2. Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду

Ст. 371 Завідомо незаконні затримання, привід, арешт або тримання під вартою

Основним безпосереднім об’єктом злочину є правосуддя в частині забезпечення законного затримання, приводу, арешту чи тримання під вартою, а також конституційне право людини на свободу і особисту недоторканість. Додатковим безпосереднім об’єктом може виступати честь і гідність особи, а в разі настання тяжких наслідків – життя, здоров’я, інші блага.

Потерпілими від злочину є: підозрюваний, обвинувачений, підсудний, а також свідок і потерпілий.

Із об’єктивної сторони цей склад злочину є формальним і вважається закінченим з моменту вчинення однієї із наступних альтернативних дій:

1) незаконне затримання (ч.1 ст. 371 КК України);

2) незаконний привід (ч.2 ст. 371 КК України);

3) незаконний арешт (ч.2 ст. 371 КК України);

4) незаконне тримання під вартою (ч.2 ст. 371 КК України).

Із суб’єктивної сторони злочин вчиняється з прямим умислом.

Суб’єкт злочину – спеціальний, а саме службова особа органу дізнання, слідчий, прокурор або начальник місця попереднього ув’язнення.

Ч.3 ст. 371 КК України містить такі кваліфікуючі ознаки:

1) вчинення діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах;

2) вчинення діяння, що спричинило тяжкі наслідки (смерть потерпілої особи, шкода здоров’ю та інші).

Ст. 374 Порушення права на захист

Основним безпосереднім об’єктом злочину є правосуддя в частині забезпечення конституційного права на захист. Додатковим безпосереднім об’єктом може виступати честь і гідність особи, а в разі настання тяжких наслідків – життя, здоров’я, інші блага.

Потерпілими від злочину є: підозрюваний, обвинувачений, підсудний.

З об’єктивної сторони цей злочин виражається в одній з наступних дій:

1) у недопущенні чи ненаданні своєчасно захисника;

2) в іншому грубому порушенні права підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного на захист;

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення відповідного діяння (формальний склад).

Суб’єктивна сторона цього злочину – тільки прямий умисел.

Суб’єкт цього злочину – спеціальний (особа, яка проводить дізнання, слідчий, прокурор або суддя).

Ч.3 ст. 374 КК України містить такі кваліфікуючі ознаки:

1) засудження внаслідок зазначених порушень невинної у вчиненні злочину особи;

2) вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб;

3) настання внаслідок порушень інших тяжких наслідків.

Ст. 376 Втручання в діяльність судових органів

Безпосереднім об’єктом злочину є порядок здійснення правосуддя в частині реалізації загального конституційного принципу незалежності суддів при здійсненні правосуддя.

Потерпілим від злочину є професійний суддя, народний засідатель або присяжний, які виконують функції щодо здійснення правосуддя.

Об’єктивна сторона злочину полягає у втручанні в діяльність судді.

Злочин вважається закінченим з моменту здійснення впливу на суддю, незалежно від того, чи вдалося винному перешкодити судді у виконанні ним службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення (формальний склад).

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони злочину, є мета – перешкодити виконання суддею службових обов’язків або добитися винесений неправосудного рішення.

Суб’єкт злочину за ч.1 ст. 376 КК – загальний: будь-яка особа, що досягла 16-річного віку, а за ч.2 ст. 376 КК (за умови, якщо втручання здійснюється з використанням службового становища) – спеціальний: лише службова особа.

Кваліфікуючими ознаками злочину є втручання в діяльність судді, яке:

1) перешкодило запобіганню злочину чи затриманню особи, яка його вчинила;

2) вчинено особою з використанням свого службового становища.