16. Поняття відкритого самофінансування (тезаврації прибутку) : переваги та недоліки.

Тезаврація прибутку — це спрямування його на формування власного капіталу підприємства з метою фінансування інвестиційної та операційної діяльності. Збільшення власного капіталу в результаті тезаврації прибутку підприємства позначається також як відкрите самофінансування. Для визначення рівня самофінансування розраховують коефіцієнт самофінансування=Тезаврований прибуток/ЧП.Тезаврований прибуток відображається в балансі за такими позиціями:у пасиві за статтями: нерозподілений прибуток; резервний капітал; статутний капітал. в активі він може бути спрямований на фінансування будь-яких майнових об’єктів: оборотних і необоротних; короткострокових і довгострокових. До основних переваг самофінансування слід віднести такі:залучені кошти не потрібно повертати та сплачувати винагороду за користування ними;відсутність затрат при мобілізації коштів;не потрібно надавати кредитне забезпечення;підвищується фінансова незалежність та кредитоспроможність підприємства.Недоліки самофінансування (тезаврації) у тезовому вигляді можна охарактеризувати таким чином:оскільки на реінвестування спрямовується чистий прибуток, попередньо він підлягає оподаткуванню, в результаті чого вартість цього джерела фінансування збільшується;обмежені можливості контролю за внутрішнім фінансуванням знижують вимоги до ефективного використання коштів;помилковість інвестицій (оскільки рентабельність реінвестицій може бути нижча за середньоринкову процентну ставку, можливе зниження ефективності ринку капіталів у цілому).

17. Суть амортизаційних відрахувань – як внутрішнього джерела фінансування підприємства. Сучасні методи нарахування амортизації.

Амортизація – систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання. Обєктом амортизації є вартість, яка амортизується. Методи нарахування амортизації: 1. Прямолінійний(річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується на строк корисного використання об’єкта основних засобів)2. Зменшення залишкової вартості(річна сума амортизації визн добутком залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.)3. Прискореного зменшення залишкової вартості(річна сума амортизації визн як добуток залишкової вартості об’єкта на поч. звіт року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється згідно терміну корисного використання об’єкта і подвоюється)4. Кумулятивний (річна сума аморт визн як добуток вартості, яка амортизується та кумулятивного коеф. Він розрах діленням кількості років, що залиш до кінця строку корсного використання об’єкта основних засобів на суму числа років його корисного використання)5. Виробничий(місячна сума амортизації визн як добуток фактичного місячного обсягу продукції та виробничої ставки амортизації. Вона обчисл діленням вартості, яка аморт на заг обсяг продукції, який п-во очікує виробити з використання об’єкта осн засобів)