3. Злочини, які посягають на життя, здоров’я, особисту безпеку, власність суддів, народних засідателів, присяжних та інших учасників судочинства

Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя (ст. 379 КК України), а також захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги (ст. 400 КК України).

Основний безпосередній об’єкт – нормальна, побудована на суворому дотриманні закону, діяльність щодо здійснення правосуддя. Додатковий – життя особи.

Потерпілими від злочину за ст. 379 КК України можуть бути: 1) суддя; 2) народний засідатель; 3) присяжний; 4) їх близькі родичі.

Потерпілими від злочину за ст. 400 КК України можуть бути: 1) захисник; 2) представник особи; 3) їх близькі родичі

Об’єктивна сторона злочинів проявляється у посягання на життя зазначеного потерпілого і може виражатися у: 1) його умисному вбивстві; 2) замаху на його вбивство.

Дані склади злочинів в одній своїй частині є матеріальними, тобто вважаються закінченими з моменту настання смерті потерпілої особи, а в іншій частині – усіченими, тобто є закінченими з моменту замаху на вбивство.

Із суб’єктивної сторони злочини характеризується умисною формою вини. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони даних складів злочинів є мотив, а саме: 1) за ст. 379 КК України – це перешкоджання здійсненню правосуддя або помста вказаним особам за діяльність, пов’язану із здійсненням правосуддя; 2) за ст. 400 КК України – це перешкоджання діяльності захисника чи представника особи або помста вказаним особам за їх діяльність.

Суб’єкт злочину може бути особа, яка досягла 14-ти років.

Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 377 КК України), а також захисника чи представника особи (ст. 398 КК України).

Основним безпосереднім об’єктом є встановлений законом порядок здійснення правосуддя в частині діяльності 1) судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 377 КК України); 2) захисника чи представника особи щодо надання ними правової допомоги (ст. 398 КК України). Додатковим обов’язковим їх об’єктом виступає психічна та фізична недоторканість особи, а додатковим факультативним – її здоров’я.

Потерпілими від злочину за ст. 377 КК України можуть бути: 1) суддя; 2) народний засідатель; 3) присяжний; 4) їх близькі родичі.

Потерпілими від злочину за ст. 398 КК України можуть бути: 1) захисник; 2) представник особи; 3) їх близькі родичі

Об’єктивна сторона злочинів полягає у вчиненні суспільно небезпечних дій і може виражатися у:

1) погрозі вбивством, насильством, знищенням чи пошкодженням майна зазначених осіб або їх близьких родичів (ч.1 ст. 377 КК України; ч.1 ст. 398 КК України);

2) умисному заподіянні цим особам побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень (ч.2 ст. 377 КК України; ч.2 ст. 398 КК України);

3) умисному заподіянні тим самим особам тяжких тілесних ушкоджень (ч.3 ст. 377 КК України; ч.3 ст. 398 КК України).

Усі ці діяння вчиняються у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною зі здійсненням правосуддя (ст. 377 КК України) або наданням правової допомоги (ст. 398 КК України).

Із суб’єктивної сторони злочини характеризується умисною формою вини. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони даних складів злочинів є мотив, а саме: 1) за ст. 377 КК України – це перешкоджання здійсненню правосуддя або помста вказаним особам за діяльність, пов’язану із здійсненням правосуддя; 2) за ст. 398 КК України – це перешкоджання діяльності захисника чи представника особи або помста вказаним особам за їх діяльність.

Суб’єкт цих злочинів – у разі погрози, заподіяння побоїв, легких тілесних ушкоджень – будь-яка особа 16-річного віку, а в разі спри­чинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості чи тяжких – 14-річ­ного віку.

Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 378 КК України), а також захисника чи представника особи (ст. 399 КК України).

Основним безпосереднім об’єктом є встановлений законом порядок здійснення правосуддя, який забезпечує 1) незалежність суддів, а також їх безпеку (ст. 378 КК України); 2) діяльність захисника чи представника особи щодо надання ними правової допомоги (ст. 399 КК України). Додатковим обов’язковим їх об’єктом виступає право власності, а додатковим факультативним – здоров’я, життя особи, громадський порядок, громадська безпека.

Потерпілими від злочину за ст. 378 КК України можуть бути: 1) суддя; 2) народний засідатель; 3) присяжний; 4) їх близькі родичі.

Потерпілими від злочину за ст. 399 КК України можуть бути: 1) захисник; 2) представник особи; 3) їх близькі родичі

Предметом злочинів може бути майно (рухоме чи нерухоме), що належить за правом приватної власності вказаним потерпілим особам.

Із об’єктивної сторони злочини можуть виражатися у формі: 1) знищенням або 2) пошкодженням майна зазначених вище осіб.

Злочин вважається закінченим з моменту знищення або пошкодження зазначеного майна.

Суб’єктивна сторона цих злочинів – умисел (прямий або непрямий) щодо знищення або пошкодження майна з метою перешкоджання здійсненню правосуддя (ст. 378 КК України) або надання правової допомоги вказаними особами (ст. 399 КК України) чи з мотивів помсти за таку діяльність.

За ч.2 ст. 378 КК України, ч.2, ч.3 ст. 399 КК України щодо загибелі людей, спричинення тяжких тілесних ушкоджень або настання інших тяжких наслідків – необережна форма вини.

Суб’єкт цих злочинів – за ч.1 ст. 378 КК України і ч.1 ст. 399 КК України – особа, що досягла 16-річного віку, а за ч.2 ст. 378 КК України, ч.2 та ч.3 ст. 399 КК України – 14 років.

Кваліфікованими ознаками злочинів є:

1) ч.2 ст. 378 КК України – ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки;

2) ч.2 ст. 399 КК України – ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, якщо вони заподіяли шкоду в особливо великих розмірах

3) ч.3 ст. 399 КК України – за ті самі дії, що спричинили загибель людей, заподіяли їм тяжкі тілесні ушкодження чи потягли за собою інші тяжкі наслідки.