2. Кримінально-правовий аналіз юридичних складів злочинів проти волі, честі та гідності особи

Ст. 146 Незаконне позбавлення волі або викрадення людини

Безпосереднім об’єктом є воля, честь і гідність особи, додатковим – фізична та психічна недоторканність особи, її здоров’я та життя.

Потерпілими можуть бути будь-які особи, щодо яких мало місце незаконне позбавлення волі або викрадення. Якщо такими потерпілими були малолітні особи, то вчинене утворює кваліфікований склад даного злочину і буде кваліфікуватись за ч.2 ст. 146 КК України.

Об’єктивна сторона характеризується формальним складом злочину, а, отже, злочин буде закінченим з моменту вчинення однієї з двох наступних дій:

1) незаконне позбавлення волі;

2) викрадення людини.

Із суб’єктивної сторони має місце прямий умисел, мотиви та мета можуть бути різними.

Суб’єктом є особа із 16 років.

Кваліфіковані види:

1) вчинення зазначених дій щодо малолітньої дитини, щодо двох або більше осіб;

2) вчинення діяння з корисливих мотивів;

3) вчинення цього злочину за попередньою змовою групою осіб або у спосіб, що є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань;

4) вчинення злочину із застосування зброї;

5) вчинення цих дій протягом тривалого часу.

6) вчинення таких дій організованою групою;

7) вчинення зазначених дій, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

Ст. 147 Захоплення заручників

Безпосереднім об’єктом злочину є воля, честь і гідність особи, додатковим – фізична та психічна недоторканність особи, її здоров’я та життя.

Потерпілим від злочину є фізична особа – заручник

Об’єктивна сторона характеризується формальним складом злочину, а, отже, злочин буде закінченим з моменту вчинення однієї з двох наступних дій:

1) захопленні особи як заручника;

2) триманні особи як заручника.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом. Ставлення особи до тяжких наслідків цього злочину може бути умисним або необережним. Обов’язковою є наявність спеціальної мети, яка має альтернативний характер – спонукати родичів затриманого, державну або іншу установу, підприємство чи організацію, фізичну або службову особу до: а) вчинення будь-якої дії; б) утримання від учинення будь-якої дії.

Суб’єкт злочину – особа, яка досягла 14-річного віку. У разі вчинення службовою особою з використанням своїх службових повноважень дій, зазначених у ст. 147 КК, вони кваліфікуються за сукупністю цієї статті та ст. 235- 2 або ст. 365 КК.

До кваліфікованих видів розглядуваного злочину належать:

1) вчинення його щодо неповнолітнього;

2) вчинення його організованою групою;

3) якщо вчинені дії були поєднані з погрозою знищення людей;

4) спричинення ним тяжких наслідків.

Ст. 149 Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини

Безпосереднім об’єктом є воля, честь і гідність особи.

Додатковим – життя і здоров’я.

Потерпілою від цього злочину може бути будь-яка особа, однак, ч.2 ст. 149 КК України виділяє таких потерпілих як неповнолітня особа, особа, що перебуває в матеріальній чи службовій залежності, особа в уразливому стані, а ч.3 вказує на малолітню дитину.

Із об’єктивної сторони цей склад злочину є формальним і вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї із наступних дій:

1) торгівля (продаж);

2) інша незаконна угода;

3) вербування;

4) переміщення;

5) переховування;

6) передача або одержання людини.

Характерним для об’єктивної сторони є також спосіб вчинення злочину – обман, шантаж або використання уразливого стану. Винятки із цього становлять випадки, коли потерпілим є особа малолітня (у віці до 14 років) чи неповнолітня (у віці від 14 до 18 років). Згідно з приміткою до ч.3 до ст. 149 КК відповідальність за вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання малолітнього чи неповнолітнього має наставати незалежно від того, вчинені такі дії з використанням обману, шантажу чи уразливого стану зазначених осіб або ж за відсутності таких способів.

Із суб’єктивної сторони торгівля людьми вчиняється з прямим умислом. Для певних діянь обов’язкового значення набувають мотиви та мета їх здійснення. Зокрема, торгівля людьми здійснюється із корисливих мотивів. Для вербування, переміщення, переховування, передачі та одержання людини обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони є також мета злочину, а саме експлуатація потерпілої особи.

Суб’єкт цього злочину – загальний (особа з 16 років).

Кваліфіковані види даного злочину (ч. 2 і 3 ст. 149 КК України):

1) вчинення злочину щодо неповнолітнього;

2) вчинення злочину щодо кількох осіб;

3) повторно;

4) за попередньою змовою групою осіб;

5) службовою особою з використанням службового становища;

6) особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності;

7) у поєднанні з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких, з погрозою застосування такого насильства.

8) вчинення злочину щодо малолітнього;

9) вчинення злочину організованою групою;

10) у поєднані з насильством, небезпечним для життя або здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства;

11) спричинення тяжких наслідків.