2. Корисливі злочини, пов’язані з оберненням чужого майна на користь винного чи інших осіб

Ст. 185 Крадіжка

Безпосереднім об’єктом злочину є право власності. Предметом злочину є чуже майно.

Із об’єктивної сторони крадіжка є злочином із матеріаль­ним складом. Тому для неї характерно:

1. суспільно небезпечне діяння, що полягає у безоплат­ному, протиправному вилученні суб’єктом чужого майна і обер­ненні його на свою користь;

2. суспільно небезпечний наслідок, що виражається у майновій шкоді, яка завдана потерпілій особі в результаті вилу­чення її майна.

3. причинний зв’язок;

4. спосіб вчинення – таємне викрадення майна.

Закінченою крадіжка визнається з моменту вилучення майна і отримання винним хоча б первинної можливості розпо­рядитись вилученим (сховати, передати, викинути тощо).

Із суб’єктивної сторони крадіжка передбачає прямий уми­сел. Обов’язковою ознакою крадіжки є також корисливий мотив.

Суб’єктом крадіжки є особа з 14 річного віку.

Кваліфіковані види крадіжки:

1) крадіжка, вчинена повторно;

2) за попередньою змовою групою осіб;

3) з проникненням в житло, приміщення чи інше сховище;

4) крадіж­ка, що завдала значної шкоди потерпілому;

5) у великих розмірах;

6) в особливо великих розмірах;

7) вчинена організованою групою.

Ст. 186 Грабіж

Безпосередній об’єкт злочину – право власності. Предмет злочину – чуже майно.

Із об’єктивної сторони для грабежу характерно суспільно небезпечне діяння, наслідок, причинний зв’язок і відкритий спо­сіб заволодіння. Відкрито означає очевидно для інших або в присутності сторонніх осіб. Грабіж вважається закінченим з мо­менту вилучення майна і отримання початкової можливості роз­порядитися ним як своїм власним.

Частина 2 ст.186 КК України передбачає також насильниць­кий грабіж, тобто відкрите заволодіння чужим майном, що поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здо­ров’я потерпілого або з погрозою застосування такого насильства.

Із суб’єктивної сторони грабіж характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Суб’єкт злочину – особа з 14 років.

Кваліфіковані види грабежу аналогічні крадіжці.

Ст. 187 Розбій

Розбій – це двохоб’єктний злочин, де основний безпосере­дній об’єкт – право власності, а додатковий обов’язковий – жит­тя і здоров’я потерпілої особи.

Предметом злочину є чуже майно.

Об’єктивна сторона розбою полягає в нападі. Напад при розбої завжди супроводжується насильством або погрозою на­сильства. При цьому мова іде про насильство, яке є небезпечним для життя і здоров’я потерпілої особи..

Фізичне насильство може бути як відкритим, так і таємним (завдання удару потерпілому, який спав). Насильство при розбої є способом заволодіння майном і, як правило, передує йому. Однак, воно може застосовуватися і після заволодіння майном для його утримання. Насильство, небезпечне для життя чи здоров’я, застосо­ване винним з метою уникнути затримання, вимагає самостійної кваліфікації за сукупністю з крадіжкою чи грабежем.

Психічне насильство – це погроза заподіяти вказане фізи­чне насильство або погроза вбивством.

Розбій відноситься до формальних (усічених) складів зло­чинів, тому вважається закінченим з моменту нападу, тобто з моменту застосування насильства, незалежно від того, чи вдало­ся винному заволодіти майном, чи ні.

Із суб’єктивної сторони розбій вчиняється з прямим умис­лом, корисливим мотивом і спеціальною метою.

Суб’єкт злочину – особа з 14 років.

Кваліфікуючими ознаками розбою є:

1) вчинення його за попе­редньою змовою групою осіб;

2) особою, яка раніше вчинила ро­збій або бандитизм;

3) поєднання розбою з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище;

4) спрямування розбою на заволодіння майном у вели­ких чи особливо великих розмірах;

5) вчинення організованою групою

6) поєднання із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.