Завдання 6. Розрахунок дроселя

Схему дроселя зображено на рис. 6, де: 1 – корпус, 2 – діафрагма з дросельним отвором, А і Б – підведення та відведення рідини.

Рисунок 6 – Схема дроселя

Вихідні дані наведені у таблиці 11.

Таблиця 11

Витрата Q, л/с	Перепад тиску Р, МПа	Швидкість потоку v, м/с	Коефіцієнт витрат 	Густина рідини , кг/м3
3…250	0.5…30	0.8…5.4	0.6…0.7	860; 870; 890; 910; 980

Приклад обчислення Визначити максимальну площу робочого прохідного перерізу дроселя та умовний прохід підвідного каналу за наступних даних: витрата Q = 20 л/с, перепад тисків р = 20 МПа, швидкість потоку рідини в підвідному каналі v = 4 м/c. Робоча рідина – нафта:  = 0,61,  = 900 кг/м³

Площа прохідного перерізу дроселя:

.

Умовний прохід підвідного каналу:

.

Приймаємо D_y=10 мм за ГОСТ 16516-80.

Програму обчислення наведено далі:

Program Drossel;

Var

Q, Dp, V, M, RO,

Sd, Dy: Real;

BEGIN

Writeln('Введите значения: расхода, л/мин; перепада давления, МПа');

Writeln('скорость жидкости, м/с; коэф. расхода; плотность, кг/м.куб');

Readln(Q, Dp, V, M, RO);

Sd:=Q*1000/(M*60*sqrt((2E+10*Dp)/RO));

Dy:=1.13*sqrt(Q*1000/(V*6000));

Writeln('Результаты расчета: Площадь сечения дросселя', Sd);

Writeln('Условный проход канала', Dy);

END.

Умовні позначення прийняті в програмі: Q – Q – витрата рідини; р – DP – перепад тиску; v – V – швидкість;  – М – коефіцієнт витрат;  – RO- густина рідини.

Результати обчислень зводять до таблиці 12.

Таблиця 12

Витрати Q, л/с

Перепад тиску р, МПа

Швидкість потоку v, м/с

Площа прохідного перерізу S, см2

Умовний прохід підвідного каналу Dy, мм

Завдання 7. Визначення основних розмірів золотника

Схему золотникового гідророзподільника зображено на рис. 7, де 1 – золотник, 2 – корпус, 3 – електромагніт керування.

Рисунок 3 – Конструктивна схема золотникового гідрозпоподільника

Вихідні дані наведено у таблиці 13.

Таблиця 13

Номінальний тиск Рном, МПа	Перепад тиску Р, МПа	Витрати через розподільник Q, л/хв	Кількість вікон n	Хід золотника Х, мм
10; 12; 5; 16; 20; 25; 32	7; 8; 9; 10; 11; 12; 13; 14; 15; 17; 19; 22; 24; 29; 31	3…250	2; 3; 4	0.5…3

Приклад обчислення. Визначити основні розміри циліндричного золотникового гідророзподільника. Номінальний тиск на вході р_ном=20 МПа; перепад тисків на золотнику р=18 МПа; витрата через розподільник Q = 60 л/хв. Робоча рідина – нафта :  =900 кг/м³, =0,61.

Перепад тисків на одній щілині золотника:

р_золт=(р_ном-р)/2=(20-18)/2=1 МПа.

Витрата через розподільник Q=6010³/60=1000 cм³/с.

Приймемо, що щілина утворилася двома вікнами шириною b=d_зол/2 при ході золотника Х=1,4 мм, визначаємо діаметр золотника за формулою:

.

.

Діаметр золотника d_зол =25 мм.

Програму обчислення на ЕОМ наведено далі:

Program Zolotnyc;

VAR

PN, DP, Q, M, N, RO,

X, PZ, Q1, Dz: Real;

Begin

Writeln('Программа определения основных размеров золотника');

Writeln('Введите: номинальное давление, МПа; перепад давления, МПа');

Writeln('расход, л/мин; плотность, кг/м.куб; коеф. расхода, ход золотника,см');

Writeln('количество окон');

Readln(PN, DP, Q, RO, M, X, N);

PZ:=(PN-DP)/N;

Q1:= Q*100/6;

Dz:=(2*Q1)/(M*N*X*100)*(sqrt(RO/(2E+06*PZ)));

Writeln('Результаты расчета:диаметр золотника,см', Dz);

END

Умовні позначення, які прийняті у програмі: р_ном – PN – номінальний тиск; р – DP - перепад тиску; Q – Q – витрати рідини;  – М – коефіцієнт витрат; n – N – кількість вікон; х – Х – хід золотника.

Результати обчислень зводять у таблицю 14.

Таблиця 14

Номіналь- ний тиск рном, МПа

Витрати через розподільник Q, л/хв

Кількість вікон n

Хід х, мм

Діаметр золотника dзол, мм