2. Зґвалтування: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки

Безпосереднім об’єктом є статева свобода та статева недоторканість потерпілої особи. Додатковими безпосередніми об’єктами є фізична та психічна недоторканість потерпілої особи, її здоров’я, життя, воля, честь та гідність.

Потерпілою від зґвалтування є особа як чоловічої, так і жіночої статі. При цьому обов’язковим є те, що стать потерпілої особи повинна бути протилежною статі суб’єкта.

Із об’єктивної сторони зґвалтування завжди являє собою насильницький природний статевий зв’язок між чоловіком та жінкою (геторосексуальний зв’язок).

Зґвалтування є кримінально-караним якщо воно супроводжувалося:

1) насильством;

2) погрозою насильством;

3) використанням безпорадного стану потерпілої особи.

В цілому зґвалтування вважається закінченим злочином з моменту початку вступу у статевий зв’язок (формальний склад злочину).

Із суб’єктивної сторони – прямий умисел і як правило сексуальний мотив, хоча може бути і інший (ненависть, заздрість, прагнення самоствердитись і т.і.).

Суб’єкт – особа чоловічої або жіночої статі із 14 років. Характерним для суб’єкта є те, що безпосереднім його виконавцем може бути лише особа протилежної статі до потерпілої. Співвиконавцем або співучасником може бути будь яка інша особа – як особа однакової з потерпілим статі, так і особа, яка не здатна вчинити зґвалтування у фізіологічному плані.

Кваліфіковані види:

1) вчинення зґвалтування повторно;

2) вчинення зґвалтування особою, яка раніше вчинила злочини, передбачені ст. 153-155 КК України;

3) вчинення зґвалтування групою осіб;

4) зґвалтування малолітньої або малолітнього;

5) зґвалтування неповнолітньої або неповнолітнього;

6) зґвалтування, що спричинило тяжкі наслідки.

3. Інші злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості

Ст. 153 Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом

Безпосередній об’єкт цього злочину аналогічний об’єкту злочину, передбаченого ст. 152 КК України.

Потерпілим від злочину є особа жіночої або чоловічої статі, яка всупереч своїй волі виконує роль сексуального партнера винного.

Об’єктивна сторона злочину полягає у задоволенні статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи.

Злочин визнається закінченим з моменту початку, вчинення дії сексуального характеру, спрямованої на задоволення статевої пристрасті.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Суб’єктом злочину є особа чоловічої або жіночої статі (залежно від змісту вчинюваних дій сексуального характеру), якій виповнилось 14 років.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його:

1) повторно;

2) групою осіб;

3) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачений ст. ст. 152 або 154 КК України;

4) щодо неповнолітнього або неповнолітньої.

5) вчинення злочину щодо малолітнього (малолітньої);

6) спричинення особливо тяжких наслідків.

Ст. 154 Примушування до вступу в статевий зв’язок

Основний безпосередній об’єкт злочину – статева свобода особи. Його додатковим факультативним об’єктом можуть бути право власності, честь і гідність особи,

Потерпілим від цього злочину є особа жіночої або чоловічої статі, що перебуває у матеріальній або службовій залежності від винної особи.

З об’єктивної сторони злочин виражається у примушуванні особи жіночої або чоловічої статі до вступу у статевий зв’язок природним або неприродним способом.

Діяння, передбачене ст. 154, сконструйоване законодавцем як злочин з усіченим складом, який визнається закінченим з моменту здійснення на волю потерпілої особи психічного тиску у формах, висвітлених вище.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Суб’єктом злочину є особа жіночої або чоловічої статі, якій виповнилось 16 років і щодо якої потерпіла особа є матеріально або службово залежною.

Кваліфікованими видами цього злочину є примушування до вступу у статевий зв’язок, поєднане з погрозою:

1) знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілої (потерпілого) чи її (його) близьких родичів;

2) розголошення відомостей, що ганьблять її (його) чи близьких родичів.

Ст. 155 Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості

Основний безпосередній об’єкт злочину – нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток неповнолітніх. Додатковим факультативним об’єктом може виступати здоров’я особи.

Потерпілим від злочину є особа жіночої або чоловічої статі, яка не досягла статевої зрілості.

Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні природного статевого акту з особою, яка не досягла статевої зрілості.

Суб’єкт злочину – особа чоловічої або жіночої статі, якій виповнилось 16 років (протилежної статі).

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючими ознаками злочину визнаються:

1) вчинення його батьком, матір’ю або особою, що їх замінює;

2) спричинення безплідності чи інших тяжких наслідків.

Ст. 156 Розбещення неповнолітніх

Безпосередній об’єкт злочину – статева недоторканість і нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток неповнолітніх.

Потерпілим виступає особа чоловічої або жіночої статі, яка не досягла 16-річного віку.

З об’єктивної сторони злочин виражається у вчиненні розпусних дій сексуального характеру, здатних викликати фізичне і моральне розбещення неповнолітніх. Розпусні дії можуть бути як фізичними, так і інтелектуальними.

Розбещення неповнолітніх є закінченим злочином з моменту вчинення розпусних дій.

Суб’єктом злочину виступає особа чоловічої або жіночої статі, яка досягла 16-річного віку. Винний і потерпілий можуть бути особами як однієї, так і різної статі.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення розпусних дій:

1) щодо малолітньої особи;

2) батьком, матір’ю або особою, що їх замінює.