Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Опорні конспекти лекцій з Кримінального права У...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.19 Mб
Скачать
  1. Поняття, загальна характеристика та система злочинів у сфері господарської діяльності

Родовим об’єктом злочину є суспільні відносини, що складаються з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів, робіт і послуг.

Безпосереднім об’єктом цих злочинів виступають конкре­тні суспільні відносини, що складаються у певній сфері госпо­дарської діяльності (при контрабанді – відносини, що забезпе­чують нормальний товарообіг предметів через митний кордон та ін.).

При вчиненні деяких злочинів у сфері господарської дія­льності шкода заподіюється крім основного ще і додатковому безпосередньому об’єкту. Так, наприклад, додатковим безпосереднім об’єк­том при контрабанді зброї чи вибухових речовин – громад­ська безпека та ін.

З об’єктивної сторони більшість злочинів у сфері господарсь­кої діяльності вчиняються шляхом дії (наприклад, фіктивне підпри­ємництво, незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків, контрабанда, легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом, тощо). Окремі злочини можуть виражатися тільки у бездіяльності ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, тощо).

Абсолютну більшість злочинів у сфері господарської дія­льності слід віднести до злочинів з формальним складом, тому вони вважаються закінченими з моменту вчинення вказаних у законі дій, незалежно від настання наслідків (фіктивне підприє­мництво, порушення порядку здійснення операцій з металобру­хтом, фальсифікація засобів вимірювання і ін.). Однак, серед злочинів у сфері господарської діяльності є і злочини з так зва­ним матеріальним складом, тобто такі, для об’єктивної сторони яких необхідно встановити не тільки суспільно небезпечне діян­ня, а й настання суспільно небезпечних наслідків. Наприклад, доведення до банкрутства, ухи­лення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) та ін.

Інколи обов’язковими можуть бути і інші ознаки об’єктивної сторони. Зокрема, спосіб вчинення злочину, обстановка та місце посягання (контрабанда, незаконна приватизація державного чи комунального майна та ін.).

Із суб’єктивної сторони злочини, які вчиняються у сфері господарської діяльності, характеризується виключно умисною формою вини. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони де­яких складів є наявність мотиву та мети.

Суб’єктами такого роду діянь можуть бути особи, які до­сягай 16 років, а в окремих випадках – це спеціальний суб’єкт (службова особа, платник податків).

Отже, злочини у сфері господарської діяльності – це уми­сні суспільно небезпечні та протиправні діяння (дія або бездія­льність), що посягають на суспільні відносини, які виникають з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів, робіт і послуг, вчинені суб’єктом злочину.

2. Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської і бюджетної системи України

Cт. 199 Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї

Основним безпосереднім об’єктом цього злочину є встановлений законом порядок формування і функціонування грошової системи України як частини економічної системи нашої держави. Його додатковим факультативним об’єктом можуть виступати відносини власності.

Предметом злочину є: 1) національна валюта України; 3) іноземна валюта; 3) державні цінні папери; 4) білети державної лотереї.

Об’єктивна сторона злочину полягає у: 1) виготовленні; 2) зберіганні; 3) придбанні; 4) перевезенні; 5) пересиланні; 6) ввезенні в Україну або 7) збуті зазначених вище предметів.

Склад цього злочину є формальним. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якого із зазначених у ч. 1 ст. 199 діянь.

Суб’єкт злочину – загальний.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.

Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну підробленої національної валюти, іноземної валюти, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї є злочинним лише тоді, коли ці дії вчинені з метою їх подальшого збуту.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 199) є вчинення його:

1) повторно;

2) за попередньою змовою групою осіб;

3) у великому розмірі (сума підробки у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян).

4) організованою групою;

5) в особливо великому розмірі (сума підробки у чотириста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян).

Ст. 201 Контрабанда

Основним безпосереднім об’єктом злочину є встановлений порядок переміщення відповідних предметів через митний кордон України. Додатковим безпосереднім об’єктом контрабанди можуть виступати встановлений порядок оподаткування, громадська безпека, здоров’я населення.

Усі предмети контрабанди поділяються на дві групи:

1) предмети, яким притаманні спеціальні ознаки, що надають підстави для кваліфікації їх незаконного переміщення через митний кордон України за ст. 201 незалежно від розміру контрабанди: а) історичні та культурні цінності; б) отруйні, сильнодіючі, радіоактивні або вибухові речовини; в) зброя та боєприпаси (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї); г) спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації; д) стратегічно важливі сировинні товари, щодо яких законодавством установлено відповідні правила вивезення за межі України.

2) товари, які вільно обертаються в Україні і незаконне переміщення яких через митний кордон України утворює склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201, лише за наявності вказаних у КК спеціальних ознак – великих розмірів та певного способу переміщення через митний кордон (з приховуванням від митного контролю або поза митним контролем).

Об’єктивна сторона контрабанди виражається в трьох альтернативних діях:

  1. переміщення предметів через митний кордон;

  2. переміщення поза митним контролем;

  3. переміщення з приховуванням від митного контролю.

Обов’язковою ознакою складу злочину є місце його вчинення – це митний кордон. Митний кордон збігається з державним кордоном України.

Переміщення товарів визнається злочином лише за умови, що воно вчинене у великих розмірах.

Контрабанда є злочином з формальним складом і визнається закінченою з моменту фактичного перетину предметом злочину митного кордону.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Суб’єктом злочину є осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 201) є вчинення його:

1) за попередньою змовою групою осіб;

2) особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею.

Ст. 212 Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)

Безпосередній об’єкт цього злочину – суспільні відносини у сфері державного регулювання оподаткування і формування прибуткової частини державного бюджету.

Предметом цього злочину є податки, збори (обов’язкові платежі), що сплачуються як юридичними, так і фізичними особами.

Об’єктивна сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак:

1) діяння – ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, що належать до системи оподаткування;

2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді фактичного не надходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних (ч. 1 ст. 212), великих (ч. 2 ст. 212) або особлива великих (ч. 3 ст. 212) розмірах;

3) причинно-наслідковий зв’язок між діянням і наслідками.

Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов’язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром – суми, які в три тисячі та більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а під особливо великим розміром – суми, які в п’ять тисяч і більше разів перевищують той самий мінімум (примітка до ст. 212 КК України).

Злочин вважається закінченим з моменту ненадходження зазначених сум до бюджету або цільового фонду (матеріальний склад).

Суб’єктивна сторона цього злочину – прямий або непрямий умисел.

Суб’єкт злочину – службові особи підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, на яких покладені обов’язки щодо ведення і подання документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою обов’язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів, а також фізичні особи, якщо вони мають ознаку платника податків, у тому числі ті, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи.

Кваліфікуючими ознаками злочину є:

1) вчинення його за попередньою змовою групою осіб;

2) фактичне ненадходження коштів у великих розмірах.

3) вчинення його особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів;

4) фактичне ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.

Звільнення від кримінальної відповідальності субєкта злочину можливе у разі, коли:

1) особа вчинила ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів уперше;

2) вчинене нею діяння охоплюється ч. 1 або ч. 2 або ч. 3 (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) ст. 212;

3) винний до притягнення його до кримінальної відповідальності сплачує належні суми податків і зборів, а також пеню і фінансові санкції.