Причини виникнення інфляції:

• надмірне збільшення пропозиції грошей (класичний приклад — монетизація дефіциту державного бюджету (причина гіперінфляції в Україні в 90-х роках ХХ-го сторіччя));

• обмеження пропозиції (інфляція пропозиції), що зазвичай викликає зростання цін на сировинні товари, а також на товари з вищою ступінню обробки через вторинні ефекти;

• надлишковий споживчий попит в економіці (інфляція попиту), причиною якого може бути надто м'які кредитні умови та ін.;

• інфляція в інших країнах за суттєвих обсягів імпорту (імпортована інфляція), підвищення цін на імпортні товари;

• девальвація національної валюти (збільшує ціну імпортованих товарів, погіршує економічні очікування);

• зростання очікувань щодо зростання цін в майбутньому.

25. Економічна політика та макроекономічна рівновага. Основні макроекономічні цілі.

Экономическая политика — совокупность мер, действия правительства по выбору и осуществлению экономических решений на макроэкономическом уровне. Реализация экономической политики предполагает достижение общественно значимых целей. Цели экономической политики определяются состоянием экономики страны в данный момент

На том или ином этапе экономического развития страны целями экономической политики могут быть:

1. Обеспечение стабильного роста национальной экономики;

2. Поддержание эффективного размера занятости;

3. Cтабилизацию уровня цен, борьба с инфляцией;

4. Обеспечение сбалансированного внешнеторгового баланса.

Основными элементами, составляющими экономическую политику являются:

• Денежно-кредитная политика;

• Бюджетная политика;

• Налоговая (фискальная) политика;

• Инвестиционная политика;

• Политика в области труда и занятости, рынка рабочей силы, регулирования доходов;

• Внешнеэкономическая политика;

• Другие разновидности направлений экономической политики.

Макроекономіка — галузь економічної науки, що вивчає поведінку економіки як єдиного цілого з метою забезпечення умов сталого економічного зростання, повної зайнятості ресурсів, мінімізації рівня інфляції і рівноваги платіжного балансу.

Об'єктом макроекономіки є економічна система, що являє собою сукупність економічних суб'єктів, діяльність яких спирається на історично визначені форми виробничих відносин та адекватні їм механізми регулювання економічної діяльності. Окремі економічні системи відрізняються між собою формами власності на засоби виробництва та механізмами регулювання економіки. За цими ознаками економічні системи поділяють на три типи: ринкова економіка командно-адміністративна економіка, змішана економіка. Проміжним варіантом економічної системи є перехідна економіка. Субєктами макроекономіки є: держава, підприємства, домогосподарства. Предметом макроекономіки є причинно-наслідковий механізм функціонування економіки, який являє собою сукупність зв'язків між окремими макроекономічними процесами та явищами. Макроекономіка повинна, з одного боку, визначати систему функцій, які відтворюють причинно-наслідкові зв'язки в економіці; з іншого — розкривати можливості людей впливати на причини з метою корегування тих наслідків, які вони викликають в економіці. Суб'єкти макроекономіки:

1. Сектор домашніх господарств.

2. Підприємницький сектор.

3. Держава (встановлює інституційні зв'язки).

4. Зовнішній економічний сектор.