8. Зняття арешту з майна (ст.60)

1. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не бор­жникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

2. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

3. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відпові­дного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної вико­навчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

4. У разі наявності письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльнос­ті — суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації аре­штованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов’язані із зверненням на таке майно стягнення, переви­щують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується нача­льником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови держав­ного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного ро­бочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

5. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

6. Зазначені у цій статті постанови можуть бути оскаржені сторонами в деся­тиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Звільнення майна з-під арешту відбувається або шляхом звернення з такою вимогою до суду або в адміністративному порядку до начальника відповідного органу державної виконавчої служби. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і по­садових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого прова­дження» (пункт 16) передбачено, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржни­ку майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред’явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 ЦПК, ст. 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під аре­шту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками, але володіють ним на законних підставах.

Майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця:

1. у разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту;

2. сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації аре­штованого майна боржника. Таку постанову державний виконавець приймає не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про звіль­нення майна з-під арешту надсилається боржнику та до органу (установи), якому була на­діслана постанова про накладення арешту на майно боржника на виконання.

У разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту або сплати борж­ником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна бо­ржника майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця, яка за­тверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про звіль­нення майна з-під арешту надсилається боржнику та до органу (установи), якому була на­діслана постанова про накладення арешту на майно боржника на виконання.

Майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відпо­відного органу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний викона­вець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановле­ногоцим Законом порядку накладення арешту. Копія постанови начальника органу державної виконавчої служби про звільнення майна боржника з-під арешту не пізніше на­ступного після її винесення дня надсилається сторонам та до відповідного органу (устано­ви) для зняття арешту, а про відмову у звільненні майна боржника з-під арешту — борж­нику За наявності письмового висновку експерта щодо неможливості чи недоцільності реа­лізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зносу, пошко­дженням або якщо витрати, пов’язані із зверненням на нього стягнення, перевищать гро­шову суму, за яку воно може бути реалізовано, майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповід­ного органу державної виконавчої служби. Копія постанови державного виконавця про звільнення майна боржника з-під арешту не пізніше наступного після її винесення дня надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту.

У всіх інших випадках за незакінченими виконавчими провадженнями арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Постанови начальника органу державної виконавчої служби та державного виконавця про звільнення майна з-під арешту, зазначені у статті, що коментується, можуть бути оскаржені сторонами до суду у 10-денний строк.