Левоміцетин
Laevomycetinum
Chloramphenicolum*
C11H12Cl2N2O5 М. м. 323,13
Левоміцетин містить не менше 98,5 % і не більше 100,5 % D-(–)-трео-1-п-нітрофеніл-2-дихлорацетиламінопропандіолу-1,3, у перерахунку на суху речовину.
ВЛАСТИВОСТІ
Опис. Білий або білий зі слабким жовтувато-зеленкуватим відтінком кристалічний порошок без запаху, гіркого смаку.
Розчинність. Мало розчинний у воді Р, легко розчинний у спирті 95 % об/об, розчинний в етилацетаті Р, практично не розчинний у хлороформі Р.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
А. До 0,1 г препарату додають 5 мл розчину натрій гідроксиду розведеного Р і нагрівають; з’являється жовте забарвлення, що при подальшому нагріванні переходить у червоно-оранжеве. При кип’ятінні цього розчину забарвлення посилюється, виділяється цегляно-червоний осад і з’являється запах амоніаку:
В. Після фільтрування суміші, одержаної у випробуванні А, 2 мл фільтрату підкислюють кислотою нітратною розведеною Р, додають 0,4 мл розчинуаргентум нітрату Р1, перемішують і відстоюють; утворюється білий сирнистий осад. Рідину над осадом декантують. Осад промивають трьома порціями води Рпо 1 мл кожна. Цю операцію проводять швидко у захищеному від яскравого світла місці, при цьому допускається, щоб рідина над осадом не була повністю прозорою. Осад суспендують у 2 мл води Р і додають 1,5 мл розчину амоніаку Р; осад швидко розчиняється; допускається наявність декількох крупинок, які розчиняються повільно:
NaCl + AgNO3 → AgCl↓ + NaNO3;
AgCl↓ + 2NH4OH → [Ag(NH3)2]Cl + 2H2O.
ВИПРОБУВАННЯ НА ЧИСТОТУ
Кислотність. До 1 г препарату додають 2 мл нейтралізованого за фенолфталеїном 96 % спирту Р, ретельно перемішують протягом 1 хвилини і фільтрують. Фільтрат після додавання 2 крапель розчину фенолфталеїну Р і 0,05 мл 0,1 М розчину натрій гідроксиду повинен забарвитись у рожевий колір, що не зникає протягом 3 хвилин.
КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ
Нітритометрія (після попереднього відновлення ароматичної нітрогрупи)
Близько 0,2 г препарату (точна наважка) поміщають у конічну колбу місткістю 100 мл, додають 10 мл кислоти хлоридної Р і обережно, невеликими порціями, 2 г порошку цинку Р. Потім додають ще 5 мл кислоти хлоридної Р, обмиваючи стінки колби, і після повного розчинення порошку цинку Р (можна підігріти) розчин кількісно переносять у склянку для діазотування, що охолоджується льодом; додають 1,5 г калій броміду Р та повільно титрують 0,1 М розчином натрій нітриту. Титрування вважають закінченим, коли крапля рідини, взята через 3 хвилини після додавання 0,1 М розчину натрій нітриту, буде викликати негайне посинінняйодкрохмального папірця.
2NaNO2 + 2KI + 4HCl → I2 + 2NO↑ + 2NaCl + 2KCl + 2H2O.
Em = М. м.
1 мл 0,1 М розчину натрій нітриту відповідає 0,03231 г левоміцетину.
Куприметрія, титрування за замісником
Близько 0,1 г препарату (точна наважка) розчиняють у 10 мл води Р, додають по 5 мл розчинів натрій гідроксиду 10 % і купрум сульфату 5 %. Суміш збовтують 2 хвилини, фільтрують крізь невеличкий ватний тампон (не дуже щільний, який входить на 1-1,5 см у трубку лійки) і промивають водою Р 3 рази по 5 мл. До фільтрату додають краплями розчин кислоти сульфатної розведеної Р до знебарвлення, 2 г калій йодиду Р і титрують 0,01 М розчином натрій тіосульфату до знебарвлення (індикатор – розчин крохмалю Р).
2CuSO4 + 4KI → I2 + Cu2I2↓ + 2K2SO4;
I2 + Na2S2O3 → 2NaI + Na2S4O6.
Em = 2М. м.
Паралельно проводять контрольний дослід.
1 мл 0,01 М розчину натрій тіосульфату відповідає 0,00646 г левоміцетину.
ЗБЕРІГАННЯ
Список сильнодіючих речовин. У щільно закупорених контейнерах (склянках оранжевого скла), у захищеному від світла місці.
В. р. д. – 1,0 г
В. д. д. – 4,0 г
ЗАСТОСУВАННЯ
Антибіотик широкого спектра дії (лікування дизентерії, пневмонії, коклюшу, черевного тифу тощо).
