2. Кримінально-правова характеристика злочинів у сфері безпеки праці

Ст. 271 Порушення вимог законодавства про охорону праці

Основним безпосереднім об’єктом злочину є суспільні ві­дносини, що забезпечують безпеку праці.

Потерпілими від злочину можуть бути штатні працівники підприємства, тимчасові робітники та службовці, учні виробни­чого навчання, студенти, учні профтехучилищ, які проходять виробничу практику та будь-які інші особи, діяльність яких по­в’язана з цим виробництвом.

Об’єктивна сторона характеризується такими ознаками:

1) діяння, яке полягає в порушенні вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці.

2) наслідки у вигляді заподіяння шкоди здоров’ю потер­пілого (ч.1 ст. 271 КК України) або загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч.2 ст.271 КК України);

3) причинний зв’язок між діяння і наслідками;

4) місце вчинення злочину – виробництво (підприємство, установа, організація).

Суб’єктивна сторона злочину характеризується змішаною або необережною формами вини.

Суб’єкт злочину – службова особа підприємства, установи, ор­ганізації або громадянин-суб’єкт підприємницької діяльності.

Ст. 272 Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою

Основним безпосереднім об’єктом є безпека виконання робіт з підвищеною небезпекою, а додатковим – життя і здоров’я особи.

Потерпілими від цього злочину можуть бути будь-які особи – як учасники виробничого процесу, так і інші особи.

Із об’єктивної сторони злочин характеризується:

1) діян­ням у вигляді порушень правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що виражається як в дії, так і в безді­яльності;

2) наслідками у вигляді загрози загибелі людей чи на­стання інших тяжких наслідків або ж заподіяння реальної шкоди здоров’ю особи;

3) причинним зв’язком між діяння і наслідками.

Крім цього обов’язковими із об’єктивної сторони є обста­новка та місце вчинення цього злочину.

Із суб’єктивної сторони злочин, що розглядається харак­теризується змішаною або необережною формами вини.

Суб’єкт – особа, яка зобов’язана дотримувати правил без­пеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою.

Частина 2 ст. 272 КК України встановлює більш сувору відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило заги­бель людей або інші тяжкі наслідки.

3. Інші злочини у сфері безпеки виробництва

Ст. 273 Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприєм­ствах або у вибухонебезпечних цехах

Основним безпосереднім об’єктом цього злочину є безпека вибу­хонебезпечних виробництв (включаючи безпеку праці), а додатковим обов’язковим об’єктом – життя та здоров’я особи.

Потерпілими від злочину можуть бути як працівники вибухонебез­печного виробництва (підприємства, цеху, іншої ділянки виробничої діяльності), так і особи, які не мають до нього відношення.

Об’єктивна сторона злочину характеризується:

1) діянням – порушенням правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах;

2) наслідками у вигляді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіянням шкоди здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 273) або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 273);

3) причинним зв’язком між діянням та наслідками;

4) місцем вчинення злочину – вибухонебезпечне підприємство або вибухонебезпечний цех.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується змішаною або необережною формами вини.

Суб’єкт – особа, яка зобов’язана дотримувати правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах.

Частина 2 ст. 273 КК України встановлює відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Ст. 274 Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки

Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека виробництва, на якому за­стосовуються радіоактивні матеріали, а додатковим обов’язковим об’єктом – життя та здоров’я особи.

Потерпілими від злочину можуть бути як працівники виробництва, на якому використовуються ядерні або радіоактивні матеріали, так і особи, які не мають до такого виробництва відношення.

Об’єктивна сторона злочину характеризується:

1) діянням у вигляді порушення правил ядерної або радіаційної безпеки;

2) наслідками у вигляді створення загрози за­гибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіянням шкоди здоров’ю потер­пілого (ч. 1 ст. 274), або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 274);

3) причинним зв’язком між діянням і наслідками;

4) місцем вчинення злочину.

Із суб’єктивної сторони злочин може мати змішану або необережну форми вини.

Суб’єктом злочину можуть бути: громадяни-суб’єкти підпри­ємницької діяльності, службові особи, робітники та службовці, сто­ронні виробництву особи, зобов’язані додержуватися на виробництві правил ядерної чи радіаційної безпеки.

Частина 2 ст. 274 КК України встановлює відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Ст. 275 Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд

Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека використання промислової продукції та безпечне використання будівель і споруд, а додатковим обов’язковим його об’єктом – життя та здоров’я особи.

Предметом злочину є: 1) промислова продукція; 2) будівлі і споруди.

Потерпілими від злочину є споживачі промислової продукції: ті, хто працює на даному або інших виробництвах; користуються нею в побуті; а також особи, які працюють, проживають або іншим чином використовують будівлі та споруди.

Об’єктивна сторона злочину характеризується:

1) діянням у виді: а) порушення правил, що убезпечують використання промислової продукції, при розробленні або конструюванні такої продукції або в процесі її виготовлення чи зберігання; б) порушення правил безпеки при проектуванні або зведенні будівель і споруд;

2) наслідками у виді загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або у виді заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 275), або у виді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 275);

3) причинним зв’язком між діянням і наслідками;

4) часом вчинення злочину.

Із суб’єктивної сторони злочин може мати змішану або необережну форми вини.

Суб’єктом злочину можуть бути: громадяни-суб’єкти підпри­ємницької діяльності, службові особи, конструктори, проектувальники, працівники промислового або будівельного виробництв, які зобов’язані дотримувати правил, що стосуються безпечного використання про­мислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд.

Частина 2 ст. 275 КК України встановлює відповідальність за те саме ді­яння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.