2. Порушення таємниці голосування: поняття, суб’єктивні та об’єктивні ознаки

Безпосереднім об’єктом злочину є виборче право громадян.

Об’єктивна сторона проявляється в діях або бездіяльності, що спрямовані на розголошення змісту волевиявлення громадянина. Для кваліфікації вчиненого обов’язковим є час вчинення злочину – час проведення виборів або референдуму.

Злочин вважається закінченим з моменту порушення таємниці голосування.

Суб’єктивна сторона – прямий умисел.

Суб’єкт злочину за ч. 1 ст.159 КК України – загальний, а за ч. 2 – спеціальний (член виборчої комісії або комісії з референдуму чи інша службова особа, яка використовує для вчинення цього злочину своє службове становище).

3. Грубе порушення законодавства про працю

Безпосереднім об’єктом злочину виступають трудові права людини і громадянина, тобто право на працю, на відпочинок, винагороду і т.і.

Потерпілим від цього злочину може бути лише працівник. Частина 2 конкретизує потерпілих: неповнолітня особа, вагітна жінка або жінка, яка має дитину віком до 14 років або дитину інваліда.

Об’єктивну сторону злочину утворює одне із зазначених діянь:

1) незаконне звільнення з роботи;

2) інше грубе порушення законодавства про працю

Суб’єктивна сторона – прямий умисел. Обов’язковою ознакою також є наявність особистих мотивів.

Суб’єкт злочину – спеціальний (особа, яка наділена правом прийому на роботу і звільнення з роботи).

4. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат

Безпосереднім об’єктом є конституційне право особи на заробітну плату чи інші виплати.

Об’єктивну сторону діяння утворює безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії та інших виплат більше ніж за один місяць.

Суб’єктивна сторона – прямий умисел.

Суб’єкт злочину – спеціальний: службові особи, які наділені повноваженнями розпоряджатися фінансами підприємства, установи, організації.

Звільняється від кримінальної відповідальності особа, якщо до притягнення її до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати громадянам.

5. Порушення авторського права і суміжних прав

Безпосереднім об’єктом злочину є авторське право і суміжні права, які регулюються Законом України «Про авторське право і суміжні права»

Предметом порушення авторського права виступають твори літератури, науки, мистецтва: опубліковані чи не опубліковані музичні твори, скульптури, картини, ілюстрації, перекази, фотографії, комп’ютерні програми, бази даних, тощо, а предметом порушення суміжних прав – виконання, відтворення фонограми, відеограми, програми мовлення.

Об’єктивна сторона злочину характеризується трьома обов’язковими ознаками:

1) діянням, яке може полягати в: а) незаконному відтворенні або розповсюдженні творів науки, літератури, мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних; б) незаконному відтворенні, розповсюдженні виконань фонограм і програм мовлення; в) незаконному їх тиражуванні та розповсюдженні на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації; г) в іншому порушенні авторського права і суміжних прав.

2) наслідком у вигляді матеріальної шкоди. За ч. 1 статті за умови, якщо була завдана значна шкода (згідно з приміткою це 20 і більше неоподаткованих мінімумів доходів громадян). Ч.2 ст. 176 КК України як наслідок передба­чає шкоду у великому (200 і більше неоподаткованих мініму­мів), а ч. 3 - в особливо великому розмірі (1000 і більше).

3) причинний зв’язок між діянням і наслідком.

Суб’єктивна сторона злочину – прямий умисел.

Суб’єкт злочину – загальний. Якщо це діяння було вчинене службовою особою із використанням службового становища, то дії суб’єкта слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 176 КК України.

Кваліфіковані види злочину:

1) вчинення його повторно;

2) за попередньою змовою групою осіб;

3) вчинення організованою групою.