6. Мародерство

Основним безпосереднім об’єктом є порядок дотримання звичаїв та правил війни, а також бойова слава збройних сил, до­датковим – власність.

Предметом злочину є тільки приватне майно (гроші, інші цінності) вбитих чи поранених, незалежно від того до чиєї армії останні належать.

Об’єктивна сторона мародерства виражається у викраден­ні на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених.

Злочин вважається закінченим з моменту появи реальної можливості розпорядитися викраденою річчю.

Суб’єктивна сторона цього злочину – прямий умисел.

Суб’єкт злочину – тільки військовослужбовець.

Тема 21 Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку

Мета заняття: ознайомити студентів з поняттям, загальною характеристикою та системою злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; навчити користуватись нормативно-правовою базою; формувати у студентів правове мислення, розвивати вміння грамотно висловлювати думки.

Основні терміни та поняття: злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; порушення законів та звичаїв війни; геноцид; найманство; піратство.

План

1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

2. Порушення законів та звичаїв війни.

3. Кримінально-правова характеристика геноциду.

4. Піратство: аналіз юридичного складу.

5. Найманство: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки.

Рекомендована література

Основна література

1. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін.; за ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – X.: Право, 2010. – С. 565–582.

2. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко, М.І. Мельник та ін.; За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка. – 3-тє вид., переробл. та допов. – К.: Атіка, 2009 – С. 701–715.

3. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2007. – С. 1110–1134.

4. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб та доп.) / За ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – С. 1377–1386.

5. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін.; За заг. ред. B.B. Сташиса, В.Я. Тація. – Вид. третє переробл. та доповн. – X.: TOB «Одіссей», 2007. – С. 1142–1163.

Додаткова література

1. Базов В. Актуальні питання кримінальної відповідальності за порушення законів та звичаїв війни // Український часопис міжнародного права. – 2003. – № 3. – С. 31–40.

2. Куцевич М. Екоцид як злочин проти безпеки людства за кодексами деяких європейських та азійських держав: порівняльне дослідження // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 3.– С. 118–121.

3. Миронова В. Наукове тлумачення ст. 438 КК України про порушення законів і звичаїв війни // Право України. – 2004. – № 14. – С. 85.

4. Надин О.В. Найманство як соціальне та кримінально-правове явище: сутність, новітні тенденції розвитку та проблеми протидії. Монографія. – К.: Атіка, 2005. – 264 с.

5. Репешко ПЛ. Практичні проблеми боротьби з найманством // Збірник наукових праць Харківського центру по вивченню організованої злочинності спільно з Американським Університетом у Вашингтоні. – 2004. – Вип. 8. – С. 278–311.

6. Яценко С.С. Міжнародні злочини // Юридична енциклопедія. – К.: Українська енциклопедія, 2001. – Т. 3. – С. 694–699.

7. Яценко С.С. Злочини міжнародного характеру // Юридична енциклопедія. – К.: Українська енциклопедія, 1999. – Т. 2 – С. 615–616.

8. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / Відп. ред. С.С. Яценко. – К.: А.С.К., 2006. – 848 с.