 14-15 ст. Відреставрована в 1981 р. (вул. Данила Галицького, 33)
- Келії монастиря тринітаріїв, 1729 р. Будівля з каменя і цегли, П-подібна, двоповерхова. Розписи інтер'єру були виконані художником І.Прагтлем.
- Монастир шариток, 18-19 ст. Комплекс включає дві розташованих поруч будівлі в Старому місті, недалеко від замка Любарта. Можна вважати, що будівлі були побудовані в 18 ст., добудовані і реконструйовані в 19 ст. Під будівлями збереглися підвали.
- Підземелля Старого міста, 16-18 ст. Дослідження з 1970 р. Знайдені побутові приміщення і в'язниця.
Крім того, у Луцьку написала свого першого вірша "Надія" геніальна дочка українського народу поетеса Леся Українка (Лариса Петрівна Косач).
Її батько П.А. Косач приїхав до Луцька ще в 1878 році, і після того як його перевели із. Звягеля, нині Новоград-Волинський, на посаду голови Луцько-Дубенського з'їзду мирових посередників. Навесні 1879 року до Луцька переїхала вся його сім'я. Дружиною П.А.Косача була відома українська письменниця Олена Пчілка (Ольга Петрівна), яка багато зробила для збирання і систематизації волинського фольклору, писала чудові книжечки для навчання дітей українською мовою, допомагала поповненню книгозбірень міста новими виданнями. Нині ім'я Олени Пчілки носить обласна державна наукова бібліотека.
Навічно залишилось ім'я Лесі Українки в місті. На центральній площі міста – Театральній споруджено в 1977 році пам'ятник поетесі. Автори – скульптори А.В.Німенко, М.І.Обезюк, архітектори – В.К.Жигулін, С.К.Кілессо. Величава, вилита в бронзі на постаменті з полірованого лабрадориту скульптура зображає Лесю Українку з книгою в лівій руці, символізуючи слово – єдину її зброю, – яке разило ворогів, закликало до волі, відстоювало духовність українського народу, його буття.
Ще одна композиція, присвячена Лесі Українці, автором якої є скульптор Л.Муравін, споруджена в центральному парку культури і відпочинку імені Лесі Українки, який знаходиться лише в кількох метрах від закладу гостинності, що проектується.
Музеї:
Глибоке враження залишається в гостей міста після відвідувань музеїв. Найголовніший з них створений у 1929, а в 1940 році відкритий як державний краєзнавчий музей. Знаходиться він по вул. Шопена, 20 і пропонує відвідувачам експозиції, які розміщені в 30 залах. Основний фонд музею нараховує понад 100 тисяч одиниць зберігання, з них лише десята частина розміщена в експозиції, а з останніми експонатами, які відображають різні періоди історії міста, Волині, працюють науковці, щоб відібрати головне, систематизувати, опублікувати. Широко представлена в музеї природа. В залах відділу природи 9 діорам, експонати розказують про кліматичні умови, геологічну будову, ґрунти, води, рослинний і тваринний світ. В музеї можна побачити 15 видів рідкісних і зникаючих тварин Волині, які занесені до "Червоної книги". Озвучена діорама "Зубри в Цуманській пущі" переносить в густий таємничий ліс, з якого виходять наймогутніші звірі зубри-тури, що колись були на землі, де нині стоять міські квартали .
Особливо
багато різноманітного історичного
матеріалу з розкопаних археологами
місць давніх стоянок первісних людей
в Луцьку, керамічного посуду, знаряддя,
скарбів часів давньої України-Руси. (В
музеї виставлені перші друковані видання
в Луцьку – копія титульного листу
"Ляменту", виданого в друкарні
Луцького братства 1628 року.
Ще один музей – Волинської ікони – відкритий у серпні 1993 року по проспекту Перемоги, 4. В його фондах понад 400 експонатів. У семи залах загальною площею 200 квадратних метрів представлені 57 ікон волинської школи малярства. Багато ікон, виставлених тут, були в діючих, а також знятих з реєстрації церквах. Від часу, поганих умов зберігання ікони вимагали реставрації, відновлення. Була проведена велика робота по виявленню цих унікальних пам'яток і їх збереженню для нащадків.
Адреса Музею волинської ікони: Луцьк, вул. Ярощука, 5, телефон 4-34-12
В історичній частині міста на території замку (Кафедральна, 1а) відвідувачів запрошує художній музей, відкритий в 1973 році. Його експозиція постійно поповнюється, в основі ж огляду – картини, що відносяться до світових шедеврів. Серед них картина іспанського художника кінця XYI початку XYII століття Хосе Рібери "Святий Ієронім", полотна французького живописця, представника класицизму XYII століття Ніколи Пуссена "Елеазар і Ревекка", Франца Бургіньйона (Жака Куртуа) "Баталія", пейзажі генуезького майстра Александре Маньяско та інші.
Художній музей знаходиться у Луцьку на вулиці Кафедральній, 1-А.
Є в місті й багато інших музеїв. Наприклад, музей Лесі Українки в державному університеті. В цій царині науки є й музей археології, в основі якого матеріали розкопок, проведених луцькими науковцями. В історично-культурному заповіднику діє музей дзвонів. Є музей пожежної справи. В багатьох учбових закладах міста зберігають й оформляють музейні кімнати з історії краю, школи, зібрані колекції етнографічного й фольклорного матеріалу.