
- •1. Поняття та система кримінального права. Принципи кримінального права України
- •2. Військові злочини, їхня характеристика та види.
- •4. Кримінальна відповідальність за хабарництво.
- •5. Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотна дія кримінального закону та її межі.
- •6. Поняття і система злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку та їхня загальна характеристика.
- •7. Злочини та його ознаки, відмінність від інших правопорушень. Види одиничного злочину.
- •8. Загальна характеристика та види злочинів у сфері службової діяльності.
- •9. Субєкт злочину і його ознаки.
- •10. Злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів, їхня загальна характеристика.
- •11. Підстави та межі відповідальності за незакінчений злочин. Добровільна відмова.
- •12. Злочини проти громадської безпеки, пов’язані з незаконними діями зі зброєю
- •13. Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони злочину для кваліфікації.
- •15. Поняття співучасті у вчиненні злочину її об’єктивні і суб’єктивні ознаки.
- •18. Кримінальна відповідальність за диверсію, її відмінність від інших злочинів.
- •19. Поняття осудності, обмеженої осудності та неосудності. Правові наслідки визнання особи неосудною.
- •20. Державна зрада та її відмінність від шпигунства.
- •21. Поняття, мета та підстави застосування примусових заходів медичного характеру
- •22. Хуліганство, його види, а також відмінність від інших злочинів.
- •23. Поняття і значення складу злочину. Види складів злочину
- •24. Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці.
- •25. Вина у крим. Праві. Її форми та види .
- •26. Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоровя особи.
- •27. Види та межі покарань які застосовуються до неповнолітніх.
- •28. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (види, загальна характеристика).
- •29. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •30. Злочини проти здоровя, їхні види та характеристика.
- •31. Поняття необхідної оборони та умови її правомірності (но).
- •34. Загальна характеристика злочинів проти власності та їхні види
- •36. Кримінальна відповідальність за навмисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
- •37. Загальні умови призначення покарання
- •38. Поняття крадіжки та її відмінність від грабежу та шахрайства.
- •39. Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та види
- •40. Характеристика злочинів проти виборчих прав і свобод людини та громадянина.
- •42. Вимагання та його ознаки, відмінність від розбою
- •43. Об'єкт та предмет злочину: їхній взаємозв’язок та відмінність
- •44. Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадянина.
- •45. Повторність злочинів
- •46. Кримінальна відповідальність за бандитизм.
- •47. Основні (обов’язкові) і додаткові (факультативні) ознаки складу злочину та їх значення для кваліфікаці
- •48. Види тілесних ушкоджень. Кваліфікація тяжкого тілесного ушкодження.
- •49. Суб'єктивна сторона злочину, її ознаки і значення для кваліфікації.
- •50. Злочини у сфері господарської діяльності, їхні види та загальна характеристика.
- •51. Призначення покарання за вчинення декількох злочинів.
- •52. Загальна характеристика і види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи.
- •53. Кримінальна відповідальність та кримінально-правові відносини
- •54. Кримінальна відповідальність за втягнення неповнолітніх в злочинну діяльність.
- •55. Класифікація злочинів та її значення.
- •56. Загальна характеристика злочинів проти представників правоохоронних органів, їх види.
- •57. Фізичний або психічний примус, як обставина, що виключає злочинність діяння
- •58. Злочини проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування.
- •59. Амністія і помилування, їх кримінально-правове значення
- •60. Злочини проти безпеки виробництва.
- •61. Поняття та мета покарання. Покарання та інші кримінально-правові заходи.
- •63. Судимість та її правові наслідки.
- •64. Кримінальна відповідальність за вбивства, які скоєні при пом’якшуючих обставинах.
- •65. Давність в кримінальному праві України.
- •66. Злочини у сфері використання комп’ютерної техніки.
12. Злочини проти громадської безпеки, пов’язані з незаконними діями зі зброєю
Об'єкт злочину: є громадська безпека.
Об'єктивна сторона: проявляється у таких формах:
застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інші дії, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я
людини, або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків;
погроза вчинення зазначених дій;
створення терористичної групи чи терористичної організації;
керівництво такою групою чи організацією;
участь у ній;
матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи
терористичної організації (ч.4 ст.258 КК).
викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи
радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням служб становищем
незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами;
недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів;
незаконне поводження з радіоактивними матеріалами
Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14 років.
Суб'єктивна сторона харак-ся- прямим умислом і хоча б однією спеціальною метою:
1) порушення громадської безпеки, залякування населення;
2) провокація воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення;
3) вплив на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами;
4) привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного.
Кваліфікованими видами є:
1) вчинення його повторно;
2) вчинення його за попередньою змовою групою осіб;
3) заподіяння ним значної майнової шкоди або інших тяжких наслідків, а особливо кваліфікованим -загибель людини.
13. Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони злочину для кваліфікації.
Об'єктивна сторона складу злочину - це сукупність передбачених законом про кримінальну відповідальність ознак, які характеризують зовнішній прояв суспільно небезпечного діяння, що посягає на об'єкти кримінально-правової охорони, а також об'єктивні умови цього посягання.
Об'єктивна сторона визначає: а) у чому полягає злочин, б) яким чином він скоюється, в) у яких умовах місця, часу, обстановки він протікає, г) за допомогою яких засобів і знарядь вчинюється.
Основні ознаки об'єктивної сторони зазначаються в диспозиціях статей Особливої частини КК. Наприклад, катування з об'єктивної сторони полягає в заподіянні сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом побоїв, мучення або інших насильницьких дій (ст. 127 КК); зґвалтування - у статевих зносинах із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи (ст. 152 КК); шахрайство - у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (ст. 190 КК).
Таким чином, сутність названих та інших злочинів взагалі полягає в суспільно небезпечному діянні, яке є основною ознакою об'єктивної сторони. Слід зауважити, що кримінальна відповідальність настає лише за суспільно небезпечне діяння, а не за думки, намір вчинити злочин.
Об'єктивна сторона є важливим показником ступеня суспільної небезпеки злочинного діяння, визначає характер заподіяної шкоди об'єкту кримінально-правової охорони.
Шкода, зокрема, може бути фізичною (при вбивстві, тілесному ушкодженні), майновою (при злочинах проти власності), моральною (наруга над могилою), політичною (наруга над державною символікою), іншою.
Важливість об'єктивної сторони полягає і в тому, що вона дає можливість відмежовувати один злочин від іншого. Деякі злочини схожі між собою за об'єктом, суб'єктивною стороною, суб'єктом і відрізняються лише за об'єктивною стороною. Наприклад, об'єктивна сторона крадіжки полягає у таємному викраденні чужого майна (ст. 185 КК), грабежу -у відкритому викраденні чужого майна (ст. 186 КК), тоді як об'єкт названих злочинів, суб'єкт і суб'єктивна сторона їх збігається.
Розбій за об'єктивною стороною схожий з вимаганням, коли суб'єкт також намагається заволодіти чужим майном чи правом на майно, але не шляхом нападу, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (ст. 187 КК), а шляхом пред'явлення вимоги про передачу чужого майна, яка супроводжується погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеженням прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодженням чи знищенням їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошенням відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (ст. 189 КК).
Об'єктивну сторону необхідно розглядати у взаємозв'язку з іншими елементами складу злочину, а особливо - із суб'єктивною стороною, оскільки злочин є завжди свідомим актом волевиявлення суб'єкта злочину. Об'єктивні ознаки суспільно небезпечного діяння, характер поведінки особи дозволяють судити і про суб'єктивні моменти злочину - про форму й вид вини, мотив і мету.
Наприклад, при вчиненні крадіжки діяння суб'єкта полягає в таємному викраденні майна (об'єктивна сторона), що свідчить про те, що суб'єкт усвідомлює суспільно небезпечний характер вчиненого, бажає обернути чуже майно на свою користь, тобто про наявність у його діях умислу (суб'єктивна сторона). У даному разі характер діяння впливає на форму й вид вини. Таким чином, саме об'єктивна сторона є критерієм з'ясування суб'єктивної сторони. При розслідуванні і судовому розгляді кримінальної справи на практиці в першу чергу, як правило, встановлюється об'єктивна сторона злочину, на підставі якої з'ясовуються ознаки суб'єктивної сторони.
Структурно об'єктивну сторону складу злочину утворюють:
а) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), б) суспільно небезпечні наслідки, в) причиновий зв'язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечним наслідком (у злочинах із матеріальним складом).
Ці ознаки вважаються основними, у своїй сукупності вони складають об'єктивну сторону злочину.
До об'єктивної сторони входять також факультативні ознаки: спосіб, місце, час, обстановка, знаряддя й засоби вчинення злочину.
Основні і факультативні ознаки об'єктивної сторони мають значення для: а) встановлення наявності складу злочину і тим самим - для підстави кримінальної відповідальності, б) кваліфікації діяння за відповідними статтями Особливої частини КК, в) призначення справедливого покарання, г) можливості звільнення від кримінальної відповідальності й покарання на підставі закону про кримінальну відповідальність.
14. Аналіз складу злочину контрабанди. Види контрабанди.
Контрабанда - це таємне перевезення або перенесення товарів і цінностей чкркз державний кордон з приховуванням їх від митного контролю.
Об'єкт - встановлений порядок переміщення відповідних предметів через митний кордон України.
Додатковим факультативним об'єктом - встановлений порядок обігу предметів дозвільної системи і захисту культурної спадщини, встановлений порядок оподаткування, громадська безпека, здоров'я населення.
Предмети, дві групи: 1) предмети, зі спеціальними ознаками, що надають підстави для кваліфікації їх незаконного переміщення через митний кордон України незалежно від розміру контрабанди: а) історичні та культурні цінності; б) отруйні, сильнодіючі, радіоактивні або вибухові речовини; в) зброя та боєприпаси; г) стратегічно важливі сировинні товари, 2) товари, передбачені КК у великих розмірах.
Об'єктивна сторона - діяї, які полягають у незаконному переміщенні відповідних предметів через митний кордон України.
Суб'єкт - осудна особа, яка досягла 16-річного віку, особа, яка користується правом дипломатичного імунітету.
Суб'єктивна сторона: прямий умисел.
Види:
Переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю:
- у великих розмірах,
- незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї),
- контрабанда стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України.
- контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів:
1) наркотичні засоби;
2) психотропні речовини;
3) їх аналоги;
4) прекурсори.
Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, вчинена організованою групою, у великих розмірах:
- особливо небезпечні наркотичні засоби чи психотропні речовини;
- наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори у великих розмірах;
- особливо великих розмірах;