2. Компоненти комп'ютерної грамотності, що визначаються чинниками використання комп'ютера

Поява персональних комп'ютерів і систем колективного користування, що привела до зростання кількості користувачів комп'ютерної техніки, які працюють у режимі безпосереднього використання комп'ютера, спричинила потребу доповнити компоненти комп'ютерної грамотності сукупністю представлень, що визначаються чинниками використання комп'ютера, розумінням його можливостей і сфер застосування. Наведемо основні з цих компонентів.

1. Уміння працювати з комп’ютером. Робота з комп'ютером на користувацькому рівні — це в основному вміння підготувати комп'ютер до роботи, використовувати відповідне до потреб програмне забезпечення, вміти вводити дані до комп'ютера, коригувати їх, вводити, налагоджувати і запускати на виконання програми Сюди можуть бути віднесені навички роботи з сервісними програмами, такими як редактор текстів, графічний редактор, електронні таблиці, бази даних, інформаційно-пошукові системи, програми для підтримки навчально-пізнавальної діяльності під час вивчення різних предметів (математики, фізики, географії та ш ), різноманітні ігрові програми.

2. Складання найпростіших програм дія комп'ютера Підготовка програмістів не є метою загальноосвітньої школи, однак розуміння основних принципів практичного програмування повинно входити до системи загальної освіти Цей процес може бути поступовим і розподіленим у часі Початкові навички складання самостійних програм, що включають організацію розгалужень і циклів, базуються на компонентах комп'ютерної грамотності, які можуть бути сформовані під час розв'язування простих і наочних «до програмістських» задач На старших ступенях навчання можливе ознайомлення з мовою програмування На цьому рівні, однак, не стільки важливий вибір мови, якою будуть написані програми, скільки оволодіння фундаментальними знаннями, необхідними для розробки алгоритмів.

3. Уявлення про будову і принципи дії комп'ютера Тут можна виділити два основних компоненти а) уявлення про загальну структуру комп’ютера та функції п основних пристроїв, б) знання фізичних основі принципів дії основних складових ЕОМ Відомості про це, які включаються до курсу інформатики, повинні мати прикладний характер, бути орієнтованими насамперед на потреби користувача, допомагати йому оцінити можливості використання окремої обчислювальної машини або порівняти різні комп'ютери.

4. Уявлення про сфери застосування і можливості використання комп’ютерів соціальні насадки інформатизації суспільства Формування цього компонента комп'ютерної грамотності також виходить за межі курсу інформатики Сфери застосування і можливості використання комп'ютера для підвищення ефективності пращ людини доцільно розкривати учням в процесі його практичного використання для розв'язування різних задач у ряді навчальних предметів При цьому необхідно, щоб сукупність цих задач, за можливості, охоплювала всі основні сфери застосування комп'ютерної техніки Шкільний комп'ютер може бути використаний учнями для обчислювальних робіт у курсах математики, фізики, хімії, аналізу даних навчального експерименту і пошуку закономірностей під час проведення лабораторних робіт, дослідження функцій у курсі алгебри побудови аналізу математичних моделей фізичних, хімічних, біологічних та інших явищ і процесів. У курсах географії, історії й інших гуманітарних предметів комп'ютер може використовуватися школярами як інформаційна система, банк даних, автоматизований довідник. Ці вимоги в їх мінімальному обсязі становлять завдання досягнення рівня комп'ютерної грамотності, а в максимальному обсязі — завдання формування основ інформаційної культури учнів.