69. Lesen Sie die beiden Texte, dann machen Sie eigene Übersetzung ins Ukrainische und vergleichen Sie die Ergebnisse… Analysieren Sie.

Buchhandel und Bibliotheken

Johannes Gutenberg gilt als der Erfinder des Buchdrucks mit beweglichen Typen. 1455 erschien in Mainz mit der 42zeiligen Bibel das erste auf diese Art gedruckte Buch. Gutenberg war zugleich dessen Drucker und Verleger. Mit der Geburtsstunde dieser neuen Technik beginnt gleichzeitig die Geschichte des deutschen Verlagsbuchhandels. Die führende deutsche Verlagsstadt und zugleich zentraler europäischer Handelsplatz war seit Ende des 15. Jahrhunderts lange Zeit Frankfurt am Main, bis es im 18. Jahrhundert auf Grund kaiserlicher Restriktionen von Leipzig abgelöst wurde. Nach dem Zweiten Weltkrieg erlangte Frankfurt, bedingt durch die deutsche Teilung, die führende Position wieder. Heute sind es mehrere Städte, die ein bedeutendes Verlagswesen aufweisen, nämlich München, Berlin, Frankfurt am Main, Stuttgart, Köln und Hamburg.

Die Buchproduktion der Bundesrepublik nimmt international nach den USA den zweiten Platz ein. 1994 sind in Deutschland mehr als 70 000 Titel (Erst- und Neuauflagen) erschienen. Mehr als 650000 Titel waren lieferbar.

Книготоргівля та бібліотеки

Иоганнес Гутенберг вважається винахідником книгодрукування рухомими літерами. У 1455 poui у Майнці таким способом була вперше надрукована книга - 42-рядкова Біблія. Гутенберг був водночас її друкарем та видавцем. Від часу народження цієї нової техніки починається також історія німецької видавничої книготоргівлі. Провідним німецьким видавничим містом і водночас центральним європейським осередком торгівлі від кінця 15-го сторіччя довгий час був Франкфурт-на-Майні, поки його у 18-му столітті не замінив Ляйпuиг на підставі кайзерівських обмежень. Після Другої світової війни внаслідок поділу Німеччини Франкфурт знову зайняв провідну позицію. Сьогодні багато міст мають значні видавництва, а саме Мюнхен, Берлін, Франкфурт-на-Майні, Штутгарт, Кельн і Гамбург.

Книжкова продукція Німеччини займає друге місце після США. У 1994 році в Німеччині вийшли з друку майже 70 000 назв (перші та повторні видання). В книгарнях можна було придбати понад 650 000 назв.

Вищі навчальні заклади

Найстарішим німецьким вузом є університет у Гайдель-берзі, який був заснований 1386 року. Ряд інших уні­верситетів вже відсвяткували своє 500-річчя, в тому числі багаті традиціями університети містЛяйпшга (за­снований у 1409 році) і Ростока (заснований 1419 ро­ку). Водночас діють ше й зовсім молоді університети -понад двадцять таких навчальних закладів відкриті ли­ше після 1960 року.

V 19-му і в першій половині 20-го століття визначальним для університетів був освітянський ідеал, який Віль-гельм фон Гумбольдт намагався втілити у життя в за­снованому 1810 року Берлінському університеті. Вуз гумбольдтського карбу був задуманий для незначної кількості студентів. Він мав стати передусім місцем чи­стої науки, вільних від мети досліджень і навчання. Але ней ідеал все більше й більше суперечив вимогам сучасного індустріального суспільства. Поряд з універ­ситетами, які повільно розвивалися, почали виникати технічні, педагогічні і - особливо у сімдесятих і вісім­десятих роках нашого століття - спеціальні виші на­вчальні заклади. Змінилася також і політика в галузі ос­віти. Загальновизнаною вузівською політикою стало відкриття вузів для всієї молоді.

У 1960 році на навчання вступило лише вісім відсотків осіб одного року народження, сьогодні майже кожен третій подає документи для вступу. У зимовому семес­трі 1995/96 років кількість студентів у Німеччині дешо зменшилася (близько 1,85 мільйона). У 1995 навчально­му poui заняття розпочали 216 000 осіб. Кількість сту­дентів, які розпочали навчання, порівняно з попередні­ми роками стала меншою. Починаючи з шістдесятих років держава намагалася врахувати наплив бажаючих стати студентами, розширюючи старі та будуючи нові вузи, збільшивши кількість викладацького складу і у кілька разів фінансування. Були запроваджені нові ака­демічні курси, а у навчанні проводилася значніша орі­єнтація на пізнішу професійну роботу. Проте иі заходи не змогли зарадити погіршенню становиша німецьких

Die Hochschulen

Die älteste deutsche Hochschule, die Universität Heidel­berg, wurde 1386 gegründet. Mehrere andere Universitä­ten haben bereits ihre Fünfhundertjahrfeier hinter sich, darunter die traditionsreichen Universitäten von Leipzig (gegründet 1409) und Rostock (gegründet 1419). Daneben bestehen auch ganz junge Universitäten - mehr als 20 sind erst nach 1960 gegründet worden.

Im 19. und in der ersten Hälfte des 20. Jahrhunderts war für die Universitäten das Bildungsideal bestimmend, das Wil­helm von Humboldt in der 1810 gegründeten Universität Berlin zu verwirklichen suchte. Die Hochschule Hum­boldtscher Prägung war für eine kleine Zahl von Studenten gedacht. Sie sollte vor allem eine Stätte reiner Wissen­schaft, zweckfreier Forschung und Lehre sein. Dieses Ide­al entsprach zunehmend nicht mehr den Erfordernissen der modernen Industriegesellschaft. Neben den sich nur langsam entwickelnden Universitäten entstanden Techni­sche Hochschulen, Pädagogische Hochschulen und -insbesondere in den siebziger und achtziger Jahren unse­res Jahrhunderts - Fachhochschulen. Auch die Bildungs­politik wandelte sich: Die Öffnung der Hochschulen grundsätzlich für alle jungen Menschen wurde allgemein anerkanntes Ziel der Hochschulpolitik.

1960 begannen nur acht Prozent eines Altersjahrgangs ein Studium, heute bewirbt sich etwa jeder Dritte um einen Studienplatz. Die Zahl der Studierenden hat sich in Deutschland mit rund 1,85 Millionen im Wintersemester 1995/96 leicht vermindert. Im Studienjahr 1 995 begannen über 216000 Personen ein Studium. Die Zahl der Studi­enanfänger ist damit weiterhin gegenüber den Vorjahren leicht gesunken. Der Staat suchte dem Andrang seit Beginn der Bildungsexpansion in den sechziger Jahren Rechnung zu tragen - durch Aus- und Neubau von Hoch­schulen, durch eine Aufstockung des Lehrpersonals, durch eine Vervielfachung der finanziellen Mittel. Neue Studi­engänge wurden eingeführt und das Studium stärker auf die spätere berufliche Praxis hin orientiert. Der Ausbau konnte allerdings mit dem Anstieg der Studentenzahlen