- •20 Хвилин", тобто випускають новини впродовж години.
- •108 МГц для потреб телебачення і радіомовлення;
- •8 Осіб, готують щоденно два 20-хвилинні інформаційні ви-
- •IV. Енергетика, будівництво, транспорт, зв'язок
- •2. Функція вираження і формування громадської думки
- •7. Естетична функція
- •1994Р., порушує нагальні питання життєдіяльності молоді,
- •3. Радіо не вимагає абсолютної уваги. Тобто воно не
- •1948 Р. У Еквадорі. Диктори оголосили по радіо, що марсі-
- •1. В рекламі забороняється:
7. Естетична функція
Естетичні потреби людей належать не лише до важли-
вих, але й складних духовних вимог. Аналіз радіопередач
дає підставу привернути увагу до деяких специфічних чин-
ників їх естетичного впливу. До них належать: єдність змі-
сту і форми радіотвору; структура, побудова матеріалу у
програмі, його зв'язок з іншими передачами; значення ін-
формації, яку поширює радіо; емоційна насиченість радіо-
передачі, її емоційне звучання. На жаль, не всі радіопере-
дачі відповідають цим психолого-педагогічним вимогам
(чинникам), нерідко переважає суха ілюстрація, відверта,
нав'язлива повчальність.
У майстерно підготовленій радіопередачі завжди міс-
титься певна естетична вартість, що допомагає привернути
увагу слухача, заволодіти його увагою, інтересом, принес-
ти йому емоційне задоволення, підсилити ефект співпере-
130
живання, причетності до події, явища, фактів, про які мо-
виться в ефірі.
Радіо транслює твори мистецтва, що є, як відомо, есте-
тичним відображенням дійсності. Наприклад, по третій
програмі Національної радіокомпанії звучать переважно
класичні музичні твори, літературно-мистецькі передачі,
що становлять скарбницю української духовності. Кожний
твір на радіо набуває свого, особливого забарвлення. Про-
зові твори, поезію виконують, як правило, відомі артисти.
Радіо розкриває звуковий бік друкованого тексту. Чимало
віршів, наприклад, звучить голосами не лише виконавців,
але й авторів.
Записані спеціально для транслювання по радіо драма-
тичні твори викликають особливе захоплення: відчувають-
ся всі тонкощі тексту, відтінки голосів, музики, шумів, що
викликають асоціативне мислення.
Сприймання музики, пісень по радіо також характери-
зується своїми особливостями. Стереофонічне мовлення
підсилює естетичні можливості музики, що звучить по ра-
діо. Однак нині агресивно заполонюють ефір низькопробні
шлягери, які неприродними чужинськими голосами також
верещать на дискотеках, руйнуючи береги надії українсь-
кого народу на відродження своєї мови, духовності, розви-
тку національної культури, традицій, звичаїв. Особливо
згубно впливає насильницька, порнографічна, безнаціо-
нальна "масова культура", точніше антикультура на підлі-
тків, молодь. Для них підсвідома агресія дуже небезпечна,
бо заважає формуванню здорових морально-духовних вар-
тостей, високохудожніх естетичних смаків, утвердженню
національно-громадянської свідомості.
Небезпідставна тривога породжує думку: всеохопним
наступом на українську мову, національну духовність, ви-
сокі естетичні ідеали, державницьке прагнення хтось майс-
терно, витончено керує, цілеспрямовано коригує. Цей
"хтось" добре знає, що радіомовлення є дуже важливим і
тонким інструментом формування одухотворених естетич-
них смаків, морально-психологічних, національно-духов-
них цінностей. Від радіомовлення, як і телебачення, дуже
багато залежить, яким виростає майбутнє української на-
ції. Чи не тому годують молодь, усіх нас, спримітизовани-
131
ми витворами різних сурогатів від мистецтва, які так чи
інакше спрямовані на розтління, денаціоналізацію, росій-
щення, американізацію і навіть африканізацію молоді.
Радіо є також творцем власного високоестетичного,
оригінального радіомистецтва. Радіодраматургія Націо-
нальної радіокомпанії налічує тисячі радіоп'єс, які слухало
уже не одне покоління. Радіотеатр наближає до слухача
думки і почуття митця звуковими образами, збільшує, від-
точує їх, робить чіткішими, розпізнавальними. Художня і
смислова інтимність інформації, зверненість до окремого
слухача створюють найсприятливіші умови для її сприй-
мання. Радіотеатрові притаманна власна естетика.
Інтонації голосу дають змогу відчути, уявити настрій
людини, її темперамент, підсилити враження. Найменша
фальш стає помітною. Мікрофон радіо примусив багатьох
визнаних майстрів художнього слова по-іншому глянути
на своє мистецтво. Слово, що звучить по радіо, народжує-
ться у безпосередній живій мові одночасно з думкою. "Бо
писати - це не значить говорити за допомогою паперу, -
зауважив майстер живого слова І.Л.Андроніков. - А гово-
рити - не те саме, що вимовляти вголос написане. Між ци-
ми процесами глибока різниця"19. Скульптурна відточе-
ність у роботі перед мікрофоном важлива не тільки тому,
що вона компенсує невидимість того, хто говорить, а отже,
його міміку, жести, але й тому, що радіо доносить слово в
дім кожного і мільйонів людей одночасно, воно повинно
бути зрозумілим, емоційно заразним.
"Акустична культура" радіотеатру, яка більшою чи
меншою мірою притаманна багатьом іншим радіопереда-
чам, є важливим чинником естетичного виховання. Отже,
радіомистецтво не зводиться лише до радіотеатру. Цікавим
і важливим явищем є "звукові", "усні книги", тобто "літе-
ратура, що говорить". Це - імпровізація письменника, пое-
та. І не тільки. Популярними є авторські програми, бесіди
політиків, політологів, вчених. Радіослухач має змогу бути
присутнім під час виникнення думок, почуттів автора,
постійно відчувати його ставлення до проблеми, що обго-
ворюється, співпереживати. Автор також створює образи
людей, про яких розповідає, оцінює факти, події, явища.
132
Отже, естетичне задоволення слухачі отримують тоді,
коли радіопередачі незалежно від теми і жанру емоційні,
образні, логічні, інтелектуально наснажливі.
8. Розважальна функція
Багато людей чекає від радіо', як і від інших ЗМІ, пере-
дусім задоволення потреб у розвагах, відпочинку та емо-
ційній розрядці. Вони бажають за допомогою радіо на
мить відійти від круговерті буденності. Можливість відпо-
чити, розважитися - одна із привабливих рис радіомовлен-
ня, один із популярних мотивів прослуховування передач.
Розважальні програми покликані допомогти скинути вто-
му, напруження, підняти настрій, загальний тонус.
В ефірі звучать передачі, які спеціально призначені для
розваг, так і ті, що разом із розвагами виконують інші
функції. До перших належать музичні передачі, естрадні
концерти, гумор, конкурси, вікторини. Розважальна функ-,
ція тут близько підходить до естетичної, але все ж таки не
зливається з нею. Естетичне переживання виникає внаслі-
док сприймання творів мистецтва, вимагає активного
"включення" почуттів і думок слухачів, що у такий спосіб
приносить задоволення. Розважальні передачі передбача-
ють легке, невимушене ставлення до них. Тут важливий і
намір, тобто психологічна готовність, схильність до певно-
го споживання ефірної продукції. Але це не означає, що
розважальні програми належать до другого сорту. Вони
відповідають природній людській потребі у відпочинку,
розвагах. До популярних розважальних радіопередач на-
лежать "Від суботи до суботи", "Сміхограй", "Веселий яр-
марок", "А ми до вас в ранковий час", "Вечірній клуб акт-
риси Лариси" та ін.
Роджер Блюм зазначив, що існують дві концепції того,
як ЗМІ можуть виконувати розважальну функцію. Одна
концепція виходить з того, що ЗМІ віддають перевагу пе-
редусім кожній темі, котра має розважальну цінність. Та-
кий шлях також обрало чимало приватних радіостанцій.
Інша концепція має на меті подавати якомога більше ма-
теріалів на політичну, економічну та культурну тематику,
133
подаючи їх як розважальну інформацію. Саме звідси вини-
кло поняття іпГоІаітепІ (інформація + розвага).
На хвилях радіо Національної радіокомпанії, приват-
них радіоорганізацій звучать "Інформаційно-музичні про-
грами", "Музично-інформаційні передачі", які, зрозуміло,
подають соціальне важливі новини і транслюють музичні
твори, тобто інформують і розважають. За таким принци-
пом працює "Промінь".
Розважальність, точніше захоплюваність - обов'язкова
вимога до якості передач для наймолодших. Для дитини
гра, пізнання, засвоєння різних життєвих навичок зливаю-
ться в єдину діяльність. Цю єдність враховують автори
кращих радіопередач для найменших.
У розважальних радіопрограмах слід враховувати на-
ціональний кут зору, формувати повагу до українського
народу, його культури, традицій, звичаїв, сприяти утвер-
дженню здорового морального духу, взаємоповаги. Мож-
ливості радіо у цьому аспекті дуже великі. Популярність
розважальних програм значно залежить від ведучого, його
вміння спілкуватися, створювати передумови для вільної,
невимушеної розмови як зі своїми співбесідниками, так і зі
слухачами, а також від вибору тем, манери їх обговорення,
враховування побажань і запитів аудиторії.
Розважальні радіопрограми покликані також форму-
вати у радіослухачів не вульгарні і примітивні запити, а
високі морально-етичні норми поведінки, здорові естетичні
смаки, підносити інтелектуально-освітній рівень людей.
Підготовка розважальних програм - це відповідальний
аспект функціонування радіоорганізацій.
9. Функція спілкування
Спілкування як різновид соціальної інформації, як
особливий вид інформаційного обміну є однією з умов іс-
нування людського суспільства. Особливу роль в активіза-
ції людини, на думку А.А.Чічановського і В.І.Шкляра,
мають такі функції спілкування: організація і вдосконален-
ня суспільного життя і діяльності, формування і розвиток
міжособистісних відносин20. Дуже важлива роль належить
спілкуванню у процесі будівництва Української держави,
134
вирішення складних соціально-економічних, політико-
ідеологічних, національно-духовних проблем. Спілкування
завжди має конкретно-ситуативний характер і залежить від
того, як складаються стосунки між його учасниками.
За допомогою радіо здійснюється безпосереднє і опо-
середковане спілкування між людьми. Безпосередня бесіда
лідерів політичних партій за "круглим столом" радіостудії,
яку транслюють, переходить в опосередковане спілкування
з радіослухачами. Прямоефірні радіопередачі також мають
водночас характер безпосереднього і опосередкованого
спілкування. Учасники "прямого" ефіру у студії безпосере-
дньо бесідують між собою і опосередковано спілкуються з
радіослухачами за допомогою технічних засобів, відпові-
дають на їх запитання, дискутують. Прослуховування ра-
діопередач, що записані на плівку, - це опосередковане
спілкування. Ведучий радіопрограми також спілкується з
радіослухачами опосередковано.
Роль спілкування між людьми по радіо надзвичайно
важлива, оскільки в життєвому досвіді людини все більше
місця займає не особистий досвід, а досвід інших, тобто
опосередкований, набутий, зокрема, з газет, радіо, телеба-
чення. Спілкування за допомогою радіомовлення у порів-
нянні з ч міжособистісним спілкуванням характеризується
певними особливостями. Воно не супроводжується вира-
жальними рухами (мімікою, жестами, пантомімою, поза-
ми), що несуть велике смислове і емоційне навантаження.
Відсутній при цьому за винятком прямоефірних передач
безпосередній зворотний зв'язок, що постійно коригує і
стимулює процес спілкування. Бесідування у "прямому"
ефірі - це обмін судженнями, репліками, емоціями, що ха-
рактерні для безпосереднього спілкування.
У тих, хто спілкується з аудиторією в ефірі (передачі
записані на плівку), зрозуміло, відсутні відомості про кож-
ного слухача, немає інформації, в яких умовах відбувається
процес прослуховування передачі. Це, безперечно, утруд-
нює спілкування за допомогою радіомовлення. Але воно
має і свої переваги. Це насамперед можливість концентру-
вати увагу на значних, важливих темах, відкидати випад-
кове, необов'язкове, банальне, чим буває наповнене між-
особистісне спілкування. Завдяки радіомовленню слухачі
135
мають змогу спілкуватися з цікавими людьми. Радіомов-
лення здатне переборювати відстані і час на шляху спілку-
вання. Вмикається приймач, і в оселю слухача ніби входять
люди, що знаходяться від нього на відстані тисяч кіломет-
рів і розділені з ним десятками літ, коли, наприклад, в ефірі
звучать записи, що зроблені давно. Інколи радіо є для де-
яких слухачів головним засобом, що задовольняє потребу
в спілкуванні. Використовуються "звукові листи", "відкри-
тий мікрофон".
Радіомовлення стимулює міжособистісне спілкування:
пропонує теми для розмов, викликає обмін думками, інко-
ли передачі стають предметом обговорення у навчальних
закладах, трудових колективах тощо. Цікаві, важливі ра-
діопередачі продовжують жити в розмовах між людьми,
переповіданнях. Це - друге середовище їх існування. Ал4
радіомовлення може мати і негативний вплив на міжосо-
бистісне спілкування: робить його менше зосередженим,
розсіяним, коли, наприклад, ввімкнутий приймач вклини-
ться у бесіду з друзями, в розмову батьків з дитиною тощо.
Від умілого використання механізму спілкування бага-
то в чому залежить ефективність функціонування радіомо-
влення. Серед різних методів, способів, прийомів, що до-
помагають підсилити ефект спілкування, найважливішим є
яскрава творча індивідуальність журналіста. Кваліфікація
радіожурналіста, тобто його фаховий рівень, полягає та-
кож у вмінні вибрати цікавого співбесідника для спілку-
вання з мільйонною аудиторією, дати йому оптимальну
можливість проявити себе перед мікрофоном. Образність,
емоційність, яскравість, точність, діалогічність мови, що
звучить по радіо, - неодмінна умова продуктивного спіл-
кування. Сприяє цьому і характер дискусійності в переда-
чах, коли слухачеві не нав'язують готові рішення, виснов-
ки, а подають різні точки зору, думки, коли його втягують
у процес активного обговорення тих чи інших проблем. З
цією метою використовують листи, записані на плівку су-
дження.
Конкретно-ситуативний характер життєдіяльності лю-
дей визначає своєрідність спілкування: згода - незгода, зі-
ставлення уявлень і поглядів тощо. Так, радіо сприяє ви-
робленню спільної думки про те чи інше явище, впливає на
136
формування єдиного розуміння щодо шляхів реалізації
української національної ідеї - побудови незалежної дер-
жави.
Щоб радіоспілкування було ефективним, допомагало
виробляти державницьке мислення, відповідальне ставлен-
ня до виконання своїх обов'язків кожного громадянина
країни, радіожурналісти повиннГ бути висококваліфікова-
ними фахівцями: насамперед, досконало знати українську
мову і предмет бесіди, вміти викликати людину на розмо-
ву, самому бути цікавим оповідачем, відстоювати україн-
ські національно-державницькі інтереси і соціальну спра-
ведливість.
10. Інтегруюча функція
Функціонування, розвиток, зміцнення Української дер-
жави, докорінне поліпшення соціально-побутових, духов-
но-культурних умов життя, безперечно, залежить від орга-
нізованих, наполегливих, сумлінних, чесних виробничо-
творчих дій мільйонів людей на усіх щаблях суспільного
організму. Досягнути гармонійної цілеспрямованості у їх-
ній діяльності надзвичайно складно, адже громадяни
українського суспільства різні за своїми ідеологічними, по-
літичними переконаннями, культурно-духовними стрем-
ліннями, господарсько-побутовими навиками, психолого-
етнографічними властивостями, що породжені століттями
бездержавності, роз'єднаності, руйнівною московсько-
комуністичною тоталітарною системою. "Нищівний тиск
російського політикуму на українську людину проходив і
проходить двома засадничими лініями: на саму людину як
таку і на її українськість, - зауважує Анатоль Камінсь-
кий. - У першому випадку - за царів і за генсеків КПРС -
йшлося про витворення психіки слухняного, заавтоматизо-
ваного раба, позбавленого власної особовості, гідності й
думки... У другому випадку при тискові на українськість -
йшлося про вияловлення української людини з її політич-
ного українства та перетворення її на "політичного росія-
нина". І не важливо, чи це робилося, як у царській Росії, в
ім'я царя, самодержав'я і державного православ'я, чи, як у
137
червоній російській Імперії, в Ім'я паралельної триєдиності:
партії, радянського народу й інтернаціоналізму"21.
Національна радіокомпанія, обласні радіоорганізації
допомагають слухачам долати імперсько-комуністичні мі-
фологеми і стереотипи мислення, морально-психологічні
бар'єри на шляху державотворення, роз'яснюють, що
українці різних країв: півдня і півночі, сходу і заходу - це
один народ, одна нація, у якої одна мати - Україна, одна
споконвічна національно-гуманістична мета - побудова
своєї незалежної держави.
Багато радіопередач циклу авторських програм, зо-
крема, "Українська культура. Сьогодні і завжди", "Зве-
нигора", "Відроджені імена", "Берегиня", "Політична сту-
дія", "Суботні зустрічі", а також "Український історичний
календар", "Ярославів Вал" та ін. пронизані стрижневою
думкою, яку ще у 1905 р. висловив І.Я.Франко у статті
"Одвертай лист до Галицької української молодежі": "Ми
мусимо навчитися чути себе українцями - не галицькими,
не буковинськими українцями, а українцями без офіціаль-
них кордонів. І се почуття не повинно у нас бути голою
фразою, а мусить вести за собою практичні консеквенції
(висновки; результати. - В.Л.). Ми повинні - всі без виїмка
- поперед усього пізнати ту свою Україну, всю в її етног-
рафічних межах, у її теперішнім культурнім стані, позна-
йомитися з її природними засобами та громадськими бо-
лячками і засвоїти собі те знання твердо, до тої міри, щоб
ми боліли кождим її частковим, локальним болем і радува-
лися кождим хоч і як дрібним та частковим її успіхом, а
головно, щоб ми розуміли всі прояви її життя, щоб почу-
вали себе справді, практично частиною його"22. Ці думки
спонукають до мобілізації зусиль, інтенсивної, невсипущої
праці на шляху до відродження історичної пам'яті, подо-
лання національного нігілізму і байдужості, розвитку наці-
ональних, загальнолюдських гуманістичних почуттів.
Адже серед сьогоднішнього ошуканого покоління є чима-
ло громадян українського походження, які нехтують наці-
ональною історією, культурою, символікою, зреклися рід-
ної мови.
Національна радіокомпанія як ефективний інструмент
емоційно-раціонального впливу виступає за громадянську
138
злагоду, за консолідацію суспільства і, незважаючи на різні
платформи й напрями, відстоює ідеологічні засади україн-
ського державотворення, загальнолюдських цінностей,
плюралізму думок, розкриваючи свій творчий потенціал у
руслі здійснення національної ідеї. В умовах жорсткої ін-
формаційної антиукраїнської експансії національно свідомі
радіожурналісти намагаються створити в аудиторії збірне,
загальне уявлення про соціальне, суспільно-політичне, ду-
ховно-культурне життя в Україні, багатогранну дійсність у
європейському і світовому контексті. Входження у світовий
інформаційний простір - це аспект інтегруючої функції.
Найактуальнішим нині у сфері діяльності радіомов-
лення (бюджетного і приватного) є створення здорового
морально-психологічного мікро- і макроклімату для поро-
зуміння і об'єднання різних регіонів України з метою спі-
льного вирішення соціально-економічних проблем, питань
розвитку української освіти, науки, культури на націо-
нальних засадах. Не таємниця, що окремі журналісти,
нав'язуючи сфальшовані, вульгарні, чужинецькі, колоні-
альні сентенції на все національне, руйнують позитивну
спрямованість на сприйняття української мови, культури,
пісні, музики, заважаючи, перешкоджаючи об'єднанню
найрізноманітніших груп населення у єдиний соціально-
політичний, духовно-культурний національний організм.
Головне - об'єднати українську націю не насильним
підпорядкуванням одних соціальних груп чи класів іншим,
а усвідомленням усіма найвищої самодостатності самовиз-
начення нації, до якого вони мають іти шляхом взаємопо-
розуміння та згоди. "Не можемо бути ні плацдармом рево-
люції, ні плацдармом контрреволюції. Хочемо бути не
об'єктом, а суб'єктом історії, - зазначалося у редакційній
статті Літературно-наукового вісника ще у 1922 р. - Ува-
жаємо, що найважнішим є зберегти чистою власну ідеоло-
гію, ясну змістом і активну волею, та ще - не знаючу сумні-
ву віру. Коли сю ідеологію стратимо, найбільш героїчні
зусилля нації п'ятнуватимуться тавром бандитизму. Коли її
збережемо - здобудемо все... Числимося не з хвилевим
укладом сил, лише з тенденцією їх розвою. Віримо, що ся
тенденція є за нами, а не проти нас"23. Регулятивно-
орієнтовна функція нинішньої ідеології українського дер-
139
жавотворення носить інтегративний характер, базується на
органічному поєднанні національних інтересів конкрет-
но-історичного розвитку України і загальнолюдських тен-
денцій.
Виконання радіомовленням функції всебічної інтегра-
ції українського суспільства органічно пов'язане з держав-
ним забезпеченням функціонування національного інфор-
маційного простору. Феномен невмирущості нації завжди
містився і тепер міститься в інформаційному феномені збе-
реження, незнищенності, розвитку слова у найширшому
його значенні для суспільного розвитку. Від мови починає-
ться народ, бо не виник би він, не створивши окремої мови
як вияву етнічної реальності. Формування етнічних, націо-
нальних відмін людей відбувається одночасно з формуван-
ням систем знаків комунікації - їхніх мов. Етнос, народ як
суб'єкт культури й історії - це передусім мовна спільнота. З
часом вона або розчиняється в іншій спільноті чи спільно-
тах, або формується в націю, що змагає до цілісності, за-
вершеної власною державністю. Саме з таких позицій тре-
ба оцінювати цілеспрямований наступ ворожих сил на
українську мову, культуру, духовність. Вони добре розу-
міють живильну, інтегруючу силу національного інформа-
ційного середовища для об'єднання регіонів, розвитку
Української держави.
Ставши на захист української мови, Т.Г.Шевченко ро-
зумів і твердив, що "...од Бога і голос той, і ті слова ідуть
меж люди!.." Однак в Україні велика кількість урядовців,
представників комерційних, партійних структур, чимало
журналістів досі не може чи не хоче прийняти це як аксіо-
му, ще дискутує, переконує (насамперед самих себе), що
українська мова в Україні має бути чимось іншим, ніж
французька - у Франції, польська - у Польщі, російська - в
Росії, естонська - в Естонії, демонструє на практиці, що
"никакого малорусскаго..." чи то пак "украинского не хо-
чу й не буду знать".
Реально не зробивши українську мову державною, пе-
ребуваючи в чужій інформаційній блокаді (російській чи
американській), Україні важко буде повністю, глибинно реа-
лізувати державотворчу національну ідею. Адже мова, ви-
пливаючи з непізнаних глибин людської природи, об'єднує,
140
цементує спільноту - рід, народ, державу. Нам, українцям,
потрібно всіма силами і способами домогтися того, щоб у
кожній клітині державного організму повнокровно, життє-
дайно пульсувала українська мова. Важливу і ефективну
роль у здійсненні цього завдання відіграють радіопередачі
українською мовою під кутом зору національних інтересів
України. Отже, метою мовлення •радіоорганізацій є поро-
зуміння, суспільне примирення, об'єднання всіх українсь-
ких громадян незалежно від партійної, політичної, ідеоло-
гічної, релігійної заангажованості на єдиних засадах
національного українського державотворення. Тому інтег-
руюча функція радіомовлення виконує місію своєрідного
узагальнення інших функцій.
1 Чічановський А.А., Шкляр В.І. Політика. Преса. Влада. - К., М,
1993.-С.62.
2 Здоровега В. Вступ до журналістики: текст лекцій. - Львів, 1994. -
С.4.
3 Блюм Роджер. Журналістика у демократичному суспільстві: сво-
бода преси, функції преси // Роль мас-медіа у плюралістичному суспільс-
тві: Матеріали міжнародної конференції. - К., 1996. - С.15-17.
4 Москаленко А. Вступ до журналістики: Підручник. - К., 1997. -
С.156-161.
5 Роскошньїй /4.77. Пресса в политической жизни общества. - До-
нецк, 1998.-С.17-22.
6 Шулте Генри. КонфликтьІ между властью й журналистами // Про-
блеми Восточной Европьі. - Вашингтон, 1996. - № 45-46. - С. 139-140.
7 Фіхтеліус Ерік. Десять заповідей журналістики. - Стокгольм,
1999.-С.20.
8 Миронченко В. Основи інформаційного радіомовлення. - К., 1996.
-С.9.
9 Бочковський Ольгерд Іпполіт, Сірополко Степан. Українська жур-
налістика на тлі доби. - Мюнхен, 1993. - С.131.
'о Там же. -С.135.
11 Янків Теодозій. Мазз тесііа як християнські середники голошення
правди // Засоби масової інформації й утвердження державного сувере-
нітету України. Збірник матеріалів науково-практичної конференції. -
Львів, 1993.-С.57-58.
12 Когенс В. Політика, пропаганда, преса і публіцистика // ЛНВ. -
1929. - Т.99. - Кн.5. - С.449-450.
13 Франка І. Поза межами можливого // Зібр. творів: У 50-т. - К.,
1986.-Т.45.-С.284.
14 Кагарлицький М. Добротворча енергетика радіослова // Літ.
Україна. - 1997. - 13 лют.
141
15 Москаленко А.З., Губерський Л.В., Іванов В.Ф., Вергун В.А. Масо-
ва комунікація. - К., 1997. - С. 67.
^МонтеньМ. ОпьІтьІ: В 3 кн. - Кн. 1,2. - М., 1980.-С.519.
17 Москаленко А.З., Губерський Л.В., Іванов В.Ф., Вергун В.А. Масо-
ва комунікація. - К., 1997. - С.68-69.
18 Погрібний А. Якби ми вчились так, як треба... // Говорить і пока-
зує Україна. - 1998. - 4 черв.
19 Цит. за: Летунов Ю. Время. Люди. Микрофон. - М., 1974. - С.23.
20 Чічановський А.А., Шкляр В.І. Політика. Преса. Влада. - К., М.,
1993.-С.24.
21 Камінський А. Динаміка визвольної боротьби. - Мюнхен, 1973. -
С.27-28.
22 Франка І. Одвертий лист до Галицької української молодежі //
Зібр. творів: У 50 т. - К., 1986. - Т.45. - С.405.
» Наші цілі // ЛНВ. - 1922. - Т.76. - Кн.1. - С.5.
Питання для обговорення
1. Визначення поняття "функція" радіомовлення.
2. Функції засобів масової інформації в окресленні укра-
їнських та зарубіжних вчених.
3. Який характер мають функції радіомовлення?
4. Дайте визначення функцій радіомовлення.
5. Які процеси в Україні органічно виражають функції
радіомовлення?
6. Суть функції інформування.
7. Фази розвитку громадської думки під впливом радіо-
мовлення та інших засобів масової інформації.
8. Психолого-педагогічні механізми формування громад-
ської думки.
9. Історична зумовленість пропагандистської функції ра-
діомовлення.
10. Призначення пропагандистських радіопередач.
11. Особливість агітаційно-організаторської функції ра-
діомовлення в Україні.
12. Напрями реалізації агітаційно-організаторської функ-
ції.
13. З чим пов'язане виявлення просвітницько-педагогічної
функції в сучасних умовах?
142
14. Які ви знаєте групи просвітницько-педагогічних пере-
дач?
15. Основні національно-педагогічні засади виховної фун-
кції радіомовлення.
16. Чинники, від яких залежить виховний вплив радіопере-
дач.
17. Специфічні чинники естетичного впливу радіопередач
на слухачів.
18. На яких засадах повинні базуватися розважальні ра-
діопередачі?
19. Які види спілкування здійснюються за допомогою ра-
діо?
20. Особливості спілкування людей за допомогою радіо.
21. Охарактеризуйте залежність ефективності радіоспілку-
вання людей від журналіста.
22. Визначальна роль інтегруючої функції радіомовлення.
143
РОЗДІЛ V
Різновиди радіомовлення
За сферами діяльності всі програми українського ра-
діомовлення можна поділити на: а) суспільно-політичне,
б) художньо-мистецьке, в) рекламне. До першої сфери на-
лежать інформаційні, політико-ідеологічні, історично-
культурологічні, соціально-економічні, освітньо-пізнаваль-
ні, релігійні, передачі для дітей та юнацтва. Друга сфера
охоплює літературно-драматичні і музично-розважальні
передачі. Третя, наймолодша сфера - рекламна інформа-
ція.
Зрозуміло, що цей поділ дещо умовний, він зроблений
переважно за предметно-тематичним принципом. Перша
сфера далі поділяється за іншими засадами: функціональна
(з якою метою?) і адресна (для кого?). Друга сфера поділяє-
ться на складові - літературу, драму, музику, тобто в осно-
ві предметно-тематична ознака: що відображається, що є
змістовною ознакою програми.
Може видатися, абстрагуючись від назв цих двох сфер
радіомовлення - "суспільне-політичне" і "художньо-
мистецьке", - що ніби друга сфера мовлення не суспільна,
не має політико-ідеологічного забарвлення. Це не зовсім
так. У будь-якій країні засоби масової інформації, у тому
числі і радіомовлення, політико-ідеологічно заангажовані і
мають суспільний характер. Отже, літературно-драма-
тичні, музичні програми також спрямовані на пропаганду
національно-духовних цінностей, художнє виховання ра-
діослухачів на здобутках національного і світового мисте-
цтва, формування і задоволення їх естетичних смаків. От-
же, суспільний характер таких програм не викликає
сумніву. Діапазон прояву ідеолого-політичних тенденцій
простежується у відборі тих чи інших творів для ефіру і ви-
конавців, у планово передбаченій підготовці музичного
"фону" того чи іншого мовлення. Суспільно-політична за-
ангажованість випливає з високої ідеї служіння своєму на-
родові та культурі людства. "Журналіст, обдарований, але
144
хиткий у своїх патріотичних почуваннях, не є придбанням
для журналістики"1, - зазначав Степан Сірополко.
Настрій, емоційний тонус аудиторії, що створюється
музичними радіопрограмами, мабуть, також можна відне-
сти до важливих суспільно-ідеологічних чинників. Отже,
можна зробити висновок, що відокремлення художньо-
мистецького радіомовлення від 'суспільно-політичного і
деяке протиставлення одне одному, що виникає у суто
термінологічному аспекті, має дедцо умовний характер.
Певна частка умовності допускається і тоді, коли
окремо розглядаємо інформаційне мовлення. Адже у ши-
рокому розумінні всі програми, що транслюються по ра-
діо, несуть ту чи іншу інформацію. Однак є підстави виок-
ремлювати із суспільно-політичного мовлення інфор-
маційне. Випуски новин характеризуються універсальністю
тематики інформації, що йде звідусіль до кожного радіо-
слухача, їх зміст складається із найрізноманітніших опера-
тивних повідомлень із усіх сфер життєдіяльності України і
світу. У зв'язку з цим інформаційне радіомовлення - це
окремий вид українського радіомовлення, основне призна-
чення якого полягає у тому, щоб постійно тримати насе-
лення України в курсі поточних новин. Зрозуміло, що воно
функціонує не ізольовано, а в тісній органічній єдності з
усіма суспільно-економічними, освітньо-виховними про-
грамами. Радіожурналістика, як і вся журналістика, образ-
но кажучи, перебуває на перехресті інформування й гро-
мадської діяльності.
Радіомовлення - це складне, багатогранне, поліфунк-
ціональне виробництво. Специфічний його характер поля-
гає в тому, що воно є своєрідним виробником національ-
но-духовних цінностей у досить-таки великих обсягах
щодоби. Зібрані разом програми одного дня (хоч би ті, що
піддаються переводу у текстову форму) склали би декілька
томів у сотні сторінок. Таке виробництво також має свою
внутрішню структуру, свої способи розподілу праці: чис-
ленного загону радіожурналістів - кореспондентів, репор-
терів, оглядачів, коментаторів, редакторів, а також опера-
торів, режисерів, дикторів, акторів та інших співпра-
цівників, які забезпечують безперервну дію "ефірного кон-
веєра". Від технологічної структури радіовиробництва та-
145
кож до певної міри залежить запропонований поділ укра-
їнського радіомовлення на види.
Інформаційні радіопрогрсіми
Радіожурналісти в інформаційних випусках оператив-
но розповідають про факти, події, що відбуваються в
Україні і світі. Вони охоплюють політику, економіку, нау-
ку, літературу, мистецтво, музику, спорт, техніку, релігію,
право, міжнародні відносини, побут, відпочинок, мораль
тощо. Поділяючи інформаційні повідомлення за темати-
кою, В.Миронченко у підручнику "Основи інформаційного
радіомовлення" (1996) розрізняє такі інформації: політич-
ну, економічну, наукову, культурну, правову, соціологічну,
статистичну, релігійну.
За формою подання виділяє два види інформації - тек-
стову та звукову. За способом підготовки інформація діли-
ться на заплановану, непередбачену, спеціальну.
Інформаційні випуски ("Новини"), інформаційно-
аналітичні програми звучать на хвилях Національної ра-
діокомпанії України, обласних, міських, районних радіо-
організацій, приватного (недержавного) радіомовлення.
По другій і третій програмах Українського радіо переда-
ють інформаційно-музичні програми.
Головна редакція інформації творчо-виробничого
об'єднання інформаційно-публіцистичних програм Націо-
нальної радіокомпанії України готує інформаційні випуски
і програми на перший, а також другий і третій канали
Українського радіо.
Інформаційні та інформаційно-аналітичні матеріали по
першій програмі Національної радіокомпанії України зву-
чать в основному під рубриками "Факт і коментар",
"Новини економіки". "Про це говорять". "Депутатський
тиждень". "Проблема крупним планом". "Проти злочину",
"Проблеми приватизації". "Фінансові горизонти". "Огляд
редакційної пошти" та ін.
В інформаційних випусках і програмах звучать опера-
тивні повідомлення про діяльність Адміністрації Прези-
дента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, міні-
стерств і відомств, політичних партій та громадських
146
організацій, а також економічні, культурні, зарубіжні но-
вини, спортивна інформація, повідомлення Держгідромет-
центру України.
В Автономній Республіці Крим та в областях (крім До-
нецької та Київської) діють корпункти Національної ра-
діокомпанії України, у яких працюють власні кореспон-
денти. Щоденно від штатних і • позаштатних кореспон-
дентів до Головної редакції інформації надходить 50-60
текстових і 30-35 звукових повідомлень (плівок). Це - ма-
теріали на різноманітні теми суспільно-політичного, соці-
ально-економічного, культурно-мистецького, спортивного
життя тощо.
Під рубриками "Міжнародний огляд" і "Міжнародний
коментар" звучать повідомлення світових інформаційних
агентств, оперативні огляди політологів, журналістів-
оглядачів важливих міжнародних подій.
Зарубіжні кореспонденти Національного радіо регуля-
рно засобами телефонного зв'язку висвітлюють основні
події міжнародного, внутрішньо-політичного, соціально-
економічного та культурного життя країни їхнього пере-
бування. Значна увага приділяється розвитку двосторонніх
відносин з Україною в усіх галузях, взаємодії держав на
міжнародній арені, зокрема в міжнародних організаціях,
діяльності українських дипломатичних представництв,
життю діаспори.
Рубрика "Двосторонні перспективи" містить текстові
та звукові повідомлення про стан і розвиток двосторонніх
відносин України з іншими державами, що відповідає ба-
гатовекторності зовнішньої політики України. Висвітлюю-
ться візити в Україну глав держав та урядів, парламентсь-
ких та бізнесових делегацій, а також перебування високих
посадових осіб України в інших державах, налагодження
та розвиток торговельно-економічних, науково-техніч-
них, культурних взаємозв'язків, діяльність дипломатичних
представництв держав в Україні.
"Європейський вибір" розповідає про основні події,
пов'язані з реалізацією стратегічного курсу України на ін-
теграцію до європейських структур: Україна - ЄС, Украї-
на - НАТО, Україна - Рада Європи та інші організації;
взаємодію зі світовими фінансовими установами: ЄБРР,
147
Світовим банком, МВФ. Містить повідомлення кореспон-
дентів, коментарі політичних оглядачів Національного ра-
діо та незалежних політологів, інтерв'ю з посадовими осо-
бами, депутатами, експертами.
Інформаційні випуски готують радіожурналісти в кож-
ній області. Наприклад, у Дніпропетровську звучать що-
денна інформаційна програма "Дніпрова хвиля", тижнева
інформаційна програма "Дніпропетровщина", тематичні
інформаційні програми "Фінансові новини". "Агро-
вісник", а також тижнева інформаційно-публіцистична
програма "Життя-бутгя".
У Рівному по першій програмі радіомовлення переда-
ють п'ятихвилинні "Огляди новин", десятихвилинні "Ін-
формаційні ВИПУСКИ". 15-хвилинні вечірні "Репортерські
щоденники", щопонеділка інформаційно-аналітичні випу-
ски "Рівненського радіотижня" і щотижневі інформаційно-
аналітичні передачі "З перших уст", у яких з коментарями
про виконання загальнодержавних і місцевих програм со-
ціально-економічного розвитку, події в Україні та області
виступають голова облдержадміністрації, його заступники,
керівники управлінь і відділів облдержадміністрації. По
другій програмі радіо "Нова хвиля" (РМ 68,2 м) звучать
інформаційні випуски "Огляд регіональних новин". "Такі
справи". "За межею". "Вечір над Рівним". "Опівдні".
"Спортивні новини". Журналісти працюють у прямому
ефірі. Найважливіші події з життя висвітлюються у підсум-
ковому випуску новин "Резонанс". "Коментар дня".
Тричі на день звучать інформаційні випуски по Луган-
ському обласному радіо. Постійні рубрики: "Робота рад".
"Турботи села". "Прес-інформ облдержадміністрації пові-
домляє". "Справи шахтарські". "Новини, культурного
життя". "Спортивна сторінка" та ін. Інформаційно-аналі-
тичний огляд подій тижня - у передачі "Панорама".
"Обласні вісті" радіослухачі Миколаївщини можуть
почути десять разів на тиждень. По Сумському обласному
радіо звучать "Інформаційні випуски". "Новини". "Інфор-
маційно-музична програма "10 х 10".
Інформаційно-аналітичні матеріали Закарпатське об-
ласне радіо подає під рубриками "Економіка області: рест-
руктуризація продовжується". "Підприємство в умовах
148
приватизації". "Інвестиції - засіб економічного розвитку".
"Раціональне використання енергоносіїв - вимога часу".
"Стратегія і тактика лісогосподарювання - нові економічні
підходи". ''Зменшити силу екологічного удару на людей".
"Як живеш, ґаздо?". "Кооперування фермерів - форма
створення потенційних товаровиробників". "Чому АПК
зазнає збитків?". "Переробну галУзь - на високий рівень".
"Чисті джерела". "Хроніка культурно-мистецького життя".
"Мистецька палітра". "Мистецький калейдоскоп". "Запи-
туєте - відповідаємо". "Круглий стіл". "Ідеологія держави
в анфас ^ в профіль". "Політична і економічна ситуація у
розрізі сьогодення".
Підщговка інформаційних випусків та програм - це
складний творчий процес, в основі якого лежить відбір і
верстка, тобто упорядкування, поєднання окремих найак-
туальніших журналістських творів у відведеному часовому
відрізку для інформаційної передачі та їх оцінка. Щоби
слухач довідався не лише про перебіг подій, але й почув
оцінки з приводу подій, випусковий редактор повинен бу-
ти журналістом високої професійної кваліфікації, досвіду і
національної свідомості.
Верстаючи інформаційний випуск чи програму, завжди
потрібно думати про тематично-змістовну наповненість,
композиційну побудову і жанрову різноманітність матері-
алу. Доцільно підбирати інформацію за розділами: акту-
альні політичні, виробничі, наукові, культурні, спортивні
новини тощо. Порядок розташування їх залежить від важ-
ливості на той чи інший момент. Щоб вибудувати матеріа-
ли в єдину інформаційну передачу, потрібно дотримувати-
ся певних умов верстки.
Насамперед слід враховувати політичну важливість
події, про яку розповідається в інформації. Якщо можна
сказати, що перша фраза інформаційної замітки значно
визначає успіх її сприймання, то перша інформація у випу-
ску також значно впливає на "долю" його сприймання.
Повідомлення, що відкриває випуск, повинно бути найва-
жливішим, політичне значущим для радіослухачів. Другою
ставлять також важливу інформацію, але яка за своїм зна-
ченням і актуальністю поступається першій. Третя інфор-
мація за важливістю поступається першим двом. Але це не
149
означає, що вона повинна бути менше цікавою, потріб-
ною. Матеріали в інформаційному випуску слід верстати за
політичною важливістю, враховуючи необхідність "полег-
шення" інформації з наближенням випуску до кінця. Закін-
чується передача відомостями про погоду, хоча повідом-
лення про погоду можна подавати і на початку інформа-
ційного випуску.
Верстка програми від найскладнішого до найпрості-
шого зумовлена психологічними особливостями сприй-
мання інформації на слух. Завантажуючись фактами, іме-
нами, цифрами, оцінками ситуацій, увага слухачів притуп-
ляється, слабне й здатність до сприймання та переробки
нових повідомлень. Залежно від цього поступово зни-
жується змістовно-тематична складність випуску, що не
вимагає від слухачів напруженої, зосередженої у^аги.
Другою важливою умовою побудови інформаційного
випуску є дотримання тематичної єдності. Якщо, наприк-
лад, перша замітка повідомляє про важливий іля України
народногосподарський успіх на Донеччині, то з|а нею треба
подавати супутню інформацію з інших регіонів держави
(позитивну чи критичну). Актуальна інформація з полі-
тичного життя повинна супроводжуватися іншим матеріа-
лом, що стосується цієї події, або відгуками на неї чи ко-
ментарем. Умова тематичної єдності передбачає добір
новин у блоки (добірки), подачу їх під спільними рубри-
ками.
Третя умова побудови випуску стосується "географії"
інформаційних повідомлень. Вона передбачає подачу но-
вин із різних областей. Якщо за тематикою важливі новини
з різних географічних пунктів збігаються, то можливе їх
об'єднання у спеціальний блок в рамках програми, але це
трапляється рідко. Інколи дві або декілька заміток з одно-
го регіону, від однієї політичної партії чи якоїсь країни
об'єднуються у випуску за методом контрастного проти-
ставлення. Можливі також інші варіанти і способи верс-
тання випуску новин, але за будь-яких умов цей процес
підпорядкований основному завданню - відтворити живу
картину дня у динамічному розвитку з відповідним підсум-
ковим інформаційним випуском.
150
Четверта умова верстки інформаційного випуску пере-
дбачає оптимальне розташування коротких і довгих мате-
ріалів, текстових і записаних на плівку репортажів, звітів,
інтерв'ю, коментарів. Щоб не було одноманітності, потрі-
бно вдало чергувати жанри, дбати про використання у ко-
жному випуску різноманітних радійних форм. Такий підхід
до верстки матеріалів сприятиме зміні темпоритму переда-
чі. Прискорення темпу читання має чергуватися з його
уповільненням, змістовна напруженість з її полегшенням,
посилення голосу з його послабленням. Завдання полягає в
тому, щоб, не перериваючи нитку розповіді, плавно пере-
ходити ви одного повідомлення до іншого і при переході
щоразу збуджувати інтерес до наступного повідомлення.
Політико-ідеологічні передачі
Радіомовлення, як і інші засоби масової інформації, ві-
діграє у поштико-ідеологічному житті суспільства подвій-
^ Іт
дукує), і тв комплекс ц глядних, ду центи в кон радіо, тако цьких сил ідеологічно шує велику розвитку н софії націоь на цінності Держав мим лакму< радіоорган :
Ірить (продукує). За тим, яку ідеологію, який ннісних орієнтацій, яку систему ідейно-світо-овних і моральних цінностей пропагує, які ак-•ексті суспільно-політичної ситуації розставляє : з'ясовується характер і потенціал державни-' суспільстві, уточнюються оцінки політико-о процесу його учасників. Україна тепер вирі-важливу проблему відновлення, відтворення і ціональної цивілізаційної ідентичності, філо-ально-державного усамостійнення в орієнтації агальнолюдського звучання, творче спрямування радіопередач і є тим са-овим папірцем, за яким перевіряються "якість" $ації, моральна, громадянська, світоглядна по-
зиція журналіста. Чимало програм і передач центрального
національного і місцевого радіомовлення є активними но-
сіями полігики та ідеології українського державотворення,
виконує консолідуючу, будівничу роль в утвердженні пра-
вового, демократичного, соціально-орієнтованого суспіль-
ства. До гаких передач належали і належать "Конституція.
Держава. Стабільність". "З думою про державу". "З відпо-
151
відальністю перед державою". "Політична студія". "Со-
борність". "Україна і світ". "На злобу дня". "Альтер-
натива: політика, економіка, право". "Лідери" (огляд полі-
тичного, економічного, культурно-духовного життя Укра-
їни), "Депутатський тиждень". "На сесії Верховної Ради
України" та ін.
Наприклад, у передачі "З думою про державу"/висту-
пали керівники уряду, галузей народного господарства,
відповідальні працівники з Адміністрації Президента
України, керівники областей, районів, трудових колекти-
вів, наукових установ - люди, що безпосередньо/причетні
до справи державного будівництва. Вони намагалися до-
помогти слухачам глибше зрозуміти логіку тих/складних
державотворчих процесів, що відбуваються в нашому сус-
пільстві, збагнути кожному і свою роль у розбудові власної
країни.
Головний зміст передачі "Соборність" - (Йлософське
осмислення громадянської сутності, національного самоу-
свідомлення, виховання патріотизму, відчуття
до суспільної праці українського народу і й
дальності за державу.
Програма "Політична студія" заснована І
лошення незалежності України. Виходить в е
тиждень: у понеділок і середу у вечірні годиі
Основна увага в ній приділяється неупередже;
тивному висвітленню суспільно-політичної
Україні, діяльності державних інституцій, політичних ор-
ганізацій та їх лідерів, її головне завдання - сприяти ста-
,ства, фор-
новленню українського демократичного суєті
муванню політичної культури населення, у
його волі до творення свого майбутнього на
ричетності
го відпові-
рік прого-
ір двічі на
\ - з 20.30.
ому, об'єк-
ситуації в
вердженню
засадах за-
Іітика і
ІЛІ З ПОГ
гальнонаціональних Інтересів тощо.
Запроваджено рубрики "Суспільство, політика ми
"Українська державність: ідеї, концепції, моделі з погляду
історії і сучасності". У переважній більшості передач вико-
ристовуються листи слухачів, котрі пропонують різномані-
тні теми обговорення, висловлюють своє бачення вирі-
шення тих чи інших проблем будівництва Української
держави. Радіожурналісти і учасники програми аналізують
152
складні політико-ідеологічні, морально-психологічні про-
блеми в Україні.
"Фактор часу" - порівняно нова програма, звучить
протягом тижня (крім суботи і неділі) о 15 годині 10 хви-
лин. У ній порушуються соціальні, політичні, культурно-
освітні, правові, етно-політичні та інші питання.
До мікрофона запрошуються люди, які добре знані в
Україні та поза її межами, - відомі політичні і громадські
діячі, керівники міністерств і відомств, котрі з державниць-
ких позицій коментують ту чи іншу проблему. Передача
користується великою популярністю у слухачів. Про це
свідчить редакційна пошта.
Передача "Україна і світ" звучить щосуботи. Вона
охоплює велике коло питань зовнішньої політики, еконо-
мічної діяльності нашої держави. Детально висвітлюються
стан і перспективи її взаємовідносин з іншими країнами,
міжнародними організаціями. У передачі використовують-
ся матеріали з прес-конференцій, спеціальних кореспон-
дентів, інтерв'ю українських і зарубіжних дипломатів, бе-
сіди за "круглим столом" за участю науковців, відпові-
дальних працівників Адміністрації Президента, Міністерс-
тва закордонних справ, де обговорюються, зокрема, пи-
тання національної безпеки, взаємин з країнами Заходу і
Сходу, геоекономічний стан України сьогодні і завтра.
Різні політико-ідеологічні питання висвітлюють також
обласні радіоорганізації. Наприклад, по Луганському об-
ласному радіо звучать тематичні передачі "Держава і ми",
"Депутати і життя", по Миколаївському - "Людина і вла-
да", по Сумському - "Хто є хто?", по Рівненському -
"Скрижалі рівноправ'я". У цій передачі висвітлюються пи-
тання міжнаціональних стосунків в області. "Студія полі-
тична" - так називається щотижнева 20-хвилинна радіопе-
редача, яка звучить кожної середи о 18-й год. 20 хв. по
Львівському обласному радіо. Вона присвячена процесам
державотворення, діяльності політичних партій, громадсь-
ких організацій в Україні. У ній беруть участь відомі полі-
тики, вчені, народні депутати, господарники.
Плюралістичний, дискусійний характер політико-ідео-
логічних передач повинен не сіяти суспільну дестабілізацію
і розбрат, а цілеспрямовано підтримувати утвердження
153
української національної ідеї, що ґрунтується на глибоких
історичних традиціях, які ведуть свій родовід з життєдай-
них джерел Київської Русі, Галицько-Волинського князівс-
тва, Козацької держави, Української Народної Республіки
і є своєрідною духовною субстанцією, розпростореного на
історичний час та культурно-етнічний простір буття укра-
їнського народу та поріднених з ним історичною долею
інших етносів.
Для України є актуальним збереження своєї самобут-
ності, національної ідентичності, духовного і культурного
відродження народу. Інакше ціна духовної інфляції дорого
коштуватиме нам і нашим нащадкам. Зумовлено це не
тільки подоланням тоталітарної спадщини, а й тим, що
наше суспільство нерідко стає об'єктом експансивного
духовного, ідеологічного, культурного, інформаційного
впливу. Тому дуже важливо пропагувати уніфіковану осві-
тянську, гуманітарну політику, економічну інтеграцію ре-
гіонів, функціонування української мови в кожній клітині
державного організму, що сприятиме національному са-
моототожненню українців, порозумінню між українськими
громадянами різних національностей і досягненню мети -
побудови Української держави.
Історико-культурологічні передачі
"Ідея державного самоздійснення" (О.Ольжич) не про-
росте врожайне в суспільній свідомості, якщо не посилить-
ся процес національного самоусвідомлення, самоіденти-
фікації українського народу. "Без формування певного ти-
пу культури, який би перетворився на основу державності,
ускладнюється процес досягнення повноти національного
самоусвідомлення в умовах власної держави. І навпаки, без
національної самоідентифікації суспільство не формує не-
обхідний для зміцнення основ державності тип культури, -
зазначив Микола Жулинський. - Саме тому національний
фактор або ширше - націоналізм - відіграє сьогодні визна-
чальну роль у формуванні системи ціннісних орієнтацій"2.
Доречно згадати, як Ентоні Д.Сміт визначив поняття
"націоналізм". "Це доктрина про культуру й символічну
мову та свідомість, його найперше завдання - створити
154
світ колективних культурних ідентичностей або культур-
них націй"3.
Український народ ще нині пожинає плоди багатові-
кового примусового відторгнення від власної мови, куль-
тури, історії, від їх морально-етичних норм і традицій, від
загальнонаціональних базових цінностей.
Великий психологічний вплив на відродження історич-
ної пам'яті, духовно-культурний розвиток народу, "про-
ростання" національного "Я" .справляють історико-куль-
турологічні передачі. Серед них авторські програми: "Рік
високого сонця" Євгена Сверстюка, "Відроджені імена"
Юрія Шаповала, "Звенигора" Анатолія Скрипника і Вла-
дислава Версткжа, 'Театр, захований в архівах" Валерія
Гайдебури, "Нескорена церква" Івана Біласа, "Божа іскра
Івана Огієнка" Миколи Тимошика, "Театр і книга" Леоні-
да Криворучка, "Україна і Крим: спільність історичної до-
лі" Володимира Сергійчука і Василя Чумака, "А ми ту ко-
зацьку славу піднімемо" Івана Біласа і Михайла Сироти,
"Українська ікона. Погляд через століття" Дмитра Степо-
вика, "На хресті слова розіп'ятий" Юрія Коваліва, присвя-
чена творчості Євгена Маланюка, "Подвижники українсь-
кої ідеї" Василя Яременка, "На межі тисячоліть" Василя
Герасим'юка. "Пошуки майбутнього" (Чесно про минуле і
сміливо про майбутнє) Віктора Мороза, "Якби ми вчились
так, як треба" Анатолія Погрібного та ін.
Різні аспекти національно-духовного розвитку особи,
української нації розглядають також автори і учасники пе-
редач "Золоті ворота" (сторінки нашої історії), "Зі спад-
щини М.Грушевського" (Історія України-Руси). У щотиж-
невій програмі "Український історичний календар" по-
дається інформація про дати, події, явища і найвидатніші
постаті української історії. Образ рідного краю крізь при-
зму його родоводу, краєзнавчих етюдів, шкіців з історії
міст і сіл постає перед слухачем у щотижневому радіожур-
налі "Рідний край". Культурологічна прямоефірна про-
грама "Ярославів вал" насичена матеріалами про най-
більш помітні явища культурного життя України. У ній
розглядаються проблеми, пов'язані з вітчизняною історі-
єю, українською духовністю, менталітетом. У програмі по-
даються також історичний та християнський календар, но-
155
вини з видавництв, інформація про новітні дослідження
істориків, філософів, розповіді про визначних осіб Украї-
ни, пісні, музика.
Великою популярністю користується програма Емми
Бабчук "Суботні зустрічі", у яких розглядаються глибинні
пласти української національної духовності, проблеми
розвитку української культури, мистецтва, формування
державницького мислення, почуття патріотизму. За участю
провідних українських митців готується і звучить програ-
ма з питань етики "Салон". У програмі "Варіації на тему"
мовиться про творчість видатних представників світової
культури.
Відомо, що духовність нації становлять найрізномані-
тніші форми національної культури. Духовний потенціал
нації - передумова і головний рушій соціально-еконо-
мічного оздоровлення суспільства. Якщо кожний громадя-
нин України прагнутиме, мовлячи словами Івана Франка,
"виростати духом", формуватиме українською мовою но-
вий, запліднений ідеєю повсякчасного руху і зросту духов-
но-національний клімат у суспільстві, то держава досягне
динамічного розвитку.
В історико-культурологічних передачах наголошуєть-
ся, що подолання національно-духовної кризи є одним із
головних чинників виходу з політичної та економічної
кризи, стабілізації промислового і сільськогосподарського
виробництва. Добре, що більшість авторів і учасників цих
радіопередач намагається розглядати українську історію,
культуру, духовність через призму органічних зв'язків із
процесами в зарубіжжі. Тоді стає очевидним, що Русь-
Україна була однією з наймогутніших, найосвіченіших
країн Європи.
"Національне та соціальне самопочуття радіоаудиторії
тісно пов'язані між собою. Вони відображають особливості
етносоціальної політики регіону, держави в цілому, - слу-
шно підкреслив заступник генерального директора Одесь-
кої телерадіокомпанії, кандидат політичних наук Іван Нє-
нов. - Думаю, що на державному рівні треба розпочати
розробку загальної етнокультурної та етносоціальної про-
грам. Вони повинні враховувати проблеми етносів усіх ре-
гіонів України, а також питання формування української
156
самосвідомості, незважаючи на національність"4. Цю
принципово важливу думку намагаються враховувати під
час тематичного формування програм на Одеському радіо.
Тут, наприклад, п'ятьма мовами читають в ефірі історію
України: українською, російською, болгарською, молдав-
ською, гагаузькою. Радіослухачі схвально відгукуються
про цикли та рубрики передач "'Плекайте мову". "Якого
роду-племені?". "Краю мій красний, роде прекрасний".
"Історичні постаті України". "Дійди до серця. Україно!".
Визначальною ідеєю цих передач є думки Миколи Хвильо-
вого, який казав: куйте свою "залізну волю" і віднайдіть
"загублену у віках віру" в наш народ, у наше майбутнє, в
нашу молоду державу.
Стрижневою темою передач циклу "Краю мій красний,
роде прекрасний" є відображення історії і традицій сіл та
міст регіону. Особлива увага приділяється розповідям про
місцеві легенди та національні традиції й обряди, що виді-
ляють певний населений пункт з-поміж інших. Наприклад,
деякі передачі розповідають про різні обряди сватання, ве-
сілля та вечорниць, відзначення релігійних та народних
свят. Одещина є місцем переселення людей майже з усіх
куточків Європи, тому й існує багато обрядів, які відріз-
няються не тільки етнічною приналежністю, а й суто тери-
торіальною. Передачі етнічної, етносоціальної та історич-
ної тематики виконують певні функції. Наталія Атанасова
виокремлює такі з них: 1. Етнодиференційна функція,
тобто підвищення рівня національної свідомості; 2. Соці-
альна функція - підтримання національного самопочуття;
3. Формування морально-ціннісних стереотипів мислення.
"Дивосил" - так називається програма студії вихідного
дня Рівненського обласного радіо. Виходить щонеділі о
20 годині. Назва її не випадкова. Дивосил - це лікарська
рослина, що широко використовується у народній меди-
цині як загальнозміцнюючий засіб після важких захворю-
вань, поранень. Наша держава - морально хвора. Завдання
"Дивосилу" - допомогти духовно вилікувати її, позбавити
недуг, які виникли на ґрунті комуністичної командно-
адміністративної системи. Люди повинні жити у злагоді,
відчувати себе господарями у своїй державі, знати її мову,
розвивати культуру, боротися з насиллям. Не менш важли-
157
ва тема - непереможний дух українського народу, його па-
тріотизм, любов до рідної землі, своїх першокоренів.
Спектр тем, які висвітлюються у радіопрограмі "Дивосил",
надзвичайно широкий.
На хвилях Сумського обласного радіо систематично
звучить цикл передач "Спадщина", яку веде досвідчений
журналіст, поет, літературознавець, член Спілки письмен-
ників України Віктор Скакун. З цієї програми слухачі дові-
далися про маловідомі сторінки з біографій видатного
українського письменника, історика, критика, переклада-
ча, етнографа, мовознавця, культурного діяча Пантелей-
мона Куліша, українського поета-лірика Олександра Оле-
ся, визначного українського прозаїка, поета, публіциста,
критика Миколи Хвильового, відомих українських пись-
менників Бориса Антоненка-Давидовича, Івана Багряного,
без творчості яких важко уявити історію, культуру і життя
українського народу. У радіопередачах "Із історії рідного
краю" широко розкривають, коментують, оцінюють забу-
ті, заборонені раніше факти з історії минулого Слобожан-
щини, аналізують сучасне культурне життя.
Радіопередача "Отчі пороги" Закарпатського обласно-
го радіо розкриває зв'язок минулого із сучасним, показує
кращі здобутки у культурі, мові, формуванні національної
гідності, збереженні звичаєвості, родинних традицій. Бать-
ківський, материнський поріг - початок відліку добрих
справ кожного з нас, утвердження сімейних, родинних, на-
ціональних моральних цінностей, вироблення української
історичної пам'яті - основне коло питань цієї передачі.
"Луганшина - рідний край" - так називається щотижневик
Луганського обласного радіо. Про історію рідного краю,
історичну та культурну спадщину українського народу мо-
виться в передачі "Відродження" Миколаївського облас-
ного радіо. У радіопередачі "Сторінки історії" Львівського
обласного радіо (звучить два рази на місяць по 25 хв.) бе-
руть участь провідні вчені Галичини, України, діаспори.
Своїми бесідами вони заповнюють інформаційний вакуум,
який упродовж десятиліть витворювала комуністична іс-
торіографія, доносять до слухачів правду про українські
історичні події в європейському і світовому контексті, роз-
повідають про видатних діячів України.
158
Добротворча енергія радіослова вселяє оптимізм, що
на духовно-культурному, морально-етичному потенціалі
українського народу можна власними силами побудувати
Українську державу. Людина тоді має гідність, коли знає,
що створено її руками, розумом і серцем.
Соціально-економічні передачі
Соціально-економічні процеси в Україні висвітлює де-
кілька програм Національної4 радіокомпанії. Основною
темою щоденної програми "Діловий вісник" є реформи в
економіці України, соціально-побутові аспекти життя лю-
дей. Радіожурналісти, учасники передач роздумують над
проблемами переходу до ринкової економіки, організації
управління виробництвом на державних, акціонованих
приватних підприємствах, фірмах. Звертають увагу на пси-
хологію людей, які в процесі роздержавлення і приватиза-
ції стають власниками. Мова йде про соціальний захист
населення, приватизацію квартир, використання майнових
сертифікатів, отримання дивідендів тощо.
У радіопрограмі "Ринок від "А" до "Я" беруть участь
представники Фонду Держмайна, Кабінету Міністрів
України, голови постійних парламентських комісій, відомі
вчені, зарубіжні експерти, підприємці, представники нових
ринкових структур. Вони розповідають про переваги еко-
номічних реформ, зокрема, про приватизацію, відповіда-
ють на запитання слухачів під час транслювання програми
в ефір, а також після її завершення.
У передачі "Банкір" розглядаються питання банківсь-
кої діяльності: про роль банків у здійсненні економічних
реформ, функціонування господарських структур тощо.
Програма "Споживач" висвітлює рух на захист спожи-
вачів товарів, розповідає про якість виробів і послуг, по-
рушує питання соціального захисту населення тощо.
Передачі найстарішої радіостанції "Колос" адресують-
ся сільським слухачам і висвітлюють питання реформуван-
ня колгоспів і радгоспів, організації сільськогосподарсько-
го виробництва, поліпшення умов життя сільських
трудівників. Радіостанція розповідає про зарубіжний до-
свід господарювання, виставки та ярмарки сільськогоспо-
159
дарської продукції і техніки, порушує проблеми збережен-
ня чорноземів і підвищення їх родючості.
У суботу і неділю з 6-ї години ЗО хвилин слухачі мо-
жуть налаштовуватись на культурологічну хвилю радіо-
станції "Колос", їх співрозмовниками в цей час є, зазви-
чай, відомі поети, композитори, актори, учасники
художньої самодіяльності.
Заслуговує на увагу практика послідовного і цілеспря-
мованого висвітлення економічної тематики в програмах
Національної радіокомпанії України. У них звучать репор-
тажі з місця подій, короткі інтерв'ю громадян різних про-
фесій, їхні листи з конкретних проблем: чи йдеться, напри-
клад, про промислову і соціальну політику, чи про роз-
виток і функціонування банківської системи, про хід пода-
ткової реформи і залучення іноземних інвестицій у різні
галузі виробництва, про напрями діяльності уряду чи по-
зитивний досвід роботи підприємств, сільськогосподарсь-
ких колективів у нових умовах. Листи супроводжують ана-
літичні коментарі керівників Кабміну, міністерств і
відомств, радників Президента України з економічних пи-
тань, глав держадміністрацій всіх рангів, провідних еконо-
містів про реальний стан економічних перетворень у краї-
ні, перспективність цих реформ і що заважає нашому
поступу.
Слід відзначити дуже цікавий експеримент, який здійс-
нює кілька років поспіль Національна радіокомпанія
України. Першим її вагомим здобутком було видання кни-
ги "Економічні стратегеми України". Створювалася вона
не за письмовим столом, а перед мікрофоном першого ка-
налу Українського радіо у формі діалогу інтелектуалів. Ді-
алогу глибоко аргументованого, переконливого, профе-
сійного. Протягом майже року його вели між собою
відомий в Україні та поза її межами вчений, доктор еконо-
мічних наук, професор Антон Філіпенко і Заслужений
журналіст України, відомий економічний і політичний
оглядач Юрій Сивашов. Дискусія виявилася вдалою. Про
це засвідчила велика і різноманітна редакційна пошта, яка
надійшла на адресу радіопередачі з усіх куточків України.
З 1999 року започатковано новий цикл передач
"Економічна студія: уроки і перспективи ринкових ре-
160
форм", які є продовженням попередніх діалогів, але вже із
залученням голів облдержадміністрацій, керівників мініс-
терств і відомств, науковців, слухацької аудиторії. Йдеться
про різні сфери економіки на конкретних матеріалах і фак-
тах. Якщо перша, вже згадана книга була своєрідним
"лікнепом", то на матеріалах нової програми є намір кері-
вництва Національної радіокомпанії України видати другу
книжку, але вже із вмістом прагматичного і всебічного
аналізу економічної ситуації, що складалася в Україні з
1994 року.
Активну ділову реакцію радіослухачів викликає пере-
дача "Державні діти", якою привертається увага до соці-
ально-побутових умов життя дітей-сиріт: навчання, праце-
влаштування, одержання житла тощо. Радіожурналісти її
готують на високому професійному рівні.
Різні аспекти актуальних економічно-виробничих, со-
ціально-побутових проблем висвітлюють деякі інші про-
грами центрального Українського радіо. Ці питання також
розглядають обласні, міські, районні радіоорганізації.
У Донецьку, наприклад, соціально-економічні питання
висвітлюють у програмах і рубриках "Економічний моні-
торинг". "Люди, податки, держава". "Місцева влада: про-
блеми, рішення" та ін. Інтерес запорізьких слухачів до еко-
номічних реформ викликав появу рубрик "Реформи у дії"
та "Все про приватизацію". Остання згодом переросла в
передачу. Проблеми приватизації і підтримки українського
товаровиробника на Дніпропетровщині висвітлюють у пе-
редачах обласного радіо "Кроки до власності". "Для вас".
На Луганщині про різні аспекти економічних і соціальних
питань мовлять у передачах "Проблеми регіону: сьогодні і
завтра". "Село і люди". "Споживач і ринок". Журналісти
Миколаївського обласного радіо готують циклові переда-
чі "Ринок і ми" (реформування економіки села, становлен-
ня фермерства), "Твій дім - природа" (питання екологічної
безпеки). Радіожурнал "Карпати" Закарпатського облас-
ного радіо у полі зору тримає проблеми збереження без-
цінного багатства - лісів, родючих ґрунтів, полонин, річок,
озер, водойм тощо.
По Львівському обласному радіо звучать передачі
"Господар". "Сільські зустрічі", учасники яких розповіда-
161
ють про стан справ в агропромисловому комплексі облас-
ті, наслідки його реформування на основі приватизації,
проблеми розвитку фермерських господарств. Основна те-
ма передачі "Свій до свого" - пропаганда та захист вітчи-
зняного товаровиробника, викриття неякісної продукції як
зарубіжної, так і місцевої.
Двічі на місяць у Полтавському ефірі звучить програма
Дмитра Філіпського "Реформи і реформатори". Сама її
назва розкриває тематику: реформи в економіці промисло-
вого і сільського виробництва, приватизація і пов'язані з
нею перетворення тощо. Значне місце в програмі відводи-
ться висвітленню діяльності регіонального прес-клубу з
ринкових реформ, засідання якого проводить обласна ор-
ганізація Спілки журналістів України спільно з Національ-
ною освітньою програмою ринкових реформ в Україні.
Гостями прес-клубу є підприємці і банкіри, фахівці-
економісти і фермери, промисловці і представники регіо-
нального відділення Фонду держмайна України. До участі
в передачах запрошуються юристи, спеціалісти різних га-
лузей, бірж, менеджери фірм, центру сертифікатних аукці-
онів, консультанти Міжнародної фінансової корпорації,
група яких працює в Полтаві.
Освітньо-пізнавальні передачі
Тематична спрямованість освітньо-пізнавальних пере-
дач випливає із сутності складних проблем державного бу-
дівництва, потреб радіослухачів: а) у всебічній інформації
про Україну на тлі світової цивілізації, її минуле та сучасне,
мову, природу, екологію, створення і функціонування дер-
жавно-національної системи освіти, яка, побіч формування
глибоких знань, повинна національне виховувати, згурто-
вувати, об'єднувати людей довкола національної ідеї; а
також б) у прикладній інформації з усіх сфер життєдіяль-
ності українського суспільства в контексті розвитку інших
країн.
В освітньо-пізнавальних передачах, серед яких помітне
місце займають "Педагогічні роздуми". "Сімейні вечори".
"Діти України". "Планування сім'ї". "Берегиня" та інші,
наголошується, що демократичною може бути лише та
162
освіта, яка функціонує рідною мовою, бере сили з націо-
нальних витоків. Директор Інституту українознавства Ки-
ївського національного університету ім. Т.Шевченка, док-
тор філологічних наук, професор Петро Кононенко у
виступах, бесідах, інтерв'ю по радіо наголошував, що Во-
лодимир Мономах, Г.Сковорода, Т.Шевченко, М.Макси-
мович, М. Грушевський, інші видатні педагоги та державні
діячі завжди мислили в синтезі освіту й виховання, науку й
культуру, зміст, форми освіти і'принципи та системи упра-
вління, бо, перш за все, мислили в єдності людину, землю і
космос, інтереси особи, суспільства й держави, проблеми
матеріального й духовного розвитку. Тому й стояли на по-
зиціях гуманістичної, національно-державної, правової,
демократичної педагогіки. Тип людини визначає тип сус-
пільства, тому мета освіти - формування духовної особис-
тості як основи духовної нації, цивілізації, культури. Який
педагог, керівник - такий учень. Елітну людину, націю
може сформувати тільки елітного духу інтелігенція, школа,
- таким було кредо світочів вітчизняної педагогіки. Коли
вона торжествувала - наставали періоди розквіту.
І навпаки: радянська педагогіка орієнтувалася на ро-
сійсько-імперський месіанізм і тоталітаризм, а тому - на
деперсоиізацію, декласованість, денаціоналізацію, що не-
минуче вело до дегуманізації, суспільної деградації, кризи і
людини, і держави, й освіти.
Уся наша історія, як відомо, писалася так, що ми стали
і "молодшими" братами, і недержавним (психікою, розу-
мом, волею) народом та неповноцінною нацією, через що й
наші герої-борці за суверенітет та свободу стали
"зрадниками, п'яницями, розбійниками", а зрадники й на-
віть вороги - героями... Нам пропонують виховувати дітей
і молодь на "світових", а не "національних" цінностях,
"забуваючи", що наші прапредки були творцями Трипіль-
ської, Березинецької й Черняхівської цивілізацій, могутньої
держави Київська Русь і ще того часу стали творцями вла-
сної мови й писемності, своєї релігії й філософії (антеїзму,
серця), педагогіки ("Поучення дітям" В.Мономаха) та пра-
ва ("Руська правда" Ярослава Мудрого, "Вивід прав
України" - конституція П.Орлика, універсали УНР тощо),
досягли найвищих здобутків у хліборобстві (у тому числі й
163
в Австралії, Канаді, СІНА), промисловій сфері, науці
(Україна - космічна держава). Ще в XVII ст. Україна ви-
знавалася найосвіченішою нацією-державою. Українське
воїнство, полководці найвище оцінювалися Кромвелем,
французькими, німецькими, інших країн державцями.
Нам же - центру Європи! - усе ще рекомендується
увійти "в Європу", коли не зросійщуватися, то англізува-
тися...
Не треба глумитися над собою. Вивчаймо українську
культуру, історію, педагогіку в органічних зв'язках зі сві-
товою цивілізацією і побачимо себе у справжньому, прав-
дивому дзеркалі. Варто нагадати, що 83 одруження вели-
кокнязівських родів наших були з імператорськими і
королівськими дворами Англії та Іспанії, Данії і Норвегії,
Німеччини й Швеції, Польщі та Візантії. Це свідчення то-
го, що поріднитися колись з нашою державою було вели-
кою честю. Коли Ганна Ярославівна прибула до Франції,
то вона єдина вміла розписуватися. І вона виховала короля
Франції Філіпа, інших людей, і стоїть їй постамент серед
найвидатніших людей цієї країни, але хто з нас знає, що ми
зробили внесок і в цю державу? А ректори італійських, ні-
мецьких, польських університетів, які вийшли з нашої ве-
ликої землі? І цей перелік можна продовжувати. Але в яких
підручниках це написано? Діти виростають, вважаючи, що
все багате, красиве, гідне поваги - десь там, і їхні батьки,
виходить, нічого не створили. Навіть коли няміі вчені ре-
формували Росію за Петра І, і він за один раз забрав 15
найвизначніших професорів і поставив їх єпископами, на-
віть те, що Ломоносов рік вчився у Києво-Могилянській
академії, - і те було записано, як велика шана, виявлена до
нас. Не в нас вчились, а ми, мовляв, повинні дякувати, що
вони в нас побували. Ми і радіємо, що були в нас видатні
люди. Але ж мова про те, щоб виховати покоління гідних
людей, створити державу, яка буде, до речі, спиратися на
власні сили.
Всебічне, гармонійне виховання повинно охоплювати
знання уроків історії, розуміння проблем сучасності, спро-
можність не тільки теоретично окреслити, а й реалізувати
свої плани щодо майбутнього. Оце і є українознавство, яке
повинно увійти не тільки в історію, мову, літературу, воно
164
має піти в математику, фізику, біологію, в усі предмети, які
розкривають світові феномени України, світове українство,
наш стан, нашу історичну місію.
Про нагальні проблеми освіти в Україні, зокрема, про
потрібність нових педагогічних концепцій національного
виховання - першооснови демократичних засад освіти й
виховання - наголошував у радіовисиланнях голова Все-
українського педагогічного товариства ім. Григорія- Ва-
щенка, академік АН вищої школи України Анатолій По-
грібний. Без повносилого утвердження української -
державної - мови у сфері освіти й виховання говорити про
демократизм, демократизацію у цій сфері - лише фарисей-
ство, лише лукавство, лише облуда.
На лихо, нібито якихось наднаціональних, а насправ-
ді - наскрізь прокопчених у великодержавно-російській,
імперській коптильні "демократів" розплодилося у царині
освіти немало, і то вони зчиняють галас про "нарушеніє
демократії" та "прав человєка".
А насправді? Насправді порушеними поки що зали-
шаються й історичні, й сучасні права цілої титульної нації
- українців, і водночас права ще мільйонів конкретних, да-
руйте, "человєков" цієї нації, які не мають повноти задово-
лення своїх національних запитів, які часто з боями мусять
виборювати право вчити своїх дітей українською мовою.
Національне виховання поза українською національ-
ною ідеєю, поза українською мовою - це абсурд. Звичайно,
враховувати регіональні особливості у процесі навчання і
виховання треба. Одначе відомо, як спекулюють поняттям
"регіональні особливості" відцентрові, найперше промос-
ковські політичні сили, що здійснюють у ряді регіонів
"національне виховання" на основі протидії українській
національній ідеї, українській історії, культурі.
У руках освітян, батьків - майбутнє Української дер-
жави, від них найперше залежить національно-грома-
дянська позиція, фізичне і морально-психологічне здоров'я
покоління, яке вступає чи невдовзі вступить у самостійне
життя. Різні аспекти цієї проблеми знаходять висвітлення у
передачах Головної редакції освітньо-виховних програм.
За допомогою радіожурналу "Право" реалізується
програма правової освіти. У ній розглядають проблеми
165
становлення правової Української держави, тлумачать
прийняті закони, обговорюють проекти нових законів,
дають юридичні поради. Слухачі також довідуються про
правові системи інших країн. "Ваше право" - так називає-
ться циклова передача Миколаївського обласного радіо з
правової тематики за участю представників управління
юстиції, прокуратури, міліції. Основна мета правової ра-
діопрограми "Артикул" (Львівське обласне радіо), в якій
беруть участь викладачі юридичного факультету Львівсь-
кого національного університету імені Івана Франка, пра-
цівники судів, прокуратури, адвокатури, управління юсти-
ції, - конкретно, доступно, фахово пояснити радіослухачам
приписи певного закону чи нормативного акта. Матеріали
звучать під рубриками "Запитували - відповідаємо",
"Юридичні консультації", "Один день в суді", "Юридичні
діалоги".
Головне завдання передачі "Закон і обов'язок" - про-
паганда політико-правових питань, утвердження у суспіль-
стві цивілізованих, демократичних норм і принципів. Мова
також іде про роботу і проблеми різних служб органів вну-
трішніх справ.
Радіопередача "Дім, сад, город" поширює знання серед
широкого загалу слухачів, які прагнуть науково вести до-
машнє або дачне господарство, повідомляє про нові сорти,
гібриди, породи худоби і птиці як хімічні, так і біологічні
методи і засоби захисту рослин. Слухачам радять, як утри-
мувати худобу і птицю, відгодовувати їх, надавати ветери-
нарну допомогу, доглядати за пасікою тощо. Виступають
знавці із будівництва, садівництва, городництва, квітни-
карства.
До освітньо-пізнавальних передач належать також
"Ваше здоров'я". "Автомобіль, дорога, ми". "Успіх".
"Людина і ліс". "Зелена планета". У програмі "Ваше здо-
ров'я" звучать пізнавальні матеріали та консультації з ти-
пових "домашніх" проблем: догляд за малюками, харчу-
вання, психологія сімейних взаємин, планування сім'ї
тощо. Порушуються питання, пов'язані з епідеміологічни-
ми захворюваннями, аналізуються процеси, що відбуваю-
ться на ниві охорони здоров'я, нові законодавчі акти у цій
галузі. Слухачі довідуються про сторінки історії українсь-
166
кої медицини, традиції, імена визначних вчених з цієї
сфери.
Щотижнева радіопрограма "Світ здоров'я" Львівсько-
го обласного радіо порушує проблеми медичного обслуго-
вування, суспільної і фізичної реабілітації хворих та інвалі-
дів, вітчизняної фармації, пропагування здорового способу
життя. На прохання радіослухачів авторитетні лікарі, вчені
розповідають про сучасні методи профілактики і лікування
різних захворювань, нетрадиційні і народні способи зці-
лення хворих, зокрема, про медичну синергетику, гомоток-
сикологію, хромобіологію тощо. Мовиться про християн-
ське милосердя, допомогу бідним і знедоленим.
Природоохоронні знання поширює щомісячна цикло-
ва передача "Людина і ліс". Йдеться про історію лісу, лісо-
технічні спеціальності, рекомендації щодо поведінки в лісі.
Звучать поради, як збирати гриби, ягоди, зілля, доглядати
лісових мешканців, готувати делікатеси з лісових продуктів
тощо. Слухачі довідуються про секрети догляду за лісом,
ознайомлюються з календарем природи. Автор, відомий
фітотерапевт Наталія Зубицька у програмі "Зелена плане-
та" порушує проблеми екологічного виховання, збережен-
ня здоров'я людей. Екологічну програму "Зелена хвиля"
веде Вероніка Маковій.
Радіопрограма "Дай. Боже, добрий день!" Закарпатсь-
кого обласного радіо виходить в ефір щотижня. Основні
рубрики: "Світ ваших захоплень", "Наш історичний ка-
лендар", "Чисті джерела", "Будьмо людьми", "На мериді-
анах добросусідства", "Запитуйте - відповідаємо", "З пер-
ших уст", "Гострі кути дня", "Державні справи - вирі-
шувати по-державному". Цід рубрикою "Великі, "але при-
забуті земляків імена" звучать розповіді про закарпатців,
які стали окрасою європейської і світової культури. Пізна-
вальні народознавчі програми "Мова звичаю" і "Річ" (про
історію речей, характерним для побуту українців) транс-
люють по Дніпропетровському обласному радіо.
Високу позитивну освітньо-пізнавальну, національно-
патріотичну енергію несе щотижневий радіожурнал
"Слово", який звучить по першій і третій програмах Наці-
ональної радіокомпанії України. Автори цього журналу на
яскравих прикладах показують красу і багатство українсь-
167
кої мови, заохочують до її вивчення, інформують про нові
словники. Звучать цікаві розповіді про походження окре-
мих слів і словосполучень, багатство фразеології. "Слово"
закликає кожного радіослухача відчути особисту відпові-
дальність за долю української мови, дбати, щоб вона запа-
нувала у кожній клітині державного організму. Щотижня
також звучить передача "Після "Слова" - додаток до ра-
діожурналу "Слово". Ця програма допомагає кожному,
хто хоче вдосконалювати свої знання з української мови,
пізнавати таємниці її функціонування.
З січня 1989 р. на хвилях Донецького обласного радіо
звучить навчально-пізнавальна передача "Мова рідна.
слово рідне", яку веде Анатолій Загнітко, Редактор Ірина
Черниченко розповіла, що спочатку представляли Анато-
лія Панасовича Загнітка як викладача, потім - як кандида-
та філологічних наук, а тепер - як доктора наук і завідува-
ча кафедри української мови Донецького університету,
академіка. За минулий час усього було: Загнітко вчився у
Києві в докторантурі, але приїжджав до сім'ї' і... на запис
передачі. Були довгі викладацькі відпустки, хвороба. Не
було тільки жодного пропуску. Щомісяця у визначений час
слухачі зустрічалися з його авторською програмою. І вони
щиро відгукувалися на неї. Скільки листів, зворушли-
вих слів було на підтримку ідеї української культури на
Донбасі!
Анатолій Панасович Загнітко завжди був дуже зайня-
тим. Чому ж протягом десяти років він завжди відкладає
усе, щоб сісти за друкарську машинку, щоб приїхати на
запис передачі?.. І не заради гонорарів, бо вони мізерні.
Хоч високі слова, але інакше не скажеш: він відчуває радіо
як трибуну утвердження української мови, культури на
сході країни. З цієї трибуни А.Загнітко навчився розмовля-
ти йе лише науковою "викладацькою" мовою, а - щирою,
проникливою, завжди "від першої особи", зверненою до
простої людини. "Радіопередача не є справою грандіоз-
ною, але регулярні її випуски (вже понад сто), на мій по-
гляд, - це суттєвий внесок нашого автора в те, щоб "мова -
душа предків" жила й розвивалася"5, - підкреслила
І.Черниченко.
168
Щирою любов'ю до рідної української мови позначе-
ний цикл передач "Наша дума, наша пісня" Сумського об-
ласного радіо, який готує редактор Віктор Скакун разом із
уродженцем села Курманів Недригайлівського району,
членом-кореспондентом Академії педагогічних наук Укра-
їни, відомим поетом, перекладачем, лауреатом Державної
премії ім. Т.Г.Шевченка Дмитром. Григоровичем Білоусом.
Кожен такий випуск радіопрограми є своєрідним пізна-
вальним уроком з української мови та літератури для вчи-
телів та учнів шкіл, усіх жителів "області.
Чимало відгуків від слухачів Житомирщини надходить
на радіопередачу кандидата педагогічних наук Людмили
Боднарчук. "Шановні працівники обласного радіо! Спаси-
бі за передачу "Рідна мова". Слухала її - ніби пила джере-
льну воду у спеку. Яка ж бо мелодійна наша вкраїнська
мова! І дякувати Богу, що ми не втратили її... Пошли, Гос-
поди, Вам здоров'я". Лист підписано: "Мар'яна Нестерчук
з Коростишева".
На хвилях Луганського обласного радіо звучить пере-
дача "Барви рідного слова". Матеріали подають під руб-
риками "Живе слово", "Про слова і словники", "Культура
мови керівника", "Як ми говоримо", "Буквоград, або ціка-
ва абетка", "Мова: сучасність і народні традиції" та ін. Рі-
вненські' радіожурналісти готують програму "У дзеркалі
слова". З радіослухачами обговорюють питання утвер-
дження в нашому житті української мови, виконання зако-
ну "Про мови...", знайомлять із кращими вчителями-
мовниками. Основні рубрики: "Як ми говоримо", "Уроки
орфоепії", "Відповідаємо на ваші листи" та ін.
Коло слухачів журналістки Олени Луняк, звичайно, не
обмежується вчителями Житомирської області, але саме
вони є основним контингентом її передачі "На педагогічну
раду". За твердженням обласного керівництва освітян, та-
ка передача, яка регулярно з'являється в ефірі, в нашій
державі єдина. З Міністерства освіти України приїжджала
спеціальна комісія, яка узагальнила досвід роботи облас-
ного радіо та обласного інституту вдосконалення вчителів
щодо підготовки такої передачі.
Старший редактор Полтавського обласного радіо Інна
Гончар готує передачу "Перша парта". Будує її у формі
169
уроку. "Перша парта" - назва з підтекстом. Саме з неї
(першої парти) добре видно на дошку, а вчитель не завжди
помічає те, що діється у нього "під носом". Ця програма
розрахована не лише на працівників освіти чи школярів, її
автор намагається об'єднати в ній слухачів різних професій
і різного віку, щоб вони сприймали освітянські проблеми
як власні, адже тільки національне освічені люди можуть
бути дійсно вільними і свідомо будувати свою державу.
Освітньо-пізнавальні передачі створюють надійне під-
ґрунтя для розширення і формування національно-гума-
ністичного світогляду і патріотичного почуття, громадян-
ського виховання підростаючого покоління, набуття нави-
ків співжиття у суспільстві, прищеплюють любов до рідної
землі і природи, вміння берегти природне середовище -
джерело повноцінного життя.
Релігійні передачі
Неминуча загибель комуністичного тоталітарного ре-
жиму під тиском народного гніву, проголошення Україн-
ської незалежної держави створили природні передумови
для вільного релігійного волевиявлення. Ніхто тепер не
переслідує за віру в Бога, відвідування храмів, дотримання
релігійних свят, традицій, звичаїв. Свідченням нинішньої
свободи віросповідання є також те, що в Україні є значна
кількість релігійних газет, теле- і радіопередач.
На радіохвилях України звучать християнські програ-
ми "Благовість", "Воскресіння". "Голос любові". "Віра.
Надія. Любов". "Жива надія" (Сторінки вічної Книги) та
ін. У них розповідається про Біблію - головне джерело
Божого вчення, релігійну сутність людини, морально-
етичні засади християнства. У молитві людина розмовляє з
Богом, а через Біблію Бог розмовляє з людиною.
На жаль, духовний процес пошуку і пізнання Істини не
позбавлений міжконфесійного непорозуміння, навіть про-
тистояння, що також негативно впливає на консолідацію
української нації та будівництво незалежної держави. Хри-
стиянські радіопрограми намагаються допомогти вірую-
чим самоудосконалюватися на засадах Божих Заповідей,
пізнавати одне одного, єднатися, творити Добро.
170
З листопада 1989 р. виходить в ефір радіо "Воскре-
сіння". Будучи єдиним релігійним радіоголосом у своїй ба-
тьківщині, журналісти радіо "Воскресіння" ще декілька ро-
ків тому ризикували стати диваками чи навіть вигнанцями
не тільки серед своїх колег по перу, але й для атеїстичне
вихованої більшості. Сьогодні це - один християнський
радіоголос з багатьох, та він зберігає першість серед хрис-
тиян-журналістів щодо тематики радіоматеріалів. Редакція
радіо "Воскресіння" готує програми релігійно-інформа-
ційного та християнсько-просвітницького змісту, розрахо-
вані на слухачів різних вікових та соціальних категорій,
віросповідань і суспільних груп. Це - репортажі та ін-
терв'ю про непересічні події в Українських Церквах, радіо-
проповіді священиків та виступи єпископів різних конфе-
сій, розповіді про візантійський та латинський церковні
обряди, радіоверсії сучасних богословських праць, зна-
йомство з літургічним роком, розповіді про мистецтво іко-
нопису, сакральну архітектуру, церковний спів та музику.
Автори радіо "Воскресіння" у своїх програмах прово-
дять різні розвідки та дослідження, як, наприклад, свідчен-
ня віри репресованих священиків УГКЦ, "Релігії світу" до-
ктора філософії та мистецтвознавства Дмитра Степовика,
матеріали про життя і діяльність митрополита Андрея Ше-
птицького під назвою "Андрей, Митрополит", статті нау-
кового співробітника інституту українознавства АН
України Богдана Завадки на тему поеми Івана Франка
"Мойсей".
Особливе місце у програмах радіо "Воскресіння" посі-
дає праця щодо поширення серед українських християн
детальної та об'єктивної інформації про щоденне життя
Церкви незалежно, про яку її гілку йдеться і в якій країні
світу вона розташовується. Редакція активно співпрацює з
авторитетними організаціями, аби служити місії безсто-
роннього інформування своїх слухачів про події у релігій-
ному світі, де б вони не відбувалися. Цю інформаційну
присутність радіо "Воскресіння" знають в Україні і в усьо-
му світі також як повідомлення Агенції Релігійної Інфор-
мації (скорочено АРІ). Визнані інформаційні агентства- сві-
ту, як, наприклад, СКЗ чи АРІС, охоче посилаються на
повідомлення АРІ, якщо йдеться про події в українській
171
християнській спільноті. Кількадесят кореспондентів з усіх
куточків нашої держави і навіть Росії, Грузії та країн При-
балтики подають для радіо "Воскресіння" свідчення з міс-
ця подій. Релігійні новини радіо "Воскресіння" - поки що
унікальні в Україні за своєю переконливістю, свіжістю та
способом подання.
На радіо "Воскресіння" отримали звукове життя ви-
знані твори, такі, як книга відомого українського теолога
Глави УГКЦ Блаженнішого Мирослава Івана кардинала
Любачівського "Вірую в єдиного Бога", книга-інтерв'ю
журналіста Вітторіо Мессорі з Іваном Павлом II
"Переступити поріг надії", книга "Син Людський" право-
славного священика Олександра Меня, роман польського
письменника Івана Добрачинського "Листи Никодима" та
багато іншого.
Оцінюючи діяльність радіо "Воскресіння" за десять
років, Мирослав Іван кардинал Любачівський зазначив:
"Молодими невимушеними розмовами про різні аспекти
віри радіо "Воскресіння" спонукає людей запитувати себе
про своє ставлення до Творця - це перший крок до від-
криття свого серця до дії Святого Духа, Котрий єдиний
підносить людську душу. Постійність - це вимога періоди-
чності, вимога щоденного виходу в ефір, але слід її відзна-
чити, бо в нинішньому часі неодноразово ламається цей
закон, коли стає важніше "комерційне" радше, ніж
"соціальне" і "культурне". Випускати програми про духо-
вне, культурне, і соціальне в час, коли модним є зовсім інші
вартості, - подвиг"6.
Редакція радіо "Воскресіння" отримує багато листів
від слухачів. Наприклад, О.Трегуб з Білої Церкви Київсь-
кої області написала: "Сьогодні вперше почула вашу пере-
дачу, вона мені сподобалась. Оповідання про Блудного
Сина, що прозвучало, відповіло на багато питань, що мене
цікавлять. Дуже вдячна вам за це. Мені 16 років, мої одно-
літки, як правило, рідко цікавляться релігією. Надіслана
вами література допомогла б мені наблизитись до Бога,
укріпити свою віру. Крім того, я помітила, що, читаючи
релігійну літературу, людина стає добрішою, терплячі-
шою, ласкавішою до ближніх. Це й не дивно, адже Бог -
любов і добро".
172
"Гадаю, що сам Всемогутній допоміг мені натрапити
на Вашу хвилю. Я намагаюся не пропустити жодної пере-
дачі. І кожен раз жалкую, що всього лише відпущено
15 хвилин. Ваша маленька "громада" діє, як гарно налаго-
джений годинниковий механізм - точно, чітко, злагодже-
но, де на обліку не те що хвилина, а й секунда. Ваші про-
грами несуть багато просвітницького, навчального,
подають багато новин майже зі всіх континентів, що дуже
похвально і корисно для всіх людей і особливо для тих, хто
не має інших засобів отримати таку інформацію і знання.
Ви майже кожен раз пропонуєте нам свої послуги у
придбанні релігійної літератури. Хочете цим донести до
наших грішних душ те, про що ми забули, а то й не знали.
Те, що написано в цих книжечках, дає дуже багато: повчає,
як вести себе в Божому храмі, як приготувати себе до Спо-
віді, Причастя, у час відправ. Всі тексти, які так гарно по-
даються Вашими колегами, зрозумілі і повчають нас жити
за Божими заповідями, уникати гріхів, допомагати ближ-
ньому, любити його та шанувати Господа Бога нашого.
Всі Ви виконуєте це щоденно і дуже сумлінно", -
Л.Г.Ніколенко, м. Докучаївськ-2, Донецької області.
"Дуже сумно, що в багатьох селах України не працює
радіо, і багато людей не чує Ваших передач. Але в кого є
транзисторний приймач, той має добру нагоду слухати
Ваші вісті. Передача "Воскресіння" зачіпає всі аспекти на-
шого земного життя, це дуже важливо, особливо для мо-
лоді, яка повинна вибирати правильний шлях в цьому ско-
роминучому земному житті.
Ваші літературні радіочитання для віруючих в Господа
Ісуса Христа дають основу для роздумів над істиною, а для
невіруючих дають напрямок на дорогу праведного життя.
Вдячна Вам за Ваші змістовні радіопередачі", - такого
листа надіслала Г.П.Йовчин із села Ветли Волинської об-
ласті.
Великий інтерес у слухачів викликає також радіопрог-
рама "Благовість". Редакція отримала чимало позитивних
листів-відгуків на читання "Самого Євангелія" і ґрунтовні,
цікаві коментарі відомого вченого, доктора богослов'я
Дмитра Степовика.
173
"Безбожницька комуністична система залишила нам
важкий і гріховний спадок бездуховності і розбрату, розт-
ління людських душ. Без оздоровлення нації, без очищення
людської душі і тіла від гріховності, від зневіри, без повер-
нення до Бога ми не зможемо далі споруджувати той Все-
ленський храм, що зветься Україною"7, - наголосив веду-
чий духовно-публіцистичних програм Івано-Франківсь-
кого радіо, Заслужений журналіст України Богдан Кучер.
Позиція колективу Івано-Франківського радіо у висвітлен-
ні релігійно-церковної тематики полягає в тому, щоб не
надавати переваги жодній із конфесій. Це знаходить відо-
браження у передачі матеріалів, у готовності співпрацюва-
ти з представниками будь-якої з церков. Якщо трапляють-
ся непорозуміння, то з обласного ефіру завжди звучать
однозначні заклики до міжконфесійної злагоди, а взаємне
порозуміння завжди знаходить підтримку і найширше ви-
світлення. Передають інформації про почергове богослу-
жіння в храмах, будівництво нових церков. Серед найавто-
ритетніших робіт Івано-Франківських радіожурналістів -
духовно-пізнавальна програма "Поклик Віри".
У 1997 р. перед святом Господнього воскресіння спіль-
но з Івано-Франківськими єпархіями Української греко-
католицької церкви та Української православної церкви
Київського патріархату обласне радіо започаткувало цикл
духовно-публіцистичних програм "Щоб усі були одно". В
обласному ефірі мають можливість виступати представни-
ки будь-якої конфесії, монахи, семінаристи, представники
влади, громадських і політичних організацій, хорові коле-
ктиви, діячі науки, культури, освіти, окремі учасники ху-
дожньої самодіяльності. Програма "Щоб усі були одно" -
це заклик, який не є риторичним, який служить не задля
красного слівця. Ця своєрідна засторога особливо акту-
альна сьогодні, коли частина українського народу з уваги
на історичні обставини позбавлена національної гідності і
духовності.
Як одне ціле розглядають міжконфесійну і міжнаціо-
нальну злагоду у державному радіомовленні на Тернопі-
льщині. У тематичній щотижневій радіопрограмі "Отчий
світильник", яку веде доцент педагогічного інституту Оме-
лян Полянський, роз'яснюють в історичному аспекті осно-
174
ви правової Української держави, пропагують праці відо-
мих українських релігійних, історичних та політичних дія-
чів минулого з цих питань. Щосуботи в релігійній радіо-
програмі виступають під рубриками "Віра, Надія, Любов",
"Христос - хліб життч", "Сторінками Біблії" представники
православної, греко-католицької та євангелістської цер-
ков. Вони закликають до єдності,'міжконфесійної злагоди.
На Волині релігійну тематику висвітлюють у радіопе-
редачі "Наша духовність". Щотижня по Рівненському об-
ласному радіо звучать християнські передачі "Там, де че-
кають". "Світанкова ЗОРЯ". "Добра новина". На Хмель-
ниччині широкий позитивний резонанс мають передачі "В
ім'я Отця і Сина". "Мати Бога в серці". "Голос вічної лю-
бові". На Закарпатті релігійні передачі звучать українсь-
кою, угорською, словацькою, румунською і німецькою мо-
вами, які виходять в ефір щотижня, їх назви: "Слово -
життя". "Благословенного ранку, отчий краю". "Хліб твоєї
душі". "Благовість у кожний дім". Приділяють увагу висві-
тленню релігійно-церковної тематики в Причорномор'ї, на
Придніпров'ї, Слобожанщині, в Донбасі. До найпомітні-
ших програм належать "На березі вічної ріки". "Бесіди про
чесноти християнства". "Собори наших душ". "Витоки ду-
ховності". "Земне й надземне". "З Богом у серці".
"Джерело".
Толерантне співіснування в українському ефірі радіо-
програм різних конфесій дає підставу сподіватися, що на-
стане той час, коли створиться та існуватиме єдина Укра-
їнська християнська церква.
Передачі для дітей та юнацтва
Зрозуміло, що радіомовлення для дітей та юнацтва не
існує відособлено, ізольовано від передач для дорослих. Всі
передачі створюють єдину систему радіоінформування і
впливу на слухачів. Але дитячі і юнацькі радіопрограми
насамперед характеризуються педагогічною спрямованіс-
тю, їх головна мета - ввести дівчаток і хлопчиків у світ
прекрасного, розвивати у них пізнавальні інтереси, приро-
дні здібності, естетичні смаки, сприяти національно-
духовному розвитку, утвердженню патріотичних почуттів.
175
У дошкільні роки дитини радіо намагається простою і
доступною формою розповісти маляткові про навколишнє
середовище, дати перші елементарні відомості про різні
предмети, події, явища, знайомить з кращими, доступними
для дитячого сприймання творами літератури і мистецтва.
У програмах "Вечірня колисанка" кращі актори України
розповідають малятам найрізноманітніші казки. Адже каз-
ка - невичерпне джерело емоцій і почуттів. Вона вчить ді-
тей відчувати і розуміти добро і зло, прекрасне і потворне,
кумедне і трагічне. Дитина, сприймаючи казку, зіставляє
поведінку персонажів із власними вчинками, прагне рівня-
тися на позитивних героїв передач. Через емоційне систе-
матичне сприйняття передач українською мовою у малень-
кого слухача підсвідоме формується, зміцнюється відчуття
і розуміння неперевершено'! краси рідної мови, пісні, наці-
онального морально-естетичного ідеалу, які у майбутньо-
му стануть основою національного громадянського патрі-
отизму.
Радіомовлення для дітей середнього і старшого віку ті-
сно пов'язане з програмами шкільного навчання і вихо-
вання. Воно допомагає розширювати і поглиблювати
знання, які діти отримують у школі, розвиває їх допитли-
вість, цікавість до історії, культури українського народу,
його звичаїв, традицій. Для цього часто використовується
радіогра, яка відкриває дійсність в образах і діях. У радіо-
грі, як і в праці, завжди є робоче зусилля, зусилля думки,
почуття відповідальності, радість творчості. Учасники ра-
діогри відтворюють різні аспекти життя, побуту і праці,
наслідують дорослих, що сприяє цілеспрямованому фор-
муванню особистості школяра. У такий спосіб радіопере-
дачі не тільки вчать юних слухачів розуміти прекрасне,
знати свій край, рідну Україну і гордитися нею. Вони вихо-
вують потребу у моральних вчинках, у праці заради розви-
тку своєї Батьківщини, розвивають творчі здібності, спри-
яють набуттю практичних навичок і умінь.
Для малят звучать передачі "Барвисті сторінки".
"Казкова криничка". "Країна Мудрагелія". "В гостях у Ве-
селої Нотки". "Веселковий майданчик". "Веселий трам-
вай" та ін. У передачі "Веселковий майданчик" ведуча ра-
зом із своїми слухачами "розфарбовує" цей кольоровий
176
майданчик цікавою для дошкільнят інформацією, різнома-
нітними інтерв'ю та репортажами. Вік слухачів (5-7 років)
- це вік "чомучок", коли неодмінно хочеться про все дізна-
тися. Тому щоразу наприкінці передачі малятам дають за-
вдання. Переможці конкурсу отримують призи.
"Веселий трамвай" - також ігрова передача для малят,
метою якої є морально-естетичне виховання маленьких
жителів України. Через спілкування з письменниками,
композиторами маленькі слухачі пізнають світ, отримують
інформацію про все, що робиться для малят у світі мистец-
тва. Ігрова форма передачі допомагає їм формувати по-
чуття дружби, взаємовиручки, поваги до батьків, любові
до природи України.
Письменник, лауреат премії ім. Лесі Українки Анато-
лій Костецький готує авторську передачу "Легенди та би-
лиці з козацької криниці". У цікавій ігровій формі він
ознайомлює дітей з історією України. А передачею
"Країна Мудрагелія" А.Костецький спонукає дітей до по-
глибленого вивчення української мови, її фразеологізмів,
виховує любов до навчання, пізнання навколишнього сві-
ту, дає пізнавальний матеріал. Передача "Грайлик-читай-
лик" знайомить з новими дитячими книжками, що побачи-
ли світ у видавництвах України. Великий інтерес у дітей
викликають радіопередачі "У нас в гостях журнал
"Малятко" та "До "Барвінка" на посиденьки", у яких роз-
повідається про щомісячні видання сучасних дитячих ча-
сописів України.
Радіопередача "Клуб любителів казок" ознайомлює
радіослухачів з українською та світовою міфологією, з іс-
торичними та міфіологічними джерелами казкових обра-
зів, легенд, міфів, переказів. Передача "Музичні сходинки"
навчає слухати і розуміти мову музики кращих композито-
рів світу, спонукає дітей До самостійної творчості, знайо-
мить з їхніми ровесниками, лауреатами конкурсів "Нові
імена України", прищеплює любов до народної пісні.
Постійна рубрика "Музичний словничок" розкриває таєм-
ниці музичної грамоти та основних музичних термінів.
Біолог Є.Гуменко веде ігрову радіопередачу для малят
"В гостях у царя Прокаріота". виховує любов до природи,
тварин, рослин - всього живого, що нас оточує.
177
Готуючи передачі для дітей та юнацтва, журналісти,
режисери намагаються дотримуватися науково обґрунто-
ваних вимог, серед яких найважливішими є: тісний зв'язок
з навчально-виховним процесом і життям в Україні,
роз'яснення складних суспільно-політичних, соціально-
економічних, морально-психологічних процесів, пов'яза-
них із будівництвом незалежної держави, підпорядкування
радіопередач багатим традиціям української і світової пе-
дагогіки; повне використання специфічних виражальних
засобів радіо зі всебічним урахуванням вікових психофізіо-
логічних особливостей дитячої, підліткової і юнацької ау-
диторії.
До передач, що сприяють нагромадженню знань, акти-
вному формуванню світогляду, здорових морально-
етичних якостей і естетичних смаків у шкільної молоді, на-
лежать "Твій світ" (Літературний клуб для школярів),
"Школяда". "Старшокласник". "На гостинах у "Школя-
ди". "Школа у світлофора Моргайка". "АБЦ - або це. або
інше". "Обрії". "Вітрила". "Квазар". "Діжка Діогена".
"Музичний талісман". "Музичний абонемент школяра".
"Сім нот" та ін.
Про непересічні, важливі факти і події з життя,
навчання, відпочинку школярів України та їх зарубіжних
ровесників інформують програми "Школяда" і
"Старшокласник". Журналісти, ведучі розмовляють зі
своїми слухачами невимушене, безпосередньо, з добрим
розумінням суті матеріалу, про який мовиться у передачі.
Уміють зацікавити середніх і старших школярів брати
участь у різних вікторинах, конкурсах, іграх, спонукають
надсилати листи і так залучають їх до підготовки передач.
Конкуруючи з передачами для юнацтва комерційних ра-
діоорганізацій, "Старшокласник" намагається у нинішній
складний час політико-ідеологічного протистояння роз-
крити і показати юнакам і дівчатам життєві перспективи в
Українській державі, допомагає їм сформувати національ-
но-громадянське "Я", розвинутися інтелектуально і ду-
ховно.
Дотримуючись вимог положення Національної про-
грами "Діти України", створено цикли тематичних випус-
ків програми "Школяда". Це: спортивні, військово-патріо-
178
тичні ("За світ встали козаченьки") та "Школа виживан-
ня", мета яких - навчити дітей і підлітків правил поведінки
в екстремальних ситуаціях (пожежа, хімічне забруднення
місцевості, дорожньо-транспортні пригоди тощо). Співза-
сновниками та співавторами цих програм є провідні фахі-
вці Міністерства внутрішніх справ, Міністерства надзви-
чайних ситуацій, Міністерства' оборони, рятувальних та
спеціалізованих служб.
Передача "Таїна слова" розрахована на середній та
старший шкільний вік. її завдання - прилучити школярів
до краси рідної української мови, до розмаїття її словнико-
вого багатства; допомогти учням у вивченні синоніміки,
розкрити таємниці слова та походження крилатих висло-
вів, українських приказок та прислів'їв; на прикладі творів
українських прозаїків, поетів навчити дітей мислити, роз-
мовляти літературною мовою, допомогти їм у творчості,
розширити словниковий запас, дати знання з мови поза
шкільною програмою. «
Програма "Вибір" прагне допомогти старшокласни-
кам зорієнтуватися у проблемах дорослого життя, пропо-
нує варіанти здобуття професії, можливості заробітку, ін-
формує про діяльність служби зайнятості, нові навчальні
заклади - ліцеї, гімназії, спеціалізовані класи, знайомить з
їхніми учнями та випускниками. Про що не йшлося б у
програмі - в основі морально-етичні, психологічні, грома-
дянські аспекти життєвого вибору.
Щотижневий літературно-мистецький радіожурнал
"Вітрила" ознайомлює з творчістю видатних митців
України і світу, сучасних поетів і прозаїків різних літерату-
рних шкіл і напрямів. Слухачі радіожурналу беруть участь
у роботі літературного факультативу, різноманітних кон-
курсах і вікторинах.
У радіоальманасі для допитливих "Обрії" підлітки зу-
стрічаються з ученими, фахівцями з різних галузей науки і
виробництва, дізнаються про цікаві наукові відкриття. Ра-
зом з дорослими займаються науковим пошуком. Юні слу-
хачі також висловлюють власні гіпотези щодо того чи ін-
шого явища природи.
Культурологічна передача для юнацтва "Кольоровий
світ" ознайомлює слухачів з творами як українських, так і
179
зарубіжних поетів, письменників минулого і сучасності. У
передачі звучать інтерв'ю з письменниками і поетами, а
також із дівчатами та юнаками, котрі люблять книгу і самі
роблять перші кроки в літературі. Автори репортажів роз-
повідають про книжкові виставки, ярмарки, літературні
вечори, конкурси. Слухачі "Кольорового світу" беруть
участь у вікторинах, конкурсах. У Луганську поетична ра-
діопрограма для дітей називається "Соловейчик". її веде
поетеса Ганна Гайворонська.
"А Б ІД" - пізнавально-світоглядна програма для юна-
цтва. Вже назва програми свідчить про те, що зміст її може
бути тематично-необмеженим. АБЦ... Або це, або інше.
Автори програми прагнуть не лише задовольнити допит-
ливість юного слухача, а й вплинути на формування його
світогляду. Бо, врешті, наші слухачі - це юні громадяни,
які вже входять у життя і повинні мати сталі життєві пози-
ції, які ґрунтуються на ерудиції, обізнаності, повазі й лю-
бові до історії своєї країни, її мови, культури, традицій,
звичаїв.
Клуб юних любителів фантастики "Квазар" і клуб для
допитливих "Евріка" щомісяця збирають на засідання об-
дарованих школярів - шанувальників наукової фантасти-
ки. На сторінках "Евріки" і "Квазара" виступають пись-
менники, науковці, автори оригінальних ідей, проектів, які
діляться з юнацтвом своїми роздумами, спостереженнями.
"Сьогодні єдиний наш "суддя" і рецензент - це слухач. Він
і теми пропонує, і ставить запитання, і пише про свій по-
шук, і просить більше розповідати про загадки нашого
буття, про все те, до чого можна поставити визначення:
аномальне"8, - зазначає ведуча програм "Евріка" і
"Квазар" Г.Стоянова.
Готуючи кожну передачу, автори прагнуть знайти в
будь-якій інформації певну "родзинку". Подають такі по-
відомлення, які примушують молоду людину поміркувати,
спонукають до активної думки. "Ваші передачі для нас, -
чи не єдине джерело цікавої пізнавальної інформації. Адже
журнали до нас взагалі не приходять, а якщо й коли
з'являються у нашому містечку, то ціни такі, що й не ку-
пиш. А радіо є в кожній хаті. У мене вдома воно практично
не вимикається. Але, звичайно, я слухаю не все. Політика
180
набридла, в економіці не розбираюся. А от послухаєш гар-
ну пісню, красивий вірш і захоплюючу інформацію про
якісь дива - легше на душі стає...", - написала десятиклас-
ниця з селища Делятин Івано-Франківської області. Це й
зрозуміло. Адже юне покоління, та й не тільки воно, -
прагне до інформації, яка би проникала в душу, примусила
частіше забитись серце, запрацювати розум. Врешті, роз-
винула б уяву, фантазію.
Розуміння цієї проблеми,.а ще бажання журналістки
Волинської телерадіокомпанії Галини Бігун співпрацювати
з талановитими дітьми і стали відправними точками при
створенні радіостудії "Вітряки". Аналогічну назву має но-
ва щотижнева програма Луцької міської редакції радіомо-
влення, її авторами є місцеві школярі і студенти Волинсь-
кого державного університету.
Стосунки між учнями і вчителями, одвічна проблема
дітей і батьків, підліткова злочинність, наркоманія,
обов'язкове запровадження шкільної форми, дозвілля - це
далеко не повний перелік тем, до яких звертаються студій-
ці. Цінність репортажів, інтерв'ю, експрес-опитувань - у
цілковитій довірі їх учасників до людини з мікрофоном,
оскільки ця людина їх ровесник, який мислить такими ж
поняттями, який розуміє їхні проблеми.
Ініціатива, яку проявляють діти у пошуках тем, у їх по-
дачі, стимулюється не лише морально. Існує домовленість
із "Волиньторгінвестбанком" про грошову винагороду ді-
тям, які працюють над випусками. Популярна обласна га-
зета "Віче" щомісяця надас сторінку для матеріалів студії
"Вітряки". Це своєрідний дайджест радіовипусків і водно-
час реклама діяльності студії.
Коли у розважально-пізнавальній програмі "Добрий
вечір" Запорізької телерадіокомпанії вперше прозвучала
рубрика "Ось які вони, наші діти", відгуків на неї довго
чекати не довелося. Бо з усіх питань, які людині доводить-
ся вирішувати впродовж свого життя, виховання дітей ма-
ло кого залишає байдужим. Журналіст Авіата Багуріна
відразу ж знайшла правильний тон для розмови зі своєю
аудиторією. Ніякої нав'язливої балаканини на виховні те-
ми, ніякого загального обговорення проблем. Бо, зреш-
тою, кожна дитина - це особлива проблема. Але автор і
181
ведуча рубрики досить впевнено почуває себе серед дітей,
вміє їх розговорити, викликати на відверті роздуми про
все - від оцінки стосунків із батьками до взаємовідносин у
класі. І тоді в телефонній трубці можна почути щире задо-
волення дорослих слухачів: "Дякую! Виявляється, вони ду-
мають не тільки про розваги, але й мріють про майбутнє
України, живуть нашими турботами". Інколи ж дзвінкий
голос, в якому бринять нотки хвилювання, просить: "Я
щаслива, що наздаюсь у своєму класі. Розкажіть про нас!".
Добірку відгуків юних і дорослих слухачів вміщують під
рубрикою "Намисто".
Розважально-пізнавальна програма "Діжка Діогена"
спрямована на розвиток філософського, образного мисте-
цького мислення у дітей і підлітків. Побудована у формі
гри, в якій беруть участь усі 10 муз. Програма дає змогу
кожному слухачеві виявити свої людські якості і можливо-
сті, запрошує до складних роздумів над вічними життєви-
ми категоріями, вчить добра і цілеспрямованості у досяг-
ненні поставленої мети.
Програма просвітницько-пізнавального характеру
"Школа виживання МИКЛУХИ Маклая" прагне навчити ра-
діослухачів виживати в екстремальних умовах. До участі у
її створенні залучають провідних фахівців цивільної обо-
рони, рятувальних служб, пожежної охорони, санепідем-
служби та ін. У програмі часто інсценізують конкретні
критичні ситуації на певних об'єктах, подають репортажі з
туристських походів, спелеологічних експедицій, археоло-
гічних розкопок, проводять різноманітні тематичні вікто-
рини з врученням призів переможцям.
Пізнавально-розважальна програма "Музичний таліс-
ман" адресована слухачам середнього і старшого шкільно-
го віку. Мета цієї програми - виховання гарного музично-
естетичного смаку у слухачів через ознайомлення з високо-
художніми зразками різних стилів і напрямів, зокрема,
української і зарубіжної класичної, народної, джазової, ес-
традної музики.
Передача "Музичний абонемент школяра" розповідає
про композиторів-класиків і сучасних українських компо-
зиторів, життя яких пов'язане з творчістю для дітей, озна-
йомлює з виконавською творчістю юних музикантів. Така
182
передача прищеплює слухачам любов до класичної і сучас-
ної музики.
"Сім нот" - так називається ще одна пізнавально-
розважальна передача. Вона ознайомлює слухачів серед-
нього шкільного віку з творами композиторів, що писані
спеціально для дітей. Передача має такі рубрики: "Казко-
вість у музиці", "Музика до мультфільмів", "Музика до
театральних і радіопостановок", "Гумор у музиці" та ін.
Однак аполітичні, космополітичні працівники бага-
тьох комерційних і навіть деяких обласних радіоорганіза-
цій інтенсивно насичують український інформаційний про-
стір чужомовними низькопробними шлягерами (вони
також заполонили дискотеки, бари), що, зрозуміло, пере-
шкоджає формувати у підростаючого покоління здорові
естетичні смаки на кращих зразках українського націо-
нального і світового музично-естрадного мистецтва. Тому
у нинішній складній суспільно-політичній ситуації, коли
антиукраїнські, протидержавні сили не вгавають, важливо
постійно готувати для дітей та юнацтва доброякісні радіо-
програми з обов'язковим урахуванням психологічних і фі-
зіологічних особливостей розвитку школярів. Зокрема,
слід звертати серйозну увагу на музично-розважальні пе-
редачі. Потрібно також за допомогою радіопередач виро-
бляти у'школярів стійкий імунітет до антиукраїнської ідео-
логії і моралі. Цього можна досягнути, якщо радіо-
передачі, адресовані дітям і юнацтву, впливатимуть на їх
національно-духовний, морально-психологічний, інтелек-
туальний, естетично-художній розвиток.
Найкраще сприймаються ті матеріали радіопрограм,
що спонукають до пошукової діяльності. Більшість шко-
лярів віддає перевагу передачам, у яких до слухачів звер-
таються із запитаннями, дають їм завдання, просять оціни-
ти той чи інший факт, подію, явище, вчинок дорослої
людини чи ровесника тощо. Учні охоче беруть участь у ці-
кавих радіоіграх. Це спонукає їх користуватися підручни-
ками, словниками, довідниками, спеціальною літературою,
зустрічатися з цікавими людьми. З'ясовуючи якесь питан-
ня, наприклад, з української історії, культури, мистецтва,
причини подій, явищ, юні слухачі виявляють свої знання,
моральні цінності, емоційний настрій. У процесі такої ак-
183
ХИБНОЇ діяльності формується свідоме ставлення до
навчальної роботи, яке реалізується також через викорис-
тання почутої інформації під час відповідей на уроках, на-
писання творів тощо.
Емоційно насичена мова радіопередач - чи не найефе-
ктивніший засіб впливу на почуття юних слухачів. Чітка
національно-ідейна спрямованість, тематична актуаль-
ність, жанрова різноманітність, високий літературний рі-
вень підготовки матеріалів, вміле використання специфіч-
них виражальних засобів радіо є найважливішими чинни-
ками, що сприяють цілеспрямованому вибору і сприйман-
ню передач.
Передачі для молоді
Українська молодь щоденно перебуває у полі дії вели-
чезного моря інформації. На її розум і серця здійснюють
вплив телебачення і радіо, кіно і книги, газети і журнали,
сучасні персональні, домашні продуценти відео- і аудіоін-
формації, різні форми особистого спілкування. У цьому
бурхливому морі інформації діють сили не тільки зі знаком
плюс, але й з великим знаком мінус.
Проти України вже тривалий час ведеться інформацій-
на війна. Методи її розроблені і вдосконалюються не нами.
Ми у цій війні не є суб'єктом, не є однією з воюючих сто-
рін. Ми є об'єктом. Війна йде на нашій території, власне,
поле бою - наш мозок, мозок молоді, яка ще не виробила
еталонів морально-національних, духовно-етичних ціннос-
тей. Етнопсихологічні, соціологічні, економічні та інші ас-
пекти інформаційної агресії є також причиною того, що
молодіжне середовище засмічено байдужістю і безкультур-
ністю, цинізмом і брехливістю, вульгарністю і агресивніс-
тю, розпустою і злочинністю, космополітизмом і конфор-
мізмом...
З ким піде молодь? Кого молодь підтримає? Яку жит-
тєву позицію займе? Залишиться покірною масою, з якої
нинішні прокомуністичні, промосковські сповідачі антиук-
раїнського, імперського мислення будуть ліпити собі поді-
бних, чи свідомо стане на високо-моральні засади націо-
нально-демократичного будівництва Української незалеж-
184
мої держави? Це не риторичні запитання. У них сконденсо-
ваний одвічний біль за українську державність. Тому вони
у різних аспектах обговорюються, висуваються на чільне
місце в засобах масової інформації, зокрема, у молодіжних
радіопередачах.
В "океані звуків", як образно називають ефір, також
пульсують радіохвилі, що несуть-і вселяють молодим слу-
хачам енергію національно-гуманістичного, творчого га-
тунку, плекають доброту, хрис/гиянську духовність, при-
щеплюють здатність самостійно протистояти моральним
збоченням, брати активну участь у розбудові незалежної
держави, де кожен молодий громадянин буде добре вчити-
ся і працювати і, як наслідок - заможно жити в умовах де-
мократії і особистих прав людини, гарантованих Консти-
туцією України та "Загальною декларацією прав людини".
Молодіжне радіо "Європа-Центр", що існує з жовтня
