Рекомендована література

Основна література

1. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність» від 27 лютого 2004 р. № 2 // Постанови Пленуму Верховного Суду України. Офіційне видання / За ред. В.Т. Маляренка. – К.: Ін Юре, 2004. – С. 180–185.

2. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» від 22 грудня 2006 року №10. // Нове кримінальне законодавство та постанови Пленуму Верховного Суду України (2001–2007) / В.В. Кузнецов. – К.: Вид. Паливода A.B. – 2007. – С. 209–215.

3. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко, М.І. Мельник та ін.; За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка. – 3-тє вид., переробл. та допов. – К.: Атіка, 2009 – С. 445–466.

4. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін.; за ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – X.: Право, 2010. – С. 359–384.

5. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2007. – С. 798–815.

6. Сучасне кримінальне право України: Курс лекцій / а.В.Савченко, в.В. Кузнецов, о.Ф. Штанько – к.: Вид. Паливода a.B., 2005. – с. 463–471.

Додаткова література

1. Денисов С.Ф., Кулик Ю.С. Кримінально-правова характеристика жорстокого поводження з тваринами // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2003. – № 3. – С. 186–193.

2. Дзундза В.В. Суб’єкт втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність // Право і безпека. – 2004. – № 34. – С. 61–64.

3. Звонок Е.А. Хулиганство, совершаемое с использованием компьютерной техники // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС ім. 10–річчя незалежності України. – 2005. – спец. випуск. – С. 82–85.

4. Кузнецов B.B. Злочини проти громадського порядку і моральності: Практичний посібник. – К.: Вид. Паливода A.B., 2007. – 160 с.

5. Рябчинська О.П. Проблемні питання відповідальності за розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості // Держава та регіони. – 2004. – № 2. – С. 85–89.

6. Топольська І.О. Боротьба із втягненням неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2003. – 192 с.

7. Шалдирван П. Масові заворушення // Вісник прокуратури. – 2003. – № 6. – С. 57–60.

1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти громадського порядку та моральності

Злочини проти громадського порядку та моральності передбачені XII розділом Особливої частини кримінального закону України (ст.ст. 293-304 КК України).

Родовим об’єктом злочинів даної категорії виступають суспільні відносини, які забезпечують громадський порядок та моральні основи життя суспільства.

Майже усі злочини цього розділу передбачають додатковий об’єкт (масові заворушення, наруга над могилою, втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність і ін.). Такими об’єктами є життя і здоров’я особи, інші конституційні блага людини, авторитет органів державної влади, власність.

Ряд злочинів проти громадського порядку та моральності, а саме: наруга над могилою, жорстоке поводження з тваринами, ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, знищення, пошкодження або приховування документів чи унікальних документів Національного архівного фонду та інші як обов’язкову ознаку складу передбачають предмет злочину. Це, зокрема, могила, інше місце поховання, об’єкти культурної спадщини, архівні документи, хребетні тварини, порнографічні предмети, твори, що пропагують культ насильства і т.і.

Для окремих злочинів даної категорії характерною є і потерпіла особа (ст.ст. 299, 300, 301, 302, 303, 304 КК України). Це, зокрема, малолітня або неповнолітня особа, особа, яка перебуває в уразливому стані.

Із об’єктивної сторони абсолютна більшість злочинів проти громадського порядку та моральності відносяться до злочинів із формальним складом, в яких для закінчення посягання достатньо лише наявності суспільно небезпечного діяння (масові заворушення, хуліганство, сутенерство, втягнення неповнолітніх в злочинну діяльність і ін.). Мають тут місце і злочини з матеріальним складом (групове порушення громадського порядку, знищення, руйнування або пошкодження пам’яток – об’єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам’ятці та ін.).

Злочин, що передбачений статтею 297 КК України – наруга над могилою сконструйований як злочин з формально-матеріальним складом, який в одній своїй частині є закінченим з моменту вчинення діяння (з моменту наруги), а в іншій частині – з моменту настання наслідку (з моменту заволодіння останками померлого, предметами, що знаходяться в могилі).

Злочини ХП розділу вчиняються виключно шляхом активної дії, а для деяких із них властиві й інші ознаки: спосіб посягання (жорстокі методи поводження з тваринами, що відносяться до хребетних, обман або шантаж при втягненні особи в заняття проституцією), знаряддя вчинення (вогнепальна, холодна зброя чи інші предмети, що використовуються як зброя при масових заворушеннях, хуліганстві).

Суб’єктивна сторона злочинів проти громадського порядку та моральності характеризується виключно умисною формою вини. Ставлення суб’єкта до загибелі людей (ч. 2 ст. 294 КК України) чи інших тяжких наслідків (ч. 3 ст. 297 КК України, ч. 4 ст. 303 КК України) характеризується необережністю. Деякі злочини цього розділу передбачають також мотив або мету посягання (хуліганський мотив, мета збуту відповідних предметів та інші).

Суб’єктом даної групи злочинів, як правило, виступає особа з 16 років. Іноді така особа конкретизується (організатори або активні учасники масових заворушень). Суб’єктом хуліганства є особа 14-ти річного віку. Деяким посягання властивий і спеціальний суб’єкт ( ч.4 ст. 298 КК України – службова особа, ст. 304 – особа з 18 років, ч.2 ст. 304 КК України – батько, мати чи інша особа, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого).

Отже, злочини проти громадського порядку та моральності можна визначити як умисні суспільно небезпечні посягання на громадський порядок у різних сферах життєдіяльності людей і моральні основи життя суспільства, взяті під охорону законом про кримінальну відповідальність, вчинені суб’єктом злочину.

Виходячи із безпосередніх об’єктів ці злочини можуть бути поділені на два види:

1) злочини проти громадського порядку (ст.ст. 293–296 КК України);

2) злочини проти суспільної моральності (ст.ст. 297–304 КК України).